Про Катерину, Шарія, одеську поліцію та хуліганство (колонка редакції)

Поява графіті на постаменті розбурхала не тільки комунальників — уже наступного дня крамольний напис змили. Збудилася й одеська поліція, яка кинулася розшукувати зловмисницю: по відділеннях поліції розіслали орієнтування зі скріншотами з камер спостереження.

Розбурхалися і російські пропагандисти. Анатолій Шарій присвятив цій події відео, в якому показав пальцем на «злочинницю» — мовляв, це святотатство вчинила голова одеської молодіжної організації «Європейської Солідарності», ату її.

Кажуть, у своєму відео він назвав цей накид «подарунком для одеської поліції». Чи так це було насправді — сказати важко, бо канал Шарія в Україні заблокований. Однак ця обставина не завадила поліцейським «відреагувати на сигнал». Немає жодних сумнівів, що серед одеських правоохоронців достатньо шанувальників шарієвських талантів, які не лише цікавляться його, прости господи, «творчістю», а й вважають її підставою для проведення поліцейських заходів.

Хто в одеській поліції приймає такі «подарунки» і дає вказівки підлеглим, нехай розбирається контррозвідка. Як би там не було, вчора додому до Марини Бойко прийшли двоє поліцейських.

Тут саме час сказати «стоп» і запитати: а що, власне, відбувається?

За інформацією «Думської», поліцейські отримали повідомлення про малювання графіті на постаменті, проте кримінального провадження не відкривали. Тобто — у тому, що сталося, складу злочину поліція не побачила. Однак після «подарунка від Шарія» в Марини раптово захотіли «взяти пояснення» — тобто провести дії в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Те, що Марина не розмальовувала пам'ятник, є очевидним. Але давайте поставимо собі запитання: а в якому кримінальному злочині можуть звинувачувати ту дівчину, яка зробила цей напис фарбою?

У Кримінальному кодексі є  стаття 298, яка передбачає відповідальність за пошкодження об'єктів культурної спадщини.

Можливо, в одеській поліції про це не знають, але пам'ятник імператриці зразка 2007 року не є об'єктом культурної спадщини. Одеська обласна військова адміністрація нещодавно письмово нагадала про це міській владі. Не знаємо, як щодо кумира одеських поліцейських Шарія, але українська преса про це розповідала.

До музейних експонатів на площі належать тільки чотири статуї єкатерининських міньйонів, і жодна крапля фарби на них не потрапила. Отже, графіті на постаменті нічим не відрізняється від напису на якомусь паркані або стінці громадського туалету. Стаття 298-та тут ніяк не клеїться.

Кажуть, щоб зловити злочинця, потрібно думати, як злочинець. Тому давайте думати, як поліцейські. Якщо прийшов наказ «знайти і покарати», а стаття з вандалізму не шиється, потрібно пришити якусь іншу. Наприклад, хуліганство.

Читаємо статтю 296 ККУ. Хуліганство — це «грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом».

А тепер скажіть, де більше ознак хуліганства і неповаги до українського суспільства: коли дівчина пише балончиком «Катерина = путін», чи коли двоє поліцейських у воєнний час за свистком Шарія біжать кошмарити лідера молодіжки «Європейської Солідарності»?

Так ото ж…

Автор — редакція «Думської»

^{Марина Бойко на брифінгу «Одесити проти Катерини» 2 вересня 2022 року}