Одеські вчені перевірили на побочку відомі ліки від ковіду, Еболи та гепатиту С: спойлер — є проблеми  

Група одеських учених, співробітників Фізико-хімічного інституту імені Богатського Національної академії наук України, замахнулася на перевірку сучасних препаратів для лікування особливо небезпечних вірусів.

Йдеться про «Ремдесивір» і «Софосбувір», розроблені фармакологічним гігантом Gilead Sciences.

У цьому столітті ці ліки по праву вважаються чи не найвідомішими і «проривними» противірусними препаратами. Перший спочатку розробляли для боротьби з вірусом Ебола, а в травні 2020 року у спрощеному порядку дозволили для екстреного лікування COVID-19 у пацієнтів, які перебувають у критичному стані. Другий зробив революцію в лікуванні гепатиту С, у чотири рази скоротивши тривалість терапії.

Одесити виявили побічну дію обох препаратів, і їхню статтю опублікував авторитетний науковий журнал ChemistrySelect. Цікаво, що вчені присвятили її захисникам і захисницям України, що зазвичай у наукових журналах не вітається: редактори чомусь вважають це «політичним контекстом».

«Думська» поспілкувалася з одеськими дослідниками, які, попри повномасштабну війну та економічні проблеми, продовжують утримувати вітчизняну науку на світовому рівні.

Кандидатка біологічних наук Євгенія Шестеренко розповідає, що ідея досліджувати противірусні ліки народилася ще до повномасштабної війни, під час пандемії коронавірусу.

«Це перша подібна робота in vitro (у пробірці, не на живому організмі, — Ред.) в Україні, — каже хімік. — Роботи, які б вивчали вплив на організм із погляду біохімії та метаболізму, ніхто не робив — усі дослідження в Україні проводилися in vivo, на пацієнтах. Механізм трансформації цих препаратів в організмі вивчений добре, а ось вплив на метаболізм інших ліків — не сильно. Ми вирішили усунути цю прогалину».

Для початку дослідники виділили зі свинячої печінки, яка максимально схожа на людську, один із головних ферментів метаболізму — карбоксилестеразу. Ця білкова сполука забезпечує метаболізм майже всіх вживаних нами ліків і бере участь у синтезі багатьох необхідних речовин, зокрема гормону тестостерону.

«Це дуже важливий фермент, він є у багатьох ссавців, зокрема й у людини, — пояснює ще одна учасниця групи, кандидат біологічних наук Юлія Шестеренко. — Карбоксилестераза в основному виробляється печінкою і розщеплює всі ліки, що містять складну ефірну частину. Це і анестетики, і стероїдні гормони, атропін, частково вітаміни, протизапальні препарати, противірусні — дуже багато різних речовин, навіть галоперидол і кокаїн».

Частину біохімічних досліджень вдалося провести в Німеччині, на обладнанні, недоступному в наукових установах України.

Взаємодію ферменту й одного з препаратів контролювали люмінесцентним методом: на базі одеського інституту Богатського працює Всеукраїнський центр люмінесцентної спектроскопії. Говорячи простою мовою, «Ремдесивір» має люмінесцентні властивості, він світиться, як купюри, в ультрафіолеті, а коли вступає в реакцію, змінюються всі його властивості, зокрема й випромінювальні.

Дослідження показали, що обидва препарати серйозно знижують активність ферменту, порушується метаболізм, а це може призвести до негативних наслідків.

Як пояснюють учені, ні «Ремдесивір», ні «Софосбувір» не вбивають безпосередньо самі хвороботворні віруси. Препарати впливають на фермент, що відповідає у них за реплікацію. Простіше кажучи, не дають вірусу розмножуватися. Одночасно медикаменти впливають і на ферменти людського організму. За словами дослідників, є два варіанти розвитку подій.

«У першому випадку, якщо є ліки, які ви вимушені приймати постійно від якогось вашого основного захворювання, і це так звані проліки (речовина, що перетворюється на ліки вже в самому організмі внаслідок роботи наших ферментів, — Ред.), тоді, після прийому ремдесивіру, ці ліки, можливо, не даватимуть ефекту, бо без карбоксилестерази вони не перетворяться на ліки з проліків. У цьому разі доведеться підвищувати дозування або розносити прийом препаратів за часом», — зазначає Євгенія Шестеренко.

Є й другий варіант — якщо пацієнт приймає ліки, які діють на організм одразу.

«У такому разі механізм призводитиме до накопичення ліків в організмі та передозування, — продовжує ще один учасник групи, кандидат хімічних наук Микола Семенишин. — Коли ліки одразу починають працювати, через якийсь час вони мають бути виведені з організму. У цьому процесі бере участь карбоксилестераза. За її низького рівня ліки довго не виводитимуться з організму і ефект від них, навпаки, посилюватиметься, і якщо в нормі вам потрібна була одна пігулка, то треба буде випити тільки половину, бо більше організм не зможе вивести».

Виходить, в обох випадках, чи то ліки, що перетворюються на ліки в організмі, чи то медикамент, що діє одразу, — проблеми з ферментом можуть теоретично вплинути на роботу препаратів та їхній метаболізм.

На думку команди дослідників, під час вживання «Ремдесивіру» і «Софосбувіру» разом з іншими ліками, у складі яких є складні ефіри, потрібно враховувати їхню взаємодію та або вживати їх у дуже різний час, або контролювати дозування.

«На наш погляд, отриману інформацію можна додати в анотацію, але це вже питання не до вчених, — вважає докторка біологічних наук Світлана Декіна. — Найважливіше, що в Україні біохімічні та біоорганічні дослідження щодо впливу на ферменти проводяться рідко і наша робота — це додаткова популяризація досліджень. В організмі нічого взагалі не відбувається без ферментів, і метаболізм — це дуже важливо. Попри всі складнощі, ми можемо це робити в Україні, а отже, ензимологія (розділ біохімії, що досліджує будову, функціонування та способи регуляції активності ферментів, — Ред.) у нашій країні може бути на високому рівні».