З портом, але без Французького бульвару: до списку Світової спадщини ЮНЕСКО планують включити лише частину центру Одеси (схеми)

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО хочуть включити не весь центр Одеси, а лише його частину площею 240 га.

Про це йдеться у номінаційному досьє, підписаному міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком. «Думська» має у своєму розпорядженні цей документ.

Номінована зона обмежена Приморською, Торговою, Садовою вулицями, Соборною площею, Преображенською, Жуковського, Польським та Карантинним узвозами, провулком Нахімова та Суворовською алеєю парка Шевченка.

«Кордони відповідають оригінальній ідеї плану, за яким було засновано місто. Крім того, найбільше будівель та об'єктів, збудованих у першій половині XIX ст. з автентичного матеріалу (черепашнику) зосереджені в цих межах», — йдеться у більш ніж 250-сторінковому документі.

В окреслених межах знаходиться 42 об'єкти — це пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення. За яким принципом відбирали об'єкти, що охороняються на місцевому рівні, неясно.

Якщо придивитися, створюється враження, що автори документа просто нанесли на карту 42 точки та вибрали єдиний можливий спосіб з'єднати їх прямими відрізками.

Французький бульвар, за історичний вигляд якого й досі ведеться запекла боротьба, увійшов лише до буферної зони. Її площа — понад тисячу гектарів, а кордони проходять власне Французьким бульваром, далі — Пантелеймонівською та Старопортофранківською.

В охоронну зону чомусь включили одеський порт. З усіма кранами, елеваторами, навантажувачами та іншим. Ну і, звичайно, із сучасним морвокзалом та потворним 19-поверховим готелем.

Якщо ЮНЕСКО визнає Світовою спадщиною територію, представлену в номінаційному досьє, на розвитку порту можна ставити хрест. Його просто не може бути. Проте справи держпідприємства, як і всього Мінінфраструктури, зважаючи на все, йні одеську мерію, ні Мінкульт не турбують.

За даними джерел «Думської», мерія цілком упевнена в тому, що ЮНЕСКО схвалить практично будь-яку нісенітницю, обернуту в одеські міфи й, на жаль, з імперським флером. Схоже, що Труханов планує заскочити в останній вагон військового поїзда, поки Європа та весь світ з цікавістю дивляться на драматичні події в Україні.

І ще одна деталь — якщо не розв'язати питання пам'ятником Катерині ІІ до затвердження заявлених кордонів охоронної зони, то спроба щось змінити на цій площі вимагатиме на порядок більше сил та погоджень.

Доктор історичних наук Андрій Красножон, який консультував робочу групу, що займалася підготовкою номінаційного досьє, упевнений, на статус всесвітньої спадщини може претендувати хіба що Приморські (Потьомкінські) сходи з бульваром.

«Вся історична зона міста і навіть та частина, яку включили до досьє, не відповідає критеріям унікальності. Є дуже проста формула серед усіх критеріїв, формальних ознак, що висувається до номінантів. Формула а ля ЮНЕСКО. Якщо людина найпростішими словами може пояснити, що такого унікального є в його місті, то це унікальне і потрібно брати під охорону ЮНЕСКО та оголошувати всесвітньою спадщиною. Коли в Одесі починають розповідати про дворики унікальні, якась ідентичність, все це не спрацьовує. А ось те, чого точно у світі немає, то це ансамблю Потьомкінських сходів. Вона має містотвірний характер, є єдиною віссю первинного ансамблю міста. Поєднання каменю, сходів та води. До сходів можна і потрібно прив'язати площу з напівциркульними будинками та Дюком, а також бульвар. Не варто забувати, що сходи унікальні і як споруда історико-культурна, пов'язана з всесвітньо відомим фільмом Ейзенштейна, який неодноразово визнавався одним із найкращих кінотворів усіх часів та народів», — запевняє Красножон.

Нагадаємо, що одним із ініціаторів розгляду питання щодо включення історичного центру Одеси до списку ЮНЕСКО був нардеп Олексій Гончаренко. У травні він зустрівся з директором із зовнішніх відносин організації Генком Сейті.