«Нескорений Херсон»: в одеському Будинку з ангелом показали фото мирних мітингів проти окупації  

Фотовиставку «Нескорений Херсон» можна відвідати у виставковій залі реабілітаційного центру «Будинок з ангелом» (Пушкінська, 51).

Роботи відомого херсонського фотографа, фотокореспондента медіаплатформи «Вгору» Олександра Корнякова облетіли світові інформаційні агенції – Reuters, The Nimes, The Guardian, BBC, Aljazeera та багато інших. Але деякий час вони публікувалися анонімно, оскільки автор залишався у Херсоні і почувався у небезпеці. На знімках – мирні акції спротиву, зняті здебільшого на телефон, адже проносити професійну камеру на такі заходи було вельми небезпечно.  

Одеса – вже сьоме місто, в якому проходить ця виставка, і в кожному місті на вернісаж приходять херсонці, так сталося і цього разу.

Олександр Корняков розпочав кар’єру фотокореспондента у 2012 році. Він прийшов працювати системним адміністратором на один із херсонських сайтів, а в редакційній коморі лежало без діла два фотоапарати. Тож Олександр почав ходити на заходи та фотографувати для сайту, згодом став професійно вдосконалюватися і використовувати сучасну техніку. «Ходив на всі заходи, великі та маленькі, значні та не дуже, — розповів Олександр. – Мені подобається знімати події, бути завжди в епіцентрі подій, люблю знімати людей. Всі херсонці, що перебували в окупації, знають, наскільки це страшно. Коли в місто входить окупант і встановлює свій порядок, в один день ти стаєш безправною людиною. В перші дні доводилося навіть лягати спати одягненим, бо почалися репресії по відношенню до активістів, журналістів, я чекав, що по мене прийдуть, залишаючись вдома – просто не мав, де більше жити. А родичів не хотілося обтяжувати своїми проблемами… Зранку вставав, йшов на мітинг, знав, що там чекають люди, серед них було не так вже й страшно. Репресії посилювалися, з телефоном на вулиці стало небезпечно знаходитися, могли перевірити, що там я зняв».

На виставці можна придбати роботи Олександра, кошти будуть перераховані на благодійну допомогу херсонцям.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова