Одесский машиностроительный завод начал выпускать продукцию для армии: он даже восстанавливает бронетехнику
Одесский машиностроительный завод «Красная Гвардия», специализирующийся на производстве шахтных лебедок, тепловозных домкратов и запасных частей для грузовых вагонов, вот уже несколько месяцев выпускает продукцию военного назначения.
На днях предприятие завершило восстановление двух бронированных разведывательно-дозорных машин БРДМ-2 для одесского батальона милиции спецназначения «Шторм».
БРДМ после восстановления
Машинам по 30 лет, большую часть этого времени они находились на консервации. Ремонт обошелся в 200 тысяч гривен. В ближайшие месяцы завод восстановит еще 10 БРДМов.
Военные заказы «Красная Гвардия» выполняет с прошлого года. В частности, завод производит бронепластины, останавливающие пули калибров 7,62 и 5,45 мм; осуществляет бронирование автомашин, выпускает противокумулятивные экраны для бронетехники, печи-буржуйки и даже средства принудительной остановки транспорта «Еж».
Отметим, что «Красная Гвардия» располагает собственным литейным цехом — самым крупным в Одессе.
СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ!
БРДМ до восстановления
Еж
Противокумулятивные экраны для БТР и другой бронетехники
Варианты бронирования отдельных узлов автомашин
Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter
Есть значит у нас в Одессе военный 46 авторемонтный завод. Специализируется на восстановлении военной техники. А точно, забыл, ведь проще на его территории выстраивать жилые комплексы, по типу жк фаворит…
Потрібно бронювання БРДМ та БТР по STANAG Level 4, бо на війні проти техніки застосовують крупнокаліберні кулемети та снайперські гвинтівки. Того бронювання яке робить завод вже недостатньо навіть для автівки в зоні АТО. 7,62 та 5,45 зараз зупиняють навіть бронежилети, а до броні яка встановлюється на техніці вже набагато більші вимоги. Треба купляти імпортну сталь та різати її на заводі, старе ливарне виробництво вже не дозволить виробляти надміцну броню. Полк АЗОВ на власній базі встановив один верстат яким ріже сталь і цього їм вистачає щоб допрацьовувати бронетехніку. Застаріле обладнання вже не дозволяє заводам виробляти потрібну продукцію, потрібне радикальне переозброєння заводів новими верстатами та технологічними лініями. А для цього потрібно створити міністерство оборонної промисловості яке було в СРСР і керувало виробництвом продукції оборонного призначення. Самі заводи без державних інвестиції та гарантованих замовлень не будуть вкладати гроші в оборонку. Що з того що одеський Телекарт-Прилад випускає надсучасні рації для військових, досі ніхто нічого не купляє, хоча це продукція якої не вистачає в військах як повітря. Хтось в Генштабі вирішив що алгоритми шифрування для Телекарта розробляло кримське підприємство і тому вся продукція Телекарту може бути взломана а інформація розшифрована. І за допомоги цієї ідіотської байки заблокували поставки продукції на мільярди гривень.
Так Телекарт же лёг вроде Да и разработчики толпами уже давненько бегут. И не министерство надо плодить. Собственно, в МинПромПолитики есть списки заводов-поставщиков военной техники и комплектующих. Необходимо финансирование и, как говорится, вчера. Я уже молчу о том, что львиная доля даже выделяемых денег это попилы и откаты
Саме тому що ніхто не займається системно вирішенням питань виробництва військової техніки та обладнання, саме тому і гальмуються процеси замовлення і виробництва. Якби на вищому рівні була структура яка б опікувалась вирішенням всіх питань, то Телекарт вже працював би в три зміни без вихідних на протязі року і розширяв виробничі потужності. Зараз для армії край потрібні бронемашини, дефіцит бронемашин всіх типів — більше 60.000 штук, тому бронювання та відновлення техніки сьогодні це абсолютно кричуще питання. Біда в іншому, наша влада не збирається вирішувати ці питання, на рік війни досі не побудовані нові заводи з масового виробництва бронемашин Дозор-Б, БМПТ-64, МОП-4К. Навіть броньовані джипи Спартан, Кугуар, Шрек закупляємо в Streit Group APC, бо в Україні ніхто не може виробляти кузови для цих машин — немає відповідного обладнання. А Кугуар та Спартан не є справді броньованими машинами, як наприклад Typhoon APC 6x6 від тієї ж фірми Streit Group APC. Кугуар та Спартан це легкоброньовані джипи які не мають сертифікатів STANAG 4569 навіть на рівні Level 1, а що вже казати про Level 4? Навіть легкоброньовані кузови ми виробляти не можемо, а бойова осбтановка вже вимагає захисту не тільки від куль але й від снарядів.
Бізнес не вкладає гроші в сучасне металообробне обладнання яке може працювати з надміцною сталлю бо немає впевненості в тому що будуть купляти ці вироби для армії, а без впевненості немає інвестицій. Потрібно окреме міністерство яке буде планувати роботу та закупівлю на рік з прогнозом на наступні роки і з яким можуть будувати відносини підприємства різної форми власності. Зараз в Укроборонпромі повний бардак та корупція, беруть старі деталі, самі собі продають, по документам пишуть що відремонтували, насправді помили солярою, і танки та БТР ламаються прямо під час атаки! Цікавим шляхом пішла фірма Практика. Вони беруть стару військову вантажівку кунг ЗІЛ-131 в нормальному стані і за 43 тис. доларів бронюють її та роблять з неї швидку допомогу. Все разом виходить в 50 тис. доларів. Але навіть таких замовлень обмаль бо в людей-волонтерів та спонсорів немає таких грошей, а армія та НацГвардія нічого не замовляють — витрачають гроші на якусь дурню.
Если заработают все наши заводы, которые должны работать для ВСУ(Шторм на Терешковой, авиаремонтный на школьном( уникальный завод по капитальному ремонту МИГов и СУ и т.д.)КИНАП который выпускает оптику для оружия на заказ для Европы, автосборочный одесский завод, авторемонтный завод и это не весь перечень предприятий только по Одессе а в других областях, то Победа будет за нами.
Про КИНАП вы меня повеселили. Не знаю что делается на остальных перечисленных вами предприятиях, но кинап уже давно весь полностью распродан, что еще не распродано в собственность, сдается в аренду. Тут на территории БЫВШЕГО кинапа 100500 фирм и фирмочек. И выпускает оптику не кинап, а частная лавка, которая занимает 200 квадратных метров площади. Про производственные мощности, этого без сомнения, стратегического предприятия, я умолчу.
ЗЫ: Как собственно и соседняя Стройгидравлика, на которой из "живых людей", цех по производству окон, типография и "Аццкая проходная" любимая игрушка директора :) там можно всех строить. Все остальные здания продаются и находится в полуразрушенном состоянии.
А можно этому заводу с его «самым крупным литейным цехом» дать заказ на изготовление деталей и герба для моста Коцебу. А то мне стыдно перед нашими предками. Они в 19-м веке смогли построить мост, а мы в 21-м его не может отремонтировать.
Ці радянські БТР та БМРДМ розраховувались на три атаки, далі їх мають знищити згідно з радянською військовою доктриною швидкого наступу на Європу. Тому броньовані машини ламаються на кожному кроці через низьку якість всіх деталей. Армії потрібні нові бронемашини з великим моторесурсом, розраховані на постійне застосування в умовах мобільної гібридної війни. Потрібні нові дизельні двигуни, бажано американські або англійські, бо німці відмовились постачати нам двигуни для Дозор-Б щоб догодити Путіну. Потрібні нові коробки та редуктора, надійна оптична, електрична, механічна та гідравлічна начинка.
По нормам танковый полк — 100 танков — погибает при прорыве подготовленной обороны за 40 минут.Отсюда и ресурсы узлов.Ствол танковой пушки тоже не очень долгоживущий.
Вообще позор, целый МАШИНОСТРОИТЕЛЬНЫЙ ЗАВОД, выпускает «ежи», решетки и буржуйки. Которые можно лепить не только на макаронной фабрике, но и в любом подвале. Позор не людям конечно, которые там работают, а абсолютно безграмотному руководству предприятий. Которые за 24 года, кроме распила оборудования в чермет, способов заработать денег не изыскали. Отмена плановой экономики, все же требовала новых кадров.
У меня есть современнейший завод по металлообработке… Можем вырезать лазером или гидроабразивом любые бронеплиты… Можем изготовлять легкобронированные корпуса… Только дайте заказы!
Так в том-то и проблема, что сегодняшний Укроборонпром — аналог советского и последующего украинского Минпромполитики — не желает всерьез заниматься оборонной промышленностью, созданием оружия, развитием предприятий, защитой страны. Кое-что делается на тех заводах, где директора смогли выбить из управленцев-чиновников деньги и заказы. Под инициативные проекты деньги не выделяют. А там, где могут делать продукцию для оборонки — тот же Телекарт, Молния и др., руководители предприятий зачастую не заинтересованы в "выбивании" заказов, т.к. их таки надо будет делать. Директорам намного проще похерить производство и ждать финансирования под банкротство. А Укроборонпрому намного интереснее покупать старую некачественную технику за границей. Такой вот менеджмент((((((
В советское время работать на оборону было чуть ли не почётно, увеличенные зарплаты, санатории и т.д., и все лучшие силы работали именно в этом направлении.
Serge Kovalchuk
Марина Александрова
ВІДБІЙ повітряної тривоги
73
7
3
1
1
5
2
1
3
1
