Алкотестер перед виходом на сцену і мороз по шкірі та полотнах: як одеські артисти з музейниками рятуються від холоду і дарують тепло

Нова напасть: слідом за темрявою культурні заклади захоплює холод. У суворі 90-ті взимку публіка ходила по музеях і сиділа в театрах, не знімаючи навіть рукавиць. Споживачі культурного продукту за визначенням морозостійкі.

Війна внесла свої корективи, але грітися біля осередків культури в сьогоднішній Одесі можна і навіть потрібно, що й підтвердив рейд «Думської».

УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР: КРАЩЕ ГРАТИ В КОЖУХАХ

Згідно з нормативами, температура повітря на сцені не повинна опускатися нижче +15 °C. Тепло в Українському театрі імені В. Василько, на щастя, є. І все ж артисти раді, якщо зобов'язані за роллю одягатися в кожухи!

«Систему опалення у будівлі міняли десь у 2011-2012 роках, – уточнює генеральний директорка-художня керівниця театру Юлія Пивоварова. – Є проблеми з трубами в підвалі та тепловому вузлі. Там нічого не змінювалося з часів царя Гороха. Гардероб працює. Але більшість глядачів беруть речі з собою, щоб встигнути швидко вийти в разі тривоги. У нас в гримерках добре, після льодовика в будинках навіть дуже добре. Котельні у нас немає, і це на краще, місто дає тепло так, що вистачає на всю будівлю».

Тримати пальто при собі на випадок повітряної тривоги намагаються глядачі всіх театрів, за винятком оперного: там завжди тепло і світло, та й гардероб працює на кожному поверсі – можна швидко утеплитися.

ЛЯЛЬКОВИЙ ТЕАТР: ЯК МІНІМУМ ПРИЙНЯТНО

Театр ляльок встиг підготуватися до нинішніх зимових примх природи: минулого сезону тут завершили значний ремонт: робочі сцени отримали утеплену «кишеню» для зберігання декорацій, актори – репетиційний зал з кондиціонером і нові комфортабельні гримерки, а глядачі – ліфт для тих, хто не може підійматися по сходах.

На час денних вистав зараз електрику, на щастя, не відключають, тому навіть у такі сильні морози в залі та фоє театру якщо не комфортна, то як мінімум прийнятна температура.

МУЗКОМЕДІЯ І ТЮГ: ПРАЦЮЮТЬ КОНДИЦІОНЕРИ І УФО

Музкомедія завдяки великому генератору може дозволити собі продовжувати працювати в повному ритмі та приймати глядачів. Що стосується тепла в глядацькій залі, то там досить комфортно. Працюють кондиціонери, на сцені й в залі є УФО. Звичайно, театр великий і вітерець іноді гуляє, тому співробітники контролюють всі приміщення на галереї, сцені, в підвалах і так далі, щоб максимально зберігати тепло та економити електроенергію.

Коли температура знижується, актори користуються в гримерках обігрівачами. Не можна сказати, що всі приміщення теплі, але керівництво піклується про людей, вони працюють там, де тепліше, де є денне світло.

Театр юного глядача на додаток до центрального опалення вмикає кондиціонери в залі на режим «тепло», на сцені теж теплодувка та обігрівачі. Репетирують у теплому одязі, але не в шубах, намагаючись зігріти душі глядачів, пам'ятаючи про те, що публіці теж не жарко.

ОБЛАСНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР: ОБІГРІВАЮТЬ ВУЛИЦЮ І ДОГОВОРЮЮТЬСЯ З ДТЕК

Особлива ситуація склалася в Одеському обласному драмтеатрі: він добре промерз ще до Нового року. Через аварію в провулку Івана Луценка (раніше віцеадмірала Жукова) подачу тепла відновили лише нещодавно.

«Опалення на вході, 58°C, – уточнює директор театру Олена Шрамко. – У моєму кабінеті батареї вже 33°C (ледь-ледь теплі, холодніші за тіло людини). У самій залі опалення немає, є по периметру в глядацькому фоє. Від сцени до горища 18 з чимось метрів, дах не утеплили (у 2002 тут був ремонт). Все тепле повітря підійматися вгору і виходить на вулицю. Раніше промислові кондиціонери працювали добре, але термін їх експлуатації давно закінчився, кондиціонування приміщень не відповідає всім вимогам. Щоб розв'язати проблему потрібні мільйони, а їх немає. З одного боку сцени ще й ТЕНи не працюють».

Новорічні казки театр відіграв для дітей у шубах; шапочки та рукавиці, правда, знімали – всі начебто здорові, як артисти, так і глядачі. Але дитяча казка триває годину, велика вистава вже складніше йде.

«У нас два вводи, але під час аварійних робіт відключалися обидва, природно, ніякі кондиціонери не працювали, – додає директор. – Холодно було і в гримерках. Блекаут став додатковим викликом, але завдяки нашим домовленостям з ДТЕК перемикається одна лінія на іншу, і ми відносно зі світлом. Самі купили невеликий трифазний генератор: тільки для бухгалтерії, глядацького фоє, де лампочки мінімальні, і чергового світла на сцені».

У цьому сезоні через блекаут скасували тільки одну виставу, «Дружина на біс»: не встигли підготуватися, все сталося занадто несподівано. Світло вимкнули за 2 години до початку.

«Коли ми знаємо заздалегідь, що буде такий момент, то даємо на черговому світлі, звичайно, вистави втрачають з художнього погляду. Пам'ятаю, першу «Пекельну спокусу» ми відпрацювали саме на чергових. Тільки завдяки артистам вистава пройшла гідно і була добре прийнята публікою», — додає Олена Шрамко.

Світлодіодне підсвічування, звичайно, не гріє, але полегшує життя, як і ліхтарики у білетерів. Помічено: якщо раптом під час вистави гасне світло, глядачі світять телефонами на сцену, аби артисти дограли. А вже холодом таку публіку точно не відлякати.

У гардеробі, що знаходиться на мінус першому поверсі, очікувано обладнали укриття, для охочих залишити пальто є невеликий простір, весь зал зараз не може зняти верхній одяг, навіть якщо буде дуже тепло, адже повітряні тривоги, на жаль, ніхто не скасовував як явище.

«У кожній гримерці стоїть кондиціонер, а в кімнаті відпочинку можна випити гарячий чай. Тільки чай, у нас не те що сухий закон в театрі, але більшість артистів за кермом. Помреж зобов'язаний також перед допуском на виставу, якщо є підозра, що артист нетверезий, провести алкотест спеціальним приладом», – дивує відвертістю Олена Шрамко.

ОДНІ МУЗЕЇ ЗАМЕРЗАЮТЬ, ДЕЯКІ — У ТЕПЛІ, ТРЕТІ — ДОПОМАГАЮТЬ ІНШИМ

Експонати музеїв вимагають певних умов: живопис на полотні потребує +17+20°C у фондах, у залах може бути тепліше – до +24°C. Важливі й інші фактори, вологість (на рівні 50 %), а ось протяг і прямі сонячні промені негативно впливають на полотно. Дешеві фарби більше схильні до впливу перепаду температур і часу. Більшість робіт старих майстрів знаходиться в безпечних місцях, «мерзнуть» насамперед твори наших сучасників.

«Є тепло, є світло, але в багатьох українських музеях на експонатах погано позначаються перепади температури при вимкненні електрики», – сумно констатує директор Музею сучасного мистецтва Одеси Семен Кантор.

Він також додав, що Музей сучасного мистецтва працює майже в звичайному комфортному режимі.

У Музеї західного і східного мистецтва досить холодно, співробітники шепочуться, що в залах днями було +13°C, опалення є, але слабке. Всі вікна закриті плівками, а то й ДСП, утеплилися, як могли. У реставраційній є агрегат для підтримки нормальної температури і вологості, але він працює, коли є електрика.

А ось Художній музей зумів забезпечити нормальні умови для своїх експонатів. Як розповіла «Думській» директор установи Катерина Кулай, температура в залах відповідає нормам і є безпечною для збереження експонатів, що критично важливо, щоб уникнути пошкоджень робіт через холод або різкі перепади.

«Завдяки плануванню та підтримці організацій, грантів у Художньому музеї є генератор і екофлоу, так що нам вдається підтримувати стабільний температурний режим, – пояснює Катерина Кулай. – Роботи реагують спокійно, жодних ризиків для їхнього стану зараз немає. Музей працює У звичайному режимі, в одному із залів діє безкоштовна зона підзарядки – тож ми намагаємося бути не тільки простором культури, а й підтримки».

Не замерзнуть відвідувачі й в муніципальному музеї особистих колекцій імені А.В. Блещунова, хоча тут світло вимикають періодично, але є станція, яка підтримує безперебійну роботу опалювальної системи.

Поки все нормально у будинку-музеї імені Реріха, де днями відкривається виставка живопису Світлани Крижевської, Літературний музей готується до проведення вокального концерту Opera&Cinema (співачки планують виступати в сукнях з декольте).

Виходить, охолодити потяг одеситів до мистецтва у ворога не виходить, і це особливо гріє душу.

Автор – Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова та з відкритих джерел