Назад до кучмівських часів? Верховна Рада дала слідчим і прокурорам інструмент, що дозволяє кошмарити бізнес

Вельми спірний нормативно-правовий акт, який може серйозно вдарити по українському бізнесу, ухвалила днями Верховна Рада.

Ідеться про закон №11443, який ініціювала група нардепів від правлячої партії «Слуга народу», пише оглядач «Думської» Микита Горемика.

За нього проголосував 261 депутат.

Називається документ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав».

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту, доповнення цих кодексів відповідає зобов'язанням України перед Організацією економічного співробітництва та розвитку, приєднатися до якої має намір наша країна. Зокрема, ОЕСР наполягає на ратифікації своєї конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, яка, в свою чергу, передбачає встановлення за такий підкуп автономної відповідальності юридичних осіб.

Щоб виконати цю вимогу, автори законопроєкту пропонують запровадити застосування «заходів кримінально-правового характеру» до юросіб (компаній, підприємств), які так чи інакше фігурують у кримінальних провадженнях, відкритих за ознаками трьох статей ККУ: 209-ї — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 369-ї — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, 369-2 — зловживання впливом. Зазначені діяння мають бути вчинені щодо іноземних посадових осіб.

Йдеться, зокрема, про такі заходи, як спеціальна конфіскація та обмеження діяльності підприємства — повторимося, окремо від кримінального переслідування фізосіб, тобто без обвинувального вироку суду, що набрав чинності. Слідчому або прокурору достатньо лише звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді та заручитися його підтримкою.

При цьому ініціювати обмеження діяльності підприємств правоохоронці зможуть ще в тому разі, якщо в них будуть «достатні підстави» вважати, що юрособа може перешкоджати розслідуванню «в той чи інший спосіб».

Якщо зовсім спростити, то законодавча новела уможливлює таку ситуацію. Є, скажімо, велика компанія, яка веде справи за кордоном. Її представника викрили в підкупі іноземного чиновника. Про підозру йому не оголошували, але кримінальне провадження відкрили. Слідчий вирішує «закошмарити» фірму і йде до суду з клопотанням про зупинення діяльності. Слідчий суддя його задовольняє, і підприємство припиняє функціонувати. Ну або «домовляється» заздалегідь зі слідчим.

Цей момент викликав обурення фахівців і громадськості.

«Прокурори і слідчі отримають можливість заблокувати будь-який бізнес, — вважає адвокат Юрій Радзієвський. — Запобіжником нібито має слугувати те, що рішення про обмеження діяльності компаній ухвалюватимуть слідчі судді, але кожен адвокат-практик знає, що слідчі судді не досліджують обґрунтованість клопотань, не оцінюють докази, діють формально. Отже, дієвих обмежувачів у даному випадку не буде, і бізнесу слід готуватися до найгіршого».

Рух «Маніфест 42» заявив, що законопроєкт 11443 порушує статтю 42 Конституції України, яка гарантує громадянам право на дозволену законом підприємницьку діяльність.

«Реалізація цієї ідеї на практиці створює умови для збільшення корупційного тиску на бізнес і несе загрози для економіки та національної безпеки України», — зазначили в організації, пообіцявши звернутися до Конституційного суду.

Розкритикували законопроєкт і в Головному юридичному управлінні апарату Верховної Ради. Зокрема, там зазначають, що його автори «використовують літературний прийом, характерний для художніх творів», унаслідок чого «юрособа штучно ототожнюється з фізичною особою».

«Таким чином, фокус уваги зміщується з реальних фізичних осіб і необхідності оцінювання їхніх дій з точки зору відповідності кримінально-правовому законодавству на юридичну абстракцію, а також створення юридичної фікції притягнення такої абстракції до юридичної відповідальності», — ідеться в зауваженнях управління.

Фахівці також звертають увагу на те, що чинна кримінально-правова доктрина не передбачає класичної кримінальної відповідальності юридичної особи: таку відповідальність несуть лише конкретні люди, фізичні особи. Крім того, суперечить Конституції те, що діяльність підприємств збираються обмежувати без наявності обвинувального вироку суду, який набрав чинності і який знов-таки може бути ухвалений лише щодо фізичної особи.

«Також слід зауважити, що законопроєктом не передбачено порядку дій щодо вже застосованих до юридичної особи заходів у разі закриття в подальшому кримінального провадження щодо фізичної особи або ухвалення щодо неї виправдувального вироку суду», — констатує юруправління парламенту.

Зі свого боку Головне науково-експертне управління Ради зазначає, що «обмеження діяльності» може призвести до повного закриття фірми: далеко не всі підприємства здатні витримати навіть невеликий простій. А це - удар по всіх працівниках юрособи, зокрема тих, які не мали жодного стосунку до протиправної діяльності.

Загалом зауважень до закону з більше, ніж можна уявити. Рада ухвалила його у двох читаннях і в цілому, але президент поки що не підписав. Як показує практика, зазвичай Володимир Зеленський не поспішає ставити свій автограф під суперечливими і непопулярними нормативними актами. Щоправда, і не ветує їх. 

Яскравий приклад: скасування переходу на літній час. Рада закон ухвалила, але чинності він не набув, оскільки і глава держави, і спікер (він може опублікувати документ, якщо цього не зробив президент) вдали, що нічого не було. Не виключено, що така ж доля чекає на вкрай суперечливий закон №11443.

Автор — Микита Горемика