Розкопують могили, моляться лайкою та святкують: відомі одесити — про забобони та п’ятницю 13-го

Після того як під час обшуків у колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака знайшли ляльок вуду, а «головна відьма» України Марія Тиха заявила, що збирається балотуватися в президенти, «Думська» вирішила дізнатися, чи вірять у потойбічне відомі одесити. Привід теж підходящий — п’ятниця, 13-те.

За справу взявся, зрозуміло, Дмитро Жогов – спеціальний кореспондент з аномалій, всяких жахів та чортівниць.

Для початку ми звернулися до політиків. Питання прості: чи не стискається серце, коли чорна кішка перебігає дорогу? Чи не дряпають кішки на душі, якщо важливе питання доводиться вирішувати в п’ятницю, 13-го?

Наші політики виявилися такими матеріалістами, що Дарвін із Леніним нервово курять осторонь. Найлаконічнішим виявився голова міської військової адміністрації. Відразу видно, що це не цивільна людина.

«У моєму житті є одна справді погана дата — 24.02.2022, коли ворог повномасштабно вторгся в країну. А в іншому — забобони, прикмети, сакральні дати — це все не про мене. П’ятниця, 13-те для мене звичайний день».

Голова транспортної комісії Петро Обухов міськради — такий самий матеріаліст. Але раптом у нього є якісь ритуали чи прикмети — можливо, навіть неусвідомлені. Наприклад, якщо дорогу перебіг депутат з ОПЗЖ, плює через плече? Або, скажімо, у мерії не можна вголос вимовляти прізвище Костусєва, щоб не накликати біду? Може, до ночі не згадує Труханова?

«Ну не знаю, — каже Обухов. — Я вірю в те, що ми самі керуємо своєю долею. У мене на виборах у бюлетені був номер 13. І я вважаю, що він для мене був щасливим. Я навіть придумав такий лайфхак. Що якщо я хочу їхати сам у купе, то я беру 14-те місце, сподіваючись на те, що люди побояться купити 13-те».

Не вірить у містику й Андрій Красножон — відомий український історик та археолог, доктор наук і депутат Одеської облради, який багато років досліджує античну історію Причорномор’я.

— Відповідаю на всі ваші запитання: ні. Чого ви хочете від атеїста? Свою першу могилу я розкопав у 17 років, — ділиться Красножон. — З тих пір не можу кинути.

— Зрозуміло, — намагаюся я витягнути хоч щось. — Сіль через плече не кидаєте, чорних кішок не боїтеся, через плече не плюєте і на грім не хреститеся. А як же прислів’я: «Не буває атеїстів в окопах під вогнем?»

— Так, не кидаю. Що стосується окопів і шахедів… Усі ми атеїсти, поки все добре.

Творчі люди виявилися менш категоричними. Вони не хмикають презирливо на запитання про прикмети, а відповідають цілком серйозно.

Олег Філімонов, народний артист України, актор і телеведучий, відомий за «Джентльмен-шоу» та багаторічною роботою на одеській сцені, зізнався, що деякі звички у нього є.

«Що стосується прикмет — чорна кішка! Я завжди намагаюся почекати, чи не проїде хтось раніше за мене. Ритуал удачі у мене є. Перед кожною виставою, коли вже треба виходити на сцену, ми з акторами стаємо в коло, тримаючись за руки, і хором промовляємо нашу коротеньку молитву, яку я не можу написати, бо вона не зовсім придатна для друку.

П’ятниця, 13-те для мене приємна дата, тому що у мене були дуже успішні виступи саме 13-го в п’ятницю. Забобонів у мене немає, але, як каже моя дружина, будь обережним — що я й намагаюся робити».

А ось спортсменам, схоже, не до містики. На них дивиться весь світ, які вже тут обереги та ладанки. Фехтувальниця Олена Кравацька, олімпійська чемпіонка Парижа-2024, каже, що результат у спорті залежить зовсім від іншого. Головне — не дата, а те, що ти робиш щодня.

«Чесно кажучи, я не дуже вірю в прикмети. У спорті швидко розумієш: результат приходить не через знаки чи забобони, а завдяки роботі, дисципліні та холодній голові в потрібний момент. Але іноді, звичайно, ловлю себе на думці, що хочеться «не злякати удачу» — це скоріше про внутрішній настрій, ніж про справжню віру в прикмети.

Невеликі ритуали перед змаганнями у мене були і є. Це скоріше спосіб налаштуватися. Наприклад, люблю трохи побути наодинці перед стартом, послухати музику, зробити кілька глибоких вдихів і буквально «зібрати себе». Це допомагає переключити голову і вийти на доріжку максимально сконцентрованою.

До п’ятниці, 13-го, ставлюся абсолютно спокійно. У моєму житті були й перемоги, й поразки в різні дні — календар тут ні до чого».

Найбільш містично налаштованим з опитаних виявився Михайло Рева — відомий одеський скульптор, автор десятків міських арт-об’єктів.

«У мене 13 березня день народження, і ми зараз їздимо, скуповуємо все для цього. У мене щасливе число 13. У мене немає прикмет, є знаки. Я на це звертаю увагу. Коли я робив надгробок Богдана Ступки, я придумав, що це корінь, який росте корінням вгору. І мені треба було придумати завершення всього цього. І інтуїція підказала мені поїхати на Батьківщину до Ступки. А там я побачу, чим зможу завершити роботу. І ми приїхали до церкви, де його хрестили. І там я побачив дерево, яке я ліплю. І все зійшлося. Я все виліпив».

Що ж це виходить, люди перестали вірити в прикмети? Втім, хто знає, що відбувається за зачиненими дверима кабінетів. Не виключено, що перед важливою подією вони все-таки заглядають у кришталеву кулю, малюють кабалістичні знаки або ріжуть чорного півня.

А ось тут ми зібрали забобони воєнного часу, дуже актуальна тема.

Автор — спеціальний кореспондент «Думської» Дмитро Жогов