Наша Троя! Археологи все-таки виявили в самому центрі Одеси залишки вежі Хаджібея — а загалом сенсацій аж три 

Залишки середньовічної фортеці Хаджібей все ж вдалося знайти в самому центрі Одеси, поблизу Дюка, спільній експедиції Педагогічного університету імені Ушинського та Інституту археології Національної академії наук України.

Як повідомив «Думській» один із керівників досліджень, ректор педагогічного вузу, доктор історичних наук Андрій Красножон (його співавторка — доктор історичних наук Світлана Іванова), наприкінці сезону-2026 археологи натрапили на фундамент замкової вежі.

Він має багатокутну форму в плані, але це не повинно бентежити, каже вчений:

«Так, на всіх історичних схемах і замальовках вежа зображена круглою, але ми знаємо, що круглі вежі нерідко зводилися на багатокутних фундаментах. Приклади — турецький замок 1538 року в Бендерах і той самий Аккерман» .

У діаметрі вежа сягала 8 метрів, товщина стін — 2,5 м. Побудована вона з масивних вапнякових блоків, взятих, очевидно, із залишків античного поселення, османської плінфи (широкої та плоскої цегли), а покрівлю зробили з «татарської» черепиці.

Встановлено параметри самого об’єкта. 32 на 37 метрів — трохи більше, ніж цитадель Аккерманської фортеці. Вежі були невисокими й не вражали уяву. І тим не менше…

Знахідка археологів не дає відповіді на питання про «великий» Хаджібей-Коцюбієв: чи було це місто, торгова факторія, невелике селище біля військово-морської бази — все це ще належить з’ясувати.

Як би там не було, знахідка експедиції, без сумніву, сенсаційна. І цілком може стати знахідкою століття — у всякому разі, в Україні.

«Вперше за 240 років вдалося не тільки точно визначити місцезнаходження цього оборонного комплексу, а й встановити його реальні розміри, які досі викликали суперечки, — зазначає доктор Красножон. — Питання щодо датування поки що залишається відкритим. Замок побудовано на руїнах давньогрецької колонії Гавань Істріан, яка розташовувалася неподалік. Місце перспективних пошуків цієї вежі було визначено ще минулого року за результатами зіставлення планів замку 1789 року з планами розкопаної нами фронтальної стіни артилерійської батареї, прибудованої до замку в 1760-х роках з боку морського схилу. На досліджуваній ділянці фундаменти споруди виявилися практично недоторканими. Зберігся навіть перший ряд стіни».

І це ж не єдина сенсація. Друга стосується датування. Науковою мовою це звучить так:

«З зовнішнього боку фундамент вежі перетнув господарську яму із золотоординським глечиком другої половини XIV століття, яку перекривала ділянка культурного шару цього століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови. 700 років тому на місці Приморського бульвару кипіло життя. Ця яма вказує на більш ранній нижній поріг можливої дати походження замку».

Якщо перекласти на зрозумілу мову, то археологи припускають, що якісь фортифікаційні споруди тут були ще до османів. Ймовірно, перші стіни почали зводити ще за часів панування тут генуезців. Щоправда, це ще потрібно буде довести.

Але й це не все. Раніше експедиція виявила у шарі, що датується античними часами, досить потужну оборонну стіну — товщиною понад 2 метри. Це та сама умовна Гавань Істріан. Умовна — тому що щодо назв і локалізацій суперечки тривають. Археологи не можуть підтвердити, що знайдений ними об’єкт належить до якогось конкретного населеного пункту, згаданого в письмових джерелах. Але припускають, що давньогрецьке поселення на Приморському бульварі Одеси було не якимось хутором, а серйозно укріпленим пунктом — містом. Навряд чи полісом (тобто містом-державою, з власною монетою), але містом, колонією Істрії (у сучасній Румунії). Яке воювало з Ольвією.

Опорний пункт, ремесла, торгівля, товарно-грошові відносини. Точно порт — але порт теж ще треба буде знайти.

А отже… Те, що життя вирувало на березі Одеської затоки задовго до 1794 року, коли, за російською легендою, виникла Одеса, було відомо й раніше. Точна локалізація Хаджібейського замку, питання ранніх дат, античність — це скоріше наукова проблема, яку Красножону, схоже, вдалося вирішити. Колосальний успіх, який для нас, одеситів, можна порівняти з відкриттям Германом Шліманом Трої. Щиро вітаю всіх, хто долучився до цієї напруженої й багаторічної роботи.

У політичному плані досягнення експедиції навряд чи щось змінять, адже факт виявлення замку нічого не говорить ані про розміри великої фортеці, ані про поселення, що функціонувало при ній. Насправді набагато більше значення має стіна Гавані Істріан — ось це справжнє відкриття. Ну і нижній поріг будівництва вежі Хаджібея — теж відкриття. З тих, що трапляються раз на століття.

А ще ми тепер знаємо, що знаменитий османський мандрівник Евлія Челебі (ймовірно, ви пам’ятаєте його за телесеріалом «Чудове століття») спекотного літа 1657 року ночував біля нового одеського «Макдональдса».

Історія навколо нас, історія твориться на наших очах, ми з вами творимо історію.

Автор — Віктор Босняк