За крок до Хаджибейського замку: одеські археологи знайшли стінку артилерійської батареї турецької фортеці і ось-ось виявлять її саму
Археологи, які працюють на Приморському бульварі в Одесі, впритул наблизилися до ймовірного місця розташування Хаджибейського замку.
Про це «Думській» розповів ініціатор розкопок, ректор Університету Ушинського Андрій Красножон.
За його словами, дослідники заклали новий розкоп ближче до фунікулера, у районі південної частини площі з Дюком.
Саме там георадар показав якийсь потужний підземний об'єкт, не пов'язаний із сучасними комунікаціями.
«Це була найяскравіша пляма на всій ділянці, – каже науковець. – Ми припустили, що під землею може бути велика споруда, і, судячи з усього, не помилилися».
Роботи підтвердили: тут дійсно розташовувалися залишки капітальних будівель. Одна зі стін виявилася частиною фунікулера 1902 року – найпершого в історії Одеси. Однак куди більший інтерес викликала знахідка, зроблена одразу під щебенем і бетоном, – масивна кладка з тесаного каменю, складена на глиняному розчині, що датується XVIII століттям.
Товщина стіни – близько 90 см, що, за словами Андрія Красножона, спочатку викликало сумніви, що вона має стосунок до фортеці Хаджибей: надто вже тонка як для середньовічної фортифікаційної споруди. Однак вивчення стратиграфії (тобто нашарувань культурного шару) дало змогу визначити, що ця стіна стояла на самому схилі XVIII століття, і її кладка мала певний нахил у бік моря. Біля об'єкта знайшли речі османського періоду: бронзові прикраси одягу, фрагменти кераміки, а також турецьку цеглу. Це, каже ректор, дало змогу встановити призначення стіни.
«Судячи з розташування, характеру кладки та планів XVIII століття, ми можемо мати справу з фрагментом приморської стіни артилерійської батареї фортеці Хаджибей, – пояснює Красножон. – Ця стінка підтримувала земляний вал, на якому стояли гармати, що контролювали вхід у гавань. Вона була невисокою, але міцною – саме така й описана в архівних документах і зображена на збережених планах».
Досі не було ясно, де саме стояв Хаджибейський замок, продовжує науковець, але тепер археологи наблизилися до відповіді впритул.
«Слід знайти кутовий стик цієї фронтальної стіни батареї з її бічними стінками, тоді це дасть змогу точно посадити план замку на сучасну карту міста Одеса. Для цього ми плануємо закласти ще два невеликих шурфи. Слід нагадати, що зі штурму Хаджибея 1789 року почалася нова сторінка історії Одеси. Знайдена нами батарея – можливо, перша зачіпка, що веде до відкриття самого замку», – каже Андрій Красножон.
Він зазначив, що роботи ведуться спільно університетом Ушинського та Інститутом археології НАН України.
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Якщо подивитись прагматично, то фортифікаційні споруди мали бути з двох сторін Тещіного мосту, тобто високо та з 3х боків прірва. Воронцовський палац навіть міг використати символічний фундамент. Решта була скоріше маленькі форти рівномірно по краях парків. Це вже був час артилерії. Тому вздовж всієї гавані і високо. Враховуючи, що інженерно-укріпні роботи над сучасним Грецьким та Стамбульським парком робили пізніше, то скоріше за все обрив трохи посунувся. Відповідно знаходились на вже неіснуючий частині. Тому і знаходять залишки внизу, під фунікульором тощо. В будь якому випадку, відповідно до схеми, мало бути дещо на кшталт природнього трикутника до якого прив'язали форт з трьома артилерійськими вежами чи бастіонами, як їх там правильно назвати
ШІ: «Ось що кажуть **турецькі джерела**, зокрема експерти та ЗМІ, про пошуки Хаджибейського замку в Одесі:
1. **TRT Russian (опінія-стаття)** наголошує, що розкопки привернули увагу до «турецько‐мусульманської спадщини» Південної України; зокрема, археолог Красножон розповідає про монету соли «хан Абдуллах» та кераміку XIV ст. і вказує, що це підтверджує присутність турецького/татарського населення на цій території ([trtrussian.com][1]).
2. Турецькі історичні джерела — картографічні матеріали середини XV–XVI століть, як-от карта Алімаджара 1567 р. — вже згадують «Хаджабей Лімане» як порт на місці сучасної Одеси ([uinp.gov.ua][2]). Така згадка засвідчує, що турецько-османські джерела визнали цей регіон як важливий османський порт.
3. Турецькі ЗМІ підкреслюють, що знайдені предмети — насамперед стамбульські люльки XVIII ст. — є османськими за походженням і натякають на існування багатого турецького населення у Хаджибеї ([uinp.gov.ua][2], [islam.in.ua][3]).
Таким чином, за турецькими джерелами:
* Регіон Хаджибея відомий ще з XV ст. як османський порт («Хаджабей Лімане»). * Знахідки монет, люльок і кераміки підтверджують активну присутність османів у регіоні. * Це додатково підтверджує історичну важливість розкопок на Приморському бульварі для турецько-української історії.
Цей шурф, порівняно з попередніми, найцікавіший (я же казав, що треба зміщати пошуки на південний схід від Дюка). Але, на жаль, знову висновки (фантазії «Ректора») не відповідають виявленим матеріалам. По-перше, де і в чому він побачим вал і стіну атилерійської батареї — загадка. Що стосується справжної кладки із стандартного одеського ракушняку з забутовкою посередині, то розріз борту шурфа на фото вказує на те, що вона є доволі пізньою, можливо, початку 19 ст. З цим всім слід розібратися, хоча б знахідки побпачити. Однак, все одно весь цей багаторічний і недешевий процес нагадує відомий анекдот, коли жінка-чукча на весні запитує геолога: «Мужик! А ти взагалі нащо приходив?». Як справедливо сказано в попередньому пості, ніхто і не сумнівався в існуванні османьского Коджабея принаймні с 16 ст. Є ще анекдот про лікаря і його відповідь про сенс життя, яле наразі мабуть досить
Жаба давить, що ректор не ви, а Красножон? Для чого тут лапки в слові, це іронія, чи думка крутого вченого? І що ви зробили для розкриття історії Одеси?
На хамство відповідати не буду. З історії Одеси я написав декілька книжок та більше 10 статей, в яких ввів до наукового обігу низку документів, карт і плаів, зокрема А. Лафітта-Клаве та ін. Де і хто «вкрав гроші» не знаю. Скажу лише, що і в цьому шурфі будівельні залишки другого османського замку Коджабея відсутні. Можу припустити, що виявлений фундамент належив одній з будівель (середній) військово-казарменого комплексу, який зображений на Генеральному плані Одеси 1803 року. Однак, я не можу зрозуміти іншого, які наукові цілі цього низкопробного шоу?
Подписчики "Думской" жалуются на неадекватного бомжа, который ходит в районе 5-6-й станции Фонтана и Тенистой и нападает на одиноких девушек с металлической трубой и прутом.
У Національному університеті "Одеська юридична академія" відбулося урочисте відкриття ІІ етапу Міжнародних університетських ігор - масштабного спортивного проєкту Міжнародної освітньої компанії, який обєднав студентську молодь, університетські команди та прихильників спорту з різних куточків України.
У змаганнях взяли участь понад 350 учасників із 12 закладів вищої освіти, серед яких: Національний університет «Одеська юридична академія», Міжнародний університет, Київський університет інтелектуальної власності та права, Івано-Франківський та Чернівецький інститути, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеський національний морський університет, Одеський національний економічний університет, Одеський державний аграрний університет, Одеський національний технологічний університет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеська державна академія будівництва та архітектури.
Третье место в Украине по количеству усыновленных детей за прошлый год заняла Одесская область. Новые семьи обрел 101 ребенок. Обошли Одессу только Днепропетровская область 136 детей и Киевская область 122 малыша.
Вместе с тем, в областной службе по делам детей признают, что ситуация в громадах улучшается, чего нельзя сказать об Одессе.
Апелляционный суд отказался обязать мэрию Південного взять под охрану древнегреческое городище Кошары и некрополь на берегу Тилигульского лимана. Судьи решили, что, несмотря на коммунальную собственность земли, памятник археологии национального значения должен охраняться государством.
Уникальное античное поселение VIII веков до н.э., которое исследователи связывают с древним Одессосом, продолжает страдать от набегов «черных археологов». Ранее часть охранной зоны уже пытались отдать под коттеджную застройку.