Нові захисники прав тварин, свіжі обіцянки та безпорадність мерії: пристрасті навколо одеського зоопарку

Мишача метушня навколо одеського зоопарку, яку нам намагаються видати за боротьбу за добробут тварин, поповнюється новими учасниками. Нещодавно до тих, хто переймається долею звіринця, раптово приєднався депутат Одеської обласної ради Андрій Бабенко.

Оскільки обласна влада не має жодного стосунку до міської комунальної установи, мабуть, ця тема здалася народному обранцю настільки важливою, що він не зміг пройти повз. Такими темпами незабаром нам слід чекати на когось вагомішого — з Верховної Ради.

Вчора відбувся черговий візит активістів та якихось зоозахисників разом із депутатом, які вимагали звіту від місцевого керівництва про те, що вони роблять для поліпшення життя тварин. З якої причини незрозумілі люди без будь-яких повноважень за підтримки обласного депутата взагалі з’являються в розпал робочого дня в зоопарку й змушують співробітників звітувати перед ними — незрозуміло.

Мабуть, на це їх благословила одеська мерія в особі заступника в.о. міського голови Володимира Криленка. Той на недавньому круглому столі з активістами, яким ще рік тому до зоопарку не було діла, не міг стримати радісних посмішок, а потім про цю надзвичайно важливу для міста подію повідомили на всіх офіційних ресурсах мерії. Тобто міська влада, знаючи, що ці особи регулярно саботують роботу зоопарку, ходять туди з плакатами та влаштовують мітинги, відлякуючи й без того нечисленних відвідувачів, відкрито підтримала їх і продемонструвала свою лояльність до таких дій.

При цьому про жодний діалог із представниками іншого табору, до якого входять міські депутати та колишній директор зоопарку Ігор Бєляков, які з самого початку брали участь у робочій групі з перевірки діяльності зоопарку, не повідомлялося. Таким чином одеська влада відсунула тих, хто спочатку підняв цю проблему понад рік тому, і стала на бік раптово прокинувшихся борців за благополуччя тварин.

Найцікавіше в усьому цьому галасі навколо звіринця, крім теорій змови про те, що його хочуть знести й продати землю забудовнику або продавати тварин на чорному ринку (якби було кому), — це те, що всі ці стурбовані особи помітили проблему лише зараз.

Одеський зоопарк уже багато років перебуває не в найкращому стані. Потроху щось там покращувалося, але вольєри завжди були маленькими, а умови утримання залишали бажати кращого. При цьому нікого це не цікавило. Ще до повномасштабного вторгнення, ковіду, коли в бюджеті явно було більше вільних коштів, ніж зараз, жодна людина з тих, хто нині так переймається долею тварин, не порушувала цю проблему. Виникає питання — чому? Вони там ніколи не були й не знали, в якому стані перебуває звіринець, бо своїх дітей возять на приватні ферми чи за кордон, щоб помилуватися братами нашими меншими? Чи тоді вистачало інших тем для хайпу на порожньому місці?

Зараз же ситуація з самопіаром складна — волонтерство та допомога військовим — небезпечна тема, там дуже швидко зрозуміють, якщо ти будеш лише говорити, а не робити реальні кроки, а тварини — чудовий привід для новин. Вони завжди зачіпають людей, а з дій достатньо просто постояти з плакатом біля мерії або пройтись по зоопарку в ролі ревізора, вимагаючи відповіді, чому все не так, як у Європі.

Захист тварин — давно став модним трендом не тільки в нашій країні, а й у всьому світі, і на цьому можна заробити собі перегляди та лайки. При тому, що одеський зоопарк ніколи не був цікавим місцем для активістів, їх частіше можна було зустріти там, де є фінансові потоки — у приватних зоопарках або готелях. А ось у притулку «Ковчег», де величезна кількість тварин дійсно потребує допомоги, ми жодного разу не бачили захисників благополуччя тварин із табличками про необхідність їхнього порятунку.

Що ж так привернуло цих активістів до звичайного комунального підприємства, що вони не шкодують ані сил, ані часу на імітацію бурхливої діяльності? Як, власне, і сталося вчора — походили, продемонстрували своє обурення, вимагали відповіді, чому слониха Венді перебуває в таких поганих умовах, а її не перевозять (свіжа претензія), на якій підставі без відома активістів і захисників тварин змінили в.о. директора звіринця, і чому 13-річний сибірський козерог, тривалість життя якого в неволі становить від 10 до 15 років, хворіє. І справді загадка — чому у тварин у поважному віці з’являються болячки? Тут Бабенко вирішив показати, що не дарма прийшов до зоопарку, і заявив, що візьме на себе витрати на діагностику та лікування. І подячної таблички йому за це не треба.

Але, в принципі, щоб це зробити, ходити до зоопарку з натовпом активістів і камер теж не треба — можна було просто підняти слухавку й запитати, яка потрібна фінансова допомога, а потім тихо її надати.

Але порівняно з минулим візитом до зоопарку цих самих дійових осіб, коли, крім сварки та незрозумілої штовханини один одного, взагалі нічого не було, вчорашня вилазка — це, звісно, прогрес. Також під час зустрічі з’ясувалося, що наступного року на розширення вольєра для леопарда планують витратити з бюджету два мільйони гривень, і на цьому, мабуть, усе.

Підсумок чергового походу сумний — любителі хайпу отримали новий контент для соцмереж, співробітники зоопарку — черговий головний біль, а тварини — поки що нічого, крім чергових планів і обіцянок.

Автор — Міла Савіна