«Одеських вулиць візерунки», або Живопис про любов (фото, відео)

Виставка живопису заслуженого художника України Наталі Лози «Одеських вулиць візерунки» відкрилася в галереї Всесвітнього клубу одеситів (Маразліївська, 7).

Наталя Адольфівна багато років показує в цих стінах одеські пейзажі, і зараз перед нами експозиція, зібрана з робіт, що створені за останній рік. Тож не дивно, що картини, попри спокійні сюжети, нібито бринять поетичною тугою.

«За цей рік ми звикли до війни, — з сумом констатує мисткиня. — Стало буденним йти в укриття під час тривоги, та проводити «перелік» друзів після гучних вибухів.

– Як ви?

– Ми норм!

І всі працюють далі. Живуть далі. Саме в цей час мене, з якоюсь неймовірною жадібністю, тягнуло писати Одесу. ЇЇ знамениті архітектурні пам'ятки та нікому не відомі провулочки, її затишні дворики та широкі пляжі. Писати її, осяяну літнім сонцем, і під осіннім дощем. У весняному передчутті та по-зимовому завмерлу. Урочисту і сумну, розкішну і стриману».

Наталю Лозу часто можна зустріти на вулиці з мольбертом, вона завжди в процесі. Прагнучи зафіксувати улюблене місто, вона зі своєю дивовижною майстерністю наближає його до глядача, здається, раму дуже легко переступити та опинитися у просторі картини.

«Що можна протиставити руйнуванню? Тільки творіння. Що протиставити смерті? Тільки життя! Що протистоїть ненависті? Тільки любов! В час жаху, в час болю треба любити ще сильніше. Плекати в собі любов. Саме в цьому – перемога. Любити своїх, любити своє. Все, що я пишу – це любов», — каже художниця.

Авторка — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова