Як крадуть по телефону: особливості роботи кол-центрів

В українських ЗМІ та поліцейських зведеннях часто згадуються шахрайські кол-центри та «офіси», за допомогою яких аферисти виманюють великі суми грошей в українців та іноземців. «Думська» з'ясувала особливості цього кримінального бізнесу.

МІФИ ПРО КОЛ-ЦЕНТРИ

Один із загальновідомих міфів про українські кол-центри, який з'явився 2022 року, — те, що телефонні аферисти нібито переважно обманюють російських громадян. До поширення цієї чутки доклали руку самі власники «офісів»: мовляв, кол-центри займаються «економічною війною» з рф, ошукуючи її громадян, а прибутки донатять на Збройні сили України.

Але це була лише вдала маніпуляція громадською думкою. За інформацією джерел «Думської» в кіберполіції, кількість дзвінків абонентам у росію у 2022 і 2023 роках становила не більше 10-15% від загального числа. Цього року через посилений моніторинг і блокування спецслужб з обох боків, їх стало ще менше.

Насправді телефонним шахраям байдуже, кого обманювати. За словами поліцейських, більшість жертв кол-центрів — громадяни України, зокрема наші біженці в країнах ЄС. Також у багатьох «офісах» є елітні оператори з ідеальним знанням англійської або німецької мов, які спеціалізуються на ошуканстві закордонних громадян. До слова, «англійці», як називають їх у вузьких колах, приносять набагато вищі прибутки у валюті.

ТЕЛЕФОННА РИБОЛОВЛЯ НА ГРОШІ

Власне, перші кол-центри з'явилися ще у 80-ті роки минулого століття в США і трохи пізніше в Європі. Спочатку телефонні центри були призначені для розширення мережевого бізнесу — сотні операторів обдзвонювали випадково набрані номери потенційних клієнтів, пропонуючи їм або послуги, або нові товари. Трохи пізніше з'явилися електронні бази власників телефонних номерів.

Кримінальні кол-центри в США і Європі з'явилися пізніше — з розширенням безготівкових розрахунків і масовою появою електронних банківських карток. В Україні шахрайські кол-центри, або на жаргоні самих аферистів і поліцейських — «офіси», з'явилися не так давно, після 2010-го.

Основний метод роботи українських і не тільки телефонних шахраїв — фішинг (рибалка англ.). Головне — «зачепити» потенційну жертву за «живе», щоб співрозмовник не кинув слухавку і продовжив спілкуватися з оператором доти, доки той не отримає бажане — гроші.

За минулі роки методик психологічної «риболовлі» було вироблено сотні. У хід пішли навіть новітні розробки сучасної психології та НЛП (нейролінгвістичне програмування). Зараз в «офісах» для спілкування з потенційними жертвами використовується кілька десятків формул, користуючись якими оператор входить у довіру до співрозмовника.

Серед фішингових пропозицій: легкий заробіток на біржі акцій, криптовалюти, купівля електроніки або інших товарів за дуже вигідними цінами. Також часто трапляється метод «на переляк» — оператор від імені «служби безпеки» банку або поліції/СБУ/розвідслужби повідомляє про крадіжку або злом мережевих паролів або банківських реквізитів співрозмовника. Щоб запобігти крадіжці грошей з рахунку, або для швидкого збагачення на біржі, жертві потрібно повідомити секретну інформацію — CVV-код банківської картки. Іноді шахраї працюють доволі брутально, але ефективно, пропонуючи співрозмовнику просто… переказати гроші на інший, «перевірений» рахунок, щоб уберегти їх від «мережевих» зломщиків.

До слова, трапляється і досить старий метод, випробуваний у США ще в минулому столітті. Оператор набирає номер клієнта, який перейшов за обманним посиланням на фальшиву версію сайту банку, біржі або фінансової контори, і пропонує йому дуже вигідні умови, які обіцяють високі прибутки. У будь-якому разі кінцева мета — розвести клієнта на гроші.

У разі, якщо оператору попався недовірливий співрозмовник, у хід ідуть інші хитрощі. Наприклад, йому пропонують убезпечити комп'ютер або телефон, встановивши безкоштовну програму захисту. Звісно, програма фішингова — за її допомогою з телефону або комп'ютера буде автоматично скопійовано особисту/банківську інформацію і вкрадено гроші. Поширений також прийом, коли оператор представляється співробітником поліції або іншої правоохоронної служби, повідомляючи потенційній жертві про існування якоїсь загрози співрозмовнику або його родичам.

Останнім часом у зв'язку з розвитком технологій почастішали спроби шахрайства, що імітують операторів мобільного зв'язку. Так нещодавно Юрій А. ледь не попався на дзвінок, у якому жінка, що представилася оператором мережі «Водафон», пропонувала отримати бонусні хвилини або СМС за накопичені бали.

«Людина повністю імітувала манеру спілкування, і я запідозрив недобре тільки коли вона попросила назвати код, який прийшов у «Вайбер», після запитання, чому саме туди, людина кинула слухавку і я зрозумів, що мені намагалися зламати месенджер», — розповів одесит.

До речі, кол-центри часто розташовуються за кордоном, а рахунки, на які переказуються гроші ошуканих клієнтів, як правило, транзитні. Це так звані «дропи», анонімні картки, через які кошти виводять на інші рахунки і так по кілька разів. Перекази можуть здійснюватися багаторазово, із застосуванням хмарних технологій, за допомогою яких уже за кілька хвилин неможливо відстежити маршрут вкрадених грошей.

Від отриманої з ошуканої людини суми безпосередньо залежить заробіток як оператора, так і його господарів. Щоб убезпечити співробітників кол-центрів, їм для роботи видають спеціальні анонімні номери, іноді навіть зареєстровані в інших країнах.

ЛЕГКА РОБОТА ДЛЯ МОЛОДІ

Влаштуватися на роботу в шахрайський кол-центр просто — в інтернеті є десятки оголошень із пропозиціями легкого заробітку для молоді. Але перевагу власники кол-центрів віддають людям із розвиненими навичками комунікації. Серед працівників є навіть приказка: «У відмінника фішингу головний інструмент — добре підвішена мітла». Це означає здатність оператора моментально завоювати довіру незнайомої людини телефоном.

Ще одна перевага — добре знання англійської або іншої іноземної мови. Як розповів «Думській» 20-річний одесит Денис К., який раніше працював у подібній конторі, кол-центри пропонують своїм працівникам досить вигідні умови працевлаштування.

«За день можна заробити від тисячі до 50 тисяч гривень, залежно від того, на скільки ти розвів клієнта. Найчастіше жертвами стають люди або старше 45-ти років, або молодше 16-ти. Якщо тобі попався «пенсіонер», то здебільшого виманюють гроші на комп'ютерній та фінансовій неграмотності клієнта, пропонують йому захистити свої банківські рахунки від злому або від імені «служби безпеки банку» попереджають про спробу зняття грошей із картки, — каже хлопець. — Контингент молодше 16 років стає жертвою власної жадібності та азарту, молоді пропонують вкласти гроші в «криптовалюту», або в якісь «інноваційні біржі».

За його словами, для кожної жертви є свій психологічний ключик, прийом, за допомогою якого можна увійти в довіру. Для цього в кожному кол-центрі є цілий штат психологів, коучів і тренерів, які проводять щоденні семінари з розбором помилок під час комунікацій, адже всі телефонні розмови записуються й аналізуються. Також психологи навчають правильно спілкуватися, читають цілі цикли лекцій з обробки співрозмовника під час розмови.

Господарі шахрайських кол-центрів зазвичай мають міцні зв'язки з владою, СБУ, поліцією, і з 2022 року деякими військовими відомствами, які регулярно отримують частку прибутку від підшефних аферистів.

ТЕЛЕФОННА МАФІЯ — РОЗБІРКИ ЗІ СТРІЛЯНИНОЮ

Часто навколо кол-центрів виникають скандали з розбірками конкурентів, які їх кришують. Одним з останніх інцидентів стала нещодавня бійка зі стріляниною в київському готелі Sky Loft між Дмитром Рашевським на прізвисько «Рашик» і співробітниками КП «Мунварта» міста Південне. Рашевський застрелив 27-річного заступника начальника комунального підприємства Олександра Каназірського, а також поранив його колегу та охоронця готелю.

Як з'ясувала «Думська», стрілянина з бійкою могла бути пов'язана з розподілом сфер впливу над кол-центрами в Південному. З одного боку їх нібито кришувала «Мунварта» міста, а з іншого — контроль над «офісами» спробувало віджати кримінальне угруповання із Запоріжжя та Києва, представником якого був тайський боксер Дмитро Рашевський. Він вже п'ять років проходить обвинуваченим у справі про вимагання, викрадення, розбій та грабіж у Запоріжжі.

У 2022 році Дмитро Рашевський пішов служити до Головного управління розвідки Міноборони України, підрозділ «Кракен», де, за нашими даними, значився досі. Що, втім, не завадило йому вплутатися в бійку зі стріляниною в столичному готелі.

До кришування телефонних шахраїв також причетні деякі народні депутати, які як «ударні» загони для боротьби з конкурентами використовують підконтрольні громадські організації та активістів. До речі, нардеп Микола Тищенко 2023 року потрапив у скандал з аудіозаписами, у яких фіксували, як якась людина з голосом Тищенка пропонувала співрозмовникам допомогу у створенні кол-центрів і надійний дах для них «на всіх рівнях».

За офіційною інформацією української поліції, щомісячний прибуток телефонних шахраїв може становити десятки і навіть сотні мільйонів гривень. Найбільшого розквіту в Україні цей бізнес сягнув 2023 року — за нашими даними, у містах-мільйонниках на кшталт Києва, Одеси та Дніпра їх налічувалися десятки.

В 2024 році у зв'язку з масовим від'їздом молоді кількість кол-центрів почала знижуватися. Ще одним фактором зменшення числа «офісів» стало зниження добробуту наших співгромадян через тривалу війну. Натомість українські кол-центри досить помітно активізувалися в європейських країнах, де здебільшого спеціалізуються на біженцях. Для цього оператори представляються співробітниками якихось «українських» відділів поліції або міграційних служб країн ЄС і майстерно імітують акцент під час спілкування з жертвами.

Автор: Геогргій Ак-Мурза