Одеський адвокат відстояв у суді права держави на старовинний особняк Ашкеназі та нарвався на брудну кампанію в інтернеті (суспільство)

Одеський адвокат Ігор Курилко, який представляв у суді інтереси спеціалізованого клінічного санаторію імені В.П. Чкалова МОЗ України, зазнав за це справжнього цькування в інтернеті.  

Як повідомив юрист «Думської», після виграшу позову, який увінчався поверненням оздоровниці старовинної дачі Ашкеназі — пам'ятки архітектури, зведеної на початку XX століття, — у низці інтернет-видань, які спеціалізуються на публікації замовних матеріалів, з'явилися статті та замітки про нього.

В них його називали «одіозним аферистом» і «рейдером», «одеським Остапом Бендером, який загруз у боргах» (дивне порівняння), звинувачували в підробці документів та інших страшних гріхах.

Адвокат вважає, що вся ця кампанія найбезпосереднішим чином пов'язана з боротьбою за дачу Ашкеназі.  

«Не йдеться про якісь журналістські розслідування, використовується відвертий наклеп із порушенням стандартів журналістики, — каже він. — Використовувалися і згадки моїх колишніх справ, де мене ототожнювали з людиною, яку я захищав. А це перешкоджає прямій діяльності мене як адвоката. Насправді, дуже багато пунктів, за якими ці матеріали можна розбити вщент, але головна проблема в тому, що індексація в Гуглі працює в такий спосіб, що створює мені образ негідного адвоката і заважає моїй роботі. Це явище кібербулінгу, з яким в Україні дуже важко боротися. Я неодноразово звертався до Київського районного суду Одеси, який встановив факти наведення недостовірної інформації. Суд встановив, що ідентифікувати авторів статей не є можливим. Самі ресурси липові, видалити щось із них важко. Ми звернулися до Ради адвокатів, щоб боротися зі штучно створеною кампанією проти мене. І ця робота досі ведеться. Так само, як має вестися робота з реставрації особняка Ашкеназі, який не в найкращому стані — через неналежне ставлення до нього протягом стількох років. Зараз це вже відповідальність держави».  

Юрист додав, що за пам'ятку архітектури боровся разом із цілою командою. Це і директорка санаторію Олена Теряєва, і ще два адвокати — Ірина Хаджі та Андрій Возіян.  

«У нас була підтримка МОЗ, прокуратури, судів. Але це рідкісна історія для Одеси. Вона вже юридично закінчилася», — констатував він.  

Двоповерхову дачу Ашкеназі побудували, ймовірно, 1901 року на території так званого парку Маразлі, близько до верхньої кромки схилів Французького бульвару.  

«Сім'я Ашкеназі була досить впливовою і відомою в Одесі наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття, — розповідає краєзнавець Сергій Котелко. — Засновник одеської гілки, Мойсей, багато років тримав у Могилеві-Подільському контору хлібної торгівлі, яка поставляла подільську пшеницю в одеський порт для продажу за кордон. Обсяги його поставок були досить значними. 1864 року Мойсей Ашкеназі заснував в Одесі відділення своєї фірми. Особняк побудував його спадкоємець і онук Зігфрід Ашкеназі, серйозний підприємець, громадський діяч, благодійник і меценат. Але справжньою господинею тут була його дружина Анна Гораціївна, жінка надзвичайної краси. Вона була дочкою барона Горація Гіцбурга, відомого банкіра».

1992 року особняк орендувало на 25 років акціонерне товариство «Галаксі» — причому з правом викупу. Від імені компанії договори підписувала не остання в Одесі людина — гравець одеського «Чорноморця», бізнесмен Петро Найда. Згодом компанія переуступила права на об'єкт дочірній фірмі «Укренерджі» (1994 року), а потім — ТОВ «Інтерім сервіс» (1997 р.). Реальні бенефіціари не змінилися, про що свідчить тривале функціонування на території особняка Федерації футболу, до якої Петро Найда мав безпосередній стосунок.  

У 2017 році чвертьстолітній термін оренди завершився, і бізнесменів попросили на вихід, однак вони на це не пішли. Далі були судові тяжби, що тривали роками. Орендар продовжував платити за оренду та ігнорував вимоги покинути приміщення.  

Зрештою, 2021 року Південно-Західний апеляційний господарський суд ухвалив, що жодних підстав займати приміщення дачі Ашкенази компанія «Інтерім сервіс» не має від 2017 року, відтоді як завершився строк оренди. Згідно з рішенням суду, компанія має звільнити приміщення і виплатити неустойку в розмірі 3 млн грн.

Справа дійшла до Верховного суду, де адвокати, які взялися захищати права санаторію і держави, теж виграли.  

5 грудня 2022 року приватний виконавець виселив «Інтерім» із будівлі. Незадовго до цього і почалося цькування адвоката Курилка.