Мінна рулетка: чому відкриття пляжного сезону в Одесі може призвести до людських жертв (колонка)

Військовий експерт «Думської» Микола Ларін пояснює, у чому полягає небезпека морських мін і чому військова та цивільна влада боїться взяти на себе відповідальність за допуск відпочивальників на пляжі.

Вже майже літо, сонечко гріє, морько заклично шумить, влада думає про послаблення заборон на відвідування пляжів… Але давайте розберемося, яка небезпека загрожує людям, які вибираються зараз на узбережжя, щоб позасмагати й скупатися. Поки що нелегально, але ж скоро дозволять!

Навесні 2022 року була висока ймовірність морського десанту, до того ж, схоже, російські військові планували навіть висадку в самому місті — в Лузанівці, про що «Думська» писала. Тоді, цілком імовірно (але точно знати ми не можемо, а якби знали, то не мали б права говорити), частина узбережжя була замінована — напевно використовували як протипіхотні, так і протитанкові міни. Навряд чи такі «подарунки» були встановлені повсюдно, проте військова обстановка диктувала необхідність розставити таблички «Обережно, міни!» скрізь. Думаю, що потім усе прибрали, хоча наполягати не буду.

У якийсь момент одесити просікли, що за червоними табличками з черепом і кістками нічого небезпечного нібито немає, і почали масово порушувати заборони. І зараз порушують. Хоч би що там наказувала військова й цивільна влада, люди заборони ігнорують. Купаються повсюдно. Зрозуміла реакція — раз десь збрехали, значить, брешуть завжди. Хоча, звісно, це не так.

Одесити забувають про те, що міни бувають не лише сухопутними. Головна небезпека сьогодні — це морські боєприпаси. У 2022 році і росіяни, й українці зробили кілька мінних постановок у безпосередній близькості від Одеси. Наскільки я можу судити, використовували здебільшого старі «рогаті», розроблені під час Другої світової та після неї - з гальваноударними або антенними детонаторами. Їх кріплять тросами або ланцюгами (мінрепами) до якоря для утримання на певній глибині — щоб не було видно з поверхні, але ворожий корабель міг зачепити днищем. Детонатори, до речі, дуже чутливі — для детонації достатньо простого дотику.

Частину мін зірвало з мінрепів, і періодично їх виносить течією або штормами на наше узбережжя. Така міна несе приблизно 200 кг вибухівки. Детонація породжує гідроудар, здатний завдати серйозної шкоди корпусу бойового корабля. При цьому він смертельний для всього живого в значному радіусі — від 200 метрів до кілометра, відстань залежить від умов, зокрема погодних. Одеські хвилеломи — не панацея. Прорахувати наслідки вибуху неможливо. Саме з цим і пов'язаний острах військових і цивільних чиновників, які досі вагаються — дозволяти чи не дозволяти, видаючи на-гора плутані й суперечливі розпорядження.

Однак люди все одно йдуть засмагати й купатися, тож влада намагається очолити процес, який, якби в неї була можливість, вона б не допустила. Але можливості немає.

Керівник районної військової адміністрації Юрій Крук повідомив, що розглядається ймовірність відкриття пляжів «від Ланжерона до 16-ї Фонтану». Приготування, однак, були відзначені лише на Фонтані. І це логічно: вся справа в течіях, характерних для Одеської затоки. Вони йдуть з півдня на північ, руйнуючи берег у Київському районі і створюючи наноси в Пересипському (Суворовському). Завдяки їм у нас є Лузанівський пляж — немаленька піщана територія, створена самою природою. Зірвані з якоря міни, потрапляючи в затоку, зносяться течією на північ, тому загроза для Фонтану мінімальна. Але й там вона є, не варто забувати.

І так, якусь кількість протипіхотних мін, які були встановлені після початку повномасштабного вторгнення, змило штормами. І вони досі небезпечні. Сказати, в якій конкретній точці ви можете наштовхнутися на «сюрприз», ніхто не може.

Висновок: в умовах великої війни, яка ведеться, зокрема, на морі, відпочинок навіть на відносно захищеному одеському пляжі — це руська, вибачте, рулетка. Так, десятки, може, й сотні тисяч спокійно скупаються. Але хтось, цілком імовірно, стане жертвою підриву інженерного боєприпасу. Чи варто ризикувати? Вирішувати вам. Влада, повторюся, ситуацію не контролює, тому вдає видимість бурхливої діяльності.

Автор — Микола Ларін, військовий оглядач «Думської»