Svitlana Sivak
Я згоріла від лютого сорому,
Залишились самі головешки..
Де ж вам, *****, не так було зорано..
Хто ж вам, скнарам, не кинув ті рештки..
Ви хоча б розумієте — хто вони??
Роздивились в екстазі личину??
Вам так хочеться бути зґвалтованими,
Що ви пхнете під це Україну!
Стільки крові за вас же, зсучених,
Стільки цвіту за "втомлених й кволих",
Щоби ви волали з фейсбучека -
Українці стріляють по школах!
Вам не гіркнуть дими чотирнадцятого,
Вам маячить відпустка і море,
Поки ваша ж збезчещена нація
Платить кровєю в котлах й коридорах.
Цю гугняву, зелену гадину
Залюбки в серці гріє більшість.
Мало небо ревіло градами,
Виявляється — треба більше!
Вам же тільки батіг і витрішки,
Замість мозку — живіт і гузно!
Ваш мішок із лайном щораз важкійший,
З кожним кроком все глибше грузнете.
Все навиворіт, все спотворено,
В жорнах підлості правда гине..
Де ж вам, *****, не так було зорано,
Що за гріш здаєте Україну…