Москітний флот vs великий — де стратегічна помилка? Думка колишнього командира корабля  


Помилкові ідеї та концепції будівництва військово-морських сил призводять у мирний час до нераціональних витрат коштів, а у воєнний — до прикрих та необґрунтованих втрат. На жаль, як правило, такі ідеї мають затятих прихильників як у Збройних силах, так і серед цивільних. Так звані досвідчені експерти намагаються нав’язати помилкові ствердження як аксіому, яка не потребує доказів. Але «загальновідоме не завжди вірно».

На даний час Україна знаходиться в унікальній ситуації, коли посилюватися на морі необхідно в умовах анексії частини території, ведення бойових дій малої інтенсивності на сході країни, максимально обмежених ресурсів і обмеженого фінансування. У таких умовах ми не маємо права дозволити собі ніяких помилок та марних витрат жодної гривні. І звичайно, ми не можемо дозволити собі «підставитися» під удар більш досвідченого та потужного противника. При відтворенні ВМСУ безжальному критичному аналізу повинна піддаватися кожна думка, кожний крок.

Теорія «москітного флоту» існує понад сто років. Вона полягає у можливості використання значної кількості невеликих відносно дешевих кораблів або катерів для знищення сил противника або ведення бойових дій на його комунікаціях завдяки перевазі у зброї, маневреності та скритності. На різних етапах військово-морської історії роль таких «москітів» виконували міноносці, торпедні катери, підводні човни, а потім і ракетні катери. В XIX столітті вже були відомі окремі епізоди застосування озброєних торпедами «москітів», у XX ст. їх змінили «москіти» з ракетною зброєю. Але теорія «москітного флоту» ніколи у повному обсязі так і не підтвердилась на практиці.

Всі нечисленні приклади застосування «москітів» об'єднує те, що вони мали місце, коли зброя на малому кораблі та уражений великий корабель відносилися технологічно до різних епох. Але після вирівнювання «балансу» малі кораблі не мали жодного шансу завдати будь-якої шкоди великим кораблям, діючи самостійно.

Наприклад, у ході операцій військово-морських та військово-повітряних сил Ірану проти іракського флоту під час війни 1980-1988 років, операцій ВМС США проти ВМС Лівії в 1986 році та ВМС Ірану в 1988 році «москітні флоти» знищувалися впродовж годин, а іноді навіть хвилин. Також легко і без втрат увесь іракський флот був знищений союзниками в 1991 році, і перевага США в повітрі тут не мала особливого значення, оскільки боєздатна частина бойових кораблів Іраку була знищена невеликою кількістю британських вертольотів, що стартували з повноцінних бойових кораблів.

МРК проекта 1234Е «Ейн Закіт», 25 березня 1986 року

У військово-морській історії існує багато прикрих прикладів самостійних дій малого флоту: радянські й американські торпедні катери у Другій світовій війні, які так й не досягли великих успіхів, дві програних німецьких підводних війни. Самостійно діючі «легкі» сили, підводні або надводні, хоч і могли завдати противнику якісь втрати (а у випадку німецьких підводних човнів це дуже великі втрати), але в цілому на хід війни не вплинули.

«Москітний флот», який виконував завдання самостійно, завжди програвав збалансованому флоту. «Москіти» спроможні успішно діяти лише за умови підтримки їхньої бойової стійкості іншими силами. Так, міноносці імператорського флоту Японії, якими адмірал Того атакував російський флот, не діяли самі по собі. А успіх американським підводним човнам у війні на Тихому океані забезпечили надводні сили, з якими боровся весь японський флот.

Впевнений, що ефективними «москіти» можуть бути лише при виваженому комплексному застосуванні всіх сил. Так, ракетні катери, які атакують конвой супротивника, беззахисні проти авіації та підводних човнів, але якщо вони атакують з ордера, у складі якого є корвети або фрегати, то їхня бойова стійкість і здатність воювати помітно зростають. Малі протичовнові сили спроможні витіснити із заданого району або знищити ворожий підводний човен, але група з чотирьох-п'яти таких кораблів (катерів) не зможе протистояти масованому удару авіації без прикриття з боку фрегатів або корветів з потужними системами ППО. Тоді повністю знищити корабельну групу літаки не зможуть, хоча втрати залишаються цілком ймовірними. Ефективність протичовнових дій групи також збільшиться в рази завдяки протичовновим вертольотам та потужним гідроакустичним комплексам на фрегатах та корветах.

Існуючі приклади та основи застосування сил на морі підтверджують закономірність, яка дуже не подобається любителям малих кораблів та яку вони замовчують – великі кораблі можуть замінювати малі, якщо їх чисельність дозволяє виконувати бойові завдання. Простіше кажучи, флот з «легких» та «важких» сил може воювати дуже добре, флот, у якому є лише «важкі» сили, теж може воювати, але не завжди оптимально витрачає ресурси, а флот лише з «легких» сил взагалі неспроможний ефективно виконувати бойові завдання.

«Малий» флот без «великого» безуспішний, і, як би сильно не бракувало грошей, будувати з питань економії лише малі кораблі не має сенсу. У кращому випадку «москіти» зможуть виконати добре тільки одне бойове завдання, наприклад, прикрити розгортання сил, і все. Але так у війні не перемогти.

«Москітний флот» — це породження іншої епохи, в якій війна на морі велася іншими методами. Попри те, що такі катери можуть з успіхом застосовуватися навіть зараз (наприклад, у складі корабельної ударної групи, здійснюючи швидкі атаки з виходом із зони ППО і ПЧО ордеру і поверненням назад) як для морського бою в цілому, так і для ударів з використанням крилатих ракет, мати на озброєнні такий клас кораблів потреби більше немає. Будь-яка функція ракетного катера може бути покладена і на більш універсальні кораблі.

Функції ракетних катерів частково обмежені головним чином у зв'язку з тим, що противник не вестиме наступальних бойових дій надводними кораблями. Він застосуватиме як головну ударну силу підводні човни та авіацію і ретельно оберігатиме від будь-якої атаки цінні кораблі КРЗ шляхом їх розгортання у відносно безпечних районах моря, не досяжних нашим силам. Дальність крилатих ракет морського базування дозволяє застосовувати їх на таких відстанях (вже не кажучи, що у країни-агресора є ще ракетні системи берегового базування, які «закривають» весь північний регіон Чорного моря).

Сьогодні від Військово-морських сил України вимагають несумісні речі: збільшити бойову потужність без пропорційного збільшення витрат. Це можливо лише в тому разі, якщо не витрачати даремно невеликі фінансові ресурси на вузькоспеціалізовані кораблі, побудовані по суті для виконання одного завдання – атаки надводних кораблів (малоймовірно у війні з серйозним противником) при тому, що завдавати удар крилатими ракетами на сьогодні можливо навіть з автомобілів.

Військові кораблі повинні вести бойові дії з кораблями противника, а розбудова лише «москітних сил», які формально мають зброю, а фактично не спроможні вести бойові дії навіть з прикордонниками противника, недопустимо. Краще взагалі не будувати ВМС, ніж будувати сили, апріорі неспроможні вирішувати властиві завдання, це буде відверто та не приведе до марних витрат вкрай обмежених ресурсів.

Крім того, після 2014 року спостерігається демографічний провал, який вже позначився на поповненні кадрів ВМС. Кількість людей, які мають особисті дані, що дозволяють їм стати командирами кораблів, дуже обмежений, і події останніх років це підтверджують. Менше людей – менше потенційних командирів, і це ще одна з причин не розпилюватися.

«Москітний флот» може існувати, але він повинен забезпечувати основні сили (забезпечувати розгортання сил, охороняти пункти базування), районами його дій повинні бути гирла річок, лимани, акваторії портів та пунктів базування.

МБАК «Бердянськ» після бойового контакту з силами РФ

Які ж кораблі нам потрібні? Це дуже складне питання, яке вимагає окремого детального розбору. Поки ж обмежимося тим, що це мають бути кораблі з протичовновими спроможностями, з як мінімум задовільною ППО, з гарматою, здатною працювати як по повітряних цілях, так і підтримувати вогнем висадку десанту, та ракетним комплексом, здатним уражати надводні цілі на відстані не менше 150 км. Ці кораблі повинні мати можливість взаємодіяти з протичовновою авіацією (бажано мати можливість розміщувати вертольоти на борту). Вони повинні мати автономність не менше десяти діб, необмежену морехідність та дальність плавання не менше 3000 миль.

Завдання, які наразі стоять перед Військово-морськими силами України, вимагатимуть саме таких кораблів, а не «москітів». І усі ті, хто стверджують, що «москітний флот» це те, що потрібно Україні, або не мають відповідної освіти та не розуміють основ застосування сил на морі, або лобіюють свої виключно комерційні інтереси, або працюють на ворога.

Автор — т.в.о. начальника інституту ВМС Одеської морської академії капітан першого рангу Максим Кіріакіді, спеціально для «Думської»


СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ!


Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter


Новости по этой теме:


Реклама



Sasha freetv
Комментарий нарушает правила нашего сайта и был удалён.
   Ответить    
оцет
Щось мені не зайшло. Від яких підводних човнів повинен нас захищати флот? Наскільки мені відомо. у підводних човнів алергія на воду Чорного моря. Ось за часів Другої Світової у румун був один підводний човен, радянській Чорноморський флот устиг його потопити декілька раз. А ця скотиняка в кінці війни була ціла, вона взагалі в море не виходила.

Можливо нам потрібно буде проривати блокаду з підводних човнів десь у південній глибоководній частині Чорного моря?

Хоча взагалі, я за те щоб наш флот увійшов в гирло Амура
   Ответить    
Valery Kulaga
В составе ЧФ РФ в настоящее время 7 дизельных подводных лодок.
   Ответить    

ПнАлВч
Росія здуру може перегнати ПЧ в Чорне море, від неї всього можна чекати.
А от концепція/резюме/перспектива, після слів пана моряка, цікава- москітний флот не дуже і потрібен, бо малоефективний, а великий Україна не потягне.
   Ответить    
оцет
Було б добре, якби Росія почала діяти здуру. Північна частина Чорного моря має малі глибини, атомні човни в ній будуть як бегемот у калюжі. До того ж, флот це не тільки кораблі, флот це й причали .. Це все не перегониш.
Щодо грошей: Дійсно, якщо перевага у авіації і ПВО буде у Росії, то великі кораблі України, то лише ласі цілі, у випадку коли вони самі своїм ПВО не зможуть змінити баланс у повітрі. над північчю Чорного моря. На що треба витрачати гроші, щоб змінити цей баланс: на корвети, чи на дрони, чи може наробити багато тисяч гвинтових літаків на кшталт літаків Другої Світової  не знаю. Вважаю, що рішення можуть бути, але тільки в агресивному, наступальному напрямі, від оборони  ніяких шансів.
   Ответить    
Бусинка
Все правильно Кириякиди сказал! Досвідчених кадрів на посаду командирів кораблів дуже мало! на будування великих бойових кораблів в державі немає коштів, а москітний флот -добре для патрулювання і охорони, але не для бойових дій. Тож непотрібно забувати що головне- ефективність, а не кількість!
   Ответить    
Stirlitz
В 1920-е годы была популярна тема танкеток. Считалось, что если насытить войска огромным количеством малой бронетехники, это будет эффективнее классической пехоты с большими танками. Идеей увлекались, наверно, все. Но, как показал опыт, идея не сработала. Мало того, даже лёгкие танки со временем оказались не у дел. То же самое с москитным флотом — устаревшая и во многом ошибочная идея. В наше время просто смешно.
   Ответить    

Black_Sea
Стаття дуже «вчасна», але нагадаю автору, що станом на 2014-15 роки у нас майже взагалі ніякого флоту не було.
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей
bgkvp
Однобокая и необъективны статья с умышленной недосказанностью откуда вдруг появятся большие корабли.
Большой флот уже много лет заходит в чёрное море и дежурит, соответственно москиты и есть поддержка таких кораблей.
Нужен ли большой флот Украине? Это вопрос про вступление в НАТО и только в данном случае будет понятна надобность чего либо.
   Ответить    
Daro Doro
війна в Карабасі довела що і безпілотними москітами ворога можна закусати до смерті. Головне це технологічна перевага. Армяни зі своїми важкими суперкоштовними винищувачами тупо нічого не могли вдіяти з ворогом якого не бачили. А якщо б і збивали то все одно вартість ракети для збиття майже така як і у дрона чи навіть більша. Отже, перемога Айзейбарджану була логічна і очікувана.
І наш ворог як і армяни не на зорельотах воює і не з бластерів пуляє. Варто подивитися відоси в ютубі про їхню армію   то взагалі, не те що страх зникає, а навіть зникає повага як до профессійних військових. Складається враження що у московитів якась отара рукодупих п'яних чортів замість армії.
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей
Евгений Сладкий
Сам придумал, сам поверил
   Ответить    
Captain Navy
В лінійному сіметричному протистоянні (корвет-корвет, фрегат-фрегат) нам ніколи не наздагнати РФ, яка має трохи інші ресурси та до того ж можливість перекидувати сили з інших ТВД. Тут треба саме асиметрична технологічна відповідь, особливо з огляду на наш реальний бюджет. Яка вона буде, це питання. Підводні/надводні безпілотні апарати, чи щось інше, може дійсно відносно дешеві швидкі ударні і малопомітні в умовах нашого ТВД ракетні катери (саме з ударною ракетною зброєю). Просто якщо почнемо будувати все відразу паралельно (корвети, москіти, пч…) є побоювання що взагалі нічого не вийде. І ще трохи історії : бойова втрата одної великої надводної одиниці пагано впливає на бойовій дух та може призвести до повної заборони вищим політичним керівництвом держави бойового використання всіх крупних надводних кораблів (1982 -Аргентина, весна 1944 -ЧФ СРСР). Втрата декількох маленьких москитів або безпілотніків не буде відчуватися так гостро. Це так, точка зору.
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей
MakskS
Порошенко нужно было строить свои баркасы за милоны, а эти лачуги ни на что не способны.
   Ответить    
Ukr@inec
Я вот читаю и удивляюсь. Вы все не поняли суть москитного флота? Он вообще не предназначен для ведения войны с полноценным флотом и никто его к этому не планировал использовать! Это просто количество кораблей, для патрулирования своих вод. Строить полноценный флот нет ни денег ни смысла! Чем вы вооружите современный фрегат? Ну ладно с радарами еще как-то можно, Дальней защищенной, в том числе и спутниковой связи нет. Нормальных дальнобойных точных ракет — нет. Нормальных орудия снаряд-ракета-воздух — нет!

Давайте начнем с Ольхи-М и доведем ее до ума. Давайте создадим зенитные ракеты ближней, средней и дальней зоны. Давайте создадим орудие, способное стрелять как снарядами, так и ракетами, как по земле, по морю и по воздуху. Давайте создадим противокорабельные ракеты. И пусть это для начала все будет наземного базирования.

А вот когда это все заработает нормально с суши, и мы сможем отодвинуть корабли эРаФии хотя бы на 500 км от нашего берега — тогда и подумаем про модификацию этой мощи под морское базирование. Вот тогда можно и фрегат построить, потому что есть чем его вооружить, а там и еще пяток таких же.

А толку поставить сейчас 1 фрегат, вооружить нечем, попокупаем все за границей, сделаем сборную солянку, и только он вышел в море тут его два десятка ЭрАфНЫХ кораблей и накрыло, и все усилия напрасно.

А так, давайте по существу, бронированные артиллерийские катера — это ниочем. Это типа парадного караула. Вроде и винтовка евть, и патронов не много, но боевая эффективность стремится к нулю.

Другое дело Айлендеры. Это не идеальные катера, но они уже достаточно большие, что бы разместить и ракеты на 150 км, да и ПВО малой и средней дальности. И даже на противолодочные средства место найдется. Мы не говорит, о 80 противокорабельных ракетах, пусть их будет 10, а если 4 катера пошло — уже 40. Мы не говорим о 20 зенитных ракетах, пусть будет 3 малой дальности и 2 средней. И т. д.

А вступать в бой катерами против полноценного флота… это в адмиралтействе такое придумали?

Пока не появится всего комплекса морского вооруженния, но наземного базирования ни о каких фрегатах  и больших кораблях нет смысла и думать. Этот один фрегат для начала на базе нужно защитить, еще до того как он в море выйдет.

Так что думаю на ближайшие 20 лет нам на большие  корабли смотреть не стоит. Почему 20 лет? Как говорят инженеры, разработка полноценного ракетного комплекса занимает около 10 лет. Поставить его на промышленное. Переделать под морсое базирование — вот как раз 20 лет и есть.

Ну это мое мнение.
   Ответить    
aнтипa1
Зачем в Чёрном море крупные корабли? Шестому флоту США не обязательно входить в Чёрное море для уничтожения черноморского флота мацковии, современное оружие позволяет.
   Ответить    
Байдужий
Дійсно стаття однобока та явно замовна. Автор навів приклади, які йому вигідні та підкріплюють його позицію. У той же час він сам не розуміє поняття «москітний фліт», має хибне уявлення щодо його складу то призначення. звужуючи його до малих броньованих катерів, які мають нульовий бойовий потенціал. Хотілося б почути все ж таки думку більш «авторитетних» посадових осіб ВМС України. Наприклад, віце-адмірала Тарасова, який вже восьмий рік є «правою рукою» командувача ВМС і є одним з «батьків» стратегії москітного флоту разом з адміралом Воронченком. Як раз саме штаб ВМС відповідає за розвиток ВМС і визначає відповідні напрямки розбудови флоту, і Тарасов як начальник штабу ВМС України несе за це персональну відповідальність. Чекаємо на статтю пана Тарасова…
   Ответить    
DETA
Иметь  солидный флот, включающий большие военные корабли, конечно необходимо. Но в нынешней ситуации  тягаться с РФ, которая может в Черное море (по современным тактическим меркам тазик с водой) загнать столько кораблей, сколько посчитает нужным, просто бессмысленно. Просто нужен флот, обеспечивающий безопасность морских границ во взаимодействии с береговыми средствами ПВО, авиацией и ракетными противолодочными  комплексами наземного базирования. Большой корабль это большая цель, которую легко обнаружить в «лоханке». Он редко выполняет задачи самостоятельно, кроме него нужны корабли сопровождения. И это только военном аспекте,  с точки зрения  экономики, этот вопрос сейчас неподъемный.
   Ответить    
   Правила


Реклама


7 октября
08:56 В Одесской области Toyota врезалась в дерево: погибла 58-летняя женщина
2
08:23 На юге украинские защитники уничтожили 105 оккупантов и десятки единиц вражеской техники
6
6 октября
22:12 Министр обороны Резников: одинадцать европейских стран обучают украинских военных
11
21:38 Генерал Залужный: ситуация развивается по нашему плану
15
21:00 Генштаб: на Донбассе Силы обороны отбили десять вражеских атак
4
20:29 Украинская ПВО сбила пять вражеских дронов: три над Одесской областью
13
20:27 При въезде в Одесскую область задержали нелегала (фото) фотографии
6
19:55 Куда пойти в Одессе: «Собачье сердце», Сергей Терентьев и джаз на балконе фотографии
3
19:23 Рисовать полезно: Всемирный клуб одесситов устроил «персоналку» талантливой девушки и занятия для детей-переселенцев (фото, видео) фотографии видео
2
18:52 Мова має значення: одесский Педин подписал меморандум с Всеукраинским языковым проектом «Єдині» (фото) фотографии
9
18:52 В Тарутинскую степь возвращаются краснокнижные хомяки (фото, видео) фотографии видео
6
18:19 В центре Одессы спасатели сняли кота с дерева (фото) фотографии
5
17:51 Испания передала Украине внедорожники и кареты скорой помощи (фото) фотографии
4
17:22 Одесситка «реконструировала» свою квартиру в двухэтажный нахалстрой (фото)
4
16:50 В Херсонской области украинская армия за пять дней освободила 29 населенных пунктов: наступление продолжается
6




Статьи:

По следам девяти миллиардов: как Минздрав и суд вакцинные тайны защищают

Одеський педагог, який пішов на фронт добровольцем – про війну та майбутнє української освіти

Мирный атом на войне: «светились» ли россияне в Чернобыле и как живется возле Южноукраинской АЭС





Новости Одессы в фотографиях:











В Одесской области Toyota врезалась в дерево: погибла 58-летняя женщина
В Одесской области Toyota врезалась в дерево: погибла 58-летняя женщина