Одесский горсовет планирует передать рыболовам 7 гектаров на… Днестре

Serg Chernetchenko 14 січня 2019, 18:06     +7      

Будут строить «нежилые трехэтажные подсобные помещения» для «смотрителей лодочной станции»?

отец Иосиф 14 січня 2019, 18:15     +1      

Как я понимаю, эти «охотники и рыболовы» — тоже московского патриархата?

Девятый Неизвестный 14 січня 2019, 18:33     +5      

готовьтесь строить опреснители.

До Ре Ми До Ре До   14 січня 2019, 18:41     +4      

Что то, слишком большие планы у ворсовета, на счёт земли « раздать»?! Интересно, как можно им всем выразить недоверие и разогнать нах?

yurius 14 січня 2019, 20:52     +1      

А можно узнать на каком основании?

Sergey Rymarchuk   15 січня 2019, 12:14     0      

Як завжди  дивує позиція й комети наших земляків. Не вивчивши ситуації кричати, що щось робиться не правильно, не читавши в житті жодного закону – горланити, що все не законно.
Історія цього клубу відома всім Біляївцям, а саме, що ще з 1974 году профспілка ВОС Днестр, разом з жителями Біляївки створили профспілковий човновий кооператив, який в свою чергу, силами людей зробили як канал так й саму човнову станцію.
Сама ВОС Днестр не одноразово реорганізовувалась, та змінювались власники. Як об’єкт спільної власності міст, сіл, селищ Одеської області став об’єктом комунальної власності м. Одеса (без згоди безпосередніх власників, а саме міст, сіл, селищ Одеської області) це окреме питання.
Отже, профспілковий клуб (човнова станція як її називали) вирішив також реорганізуватись в громадську організацію «Клуб мисливців та рибалок Дністро». З часом Клуб визнав й право власності не те, що роками там створювалось.
Довго намагалось врегулювати й земельні питання, були й ціла низка судових справ, були й мирові угоди де сторони визнавали за собою право користування землею (де зокрема Інфокс визнавав право Клуба на користування належною їй землею), які потім ігнорувались. Були й судові експертизи, які підтверджували не перебування цієї човнової станції в межах охоронної зони і т д.
Апогеєм було те, що начхав на всі судові рішення, новий керівник Інфоксу (так випадково мабуть сталось – колишній керівник Держкомзему України), реанімував не чинний акт постійного користування (а в цьому я як юрист впевнений) й зареєстрував в ДЗК за Одеською міською радою 240 га. 
На цій землі, окрім Клубу (човнової станції) є ціла низка як приватних так й комунальних  об’єктів. Це й сквер, цей двоповерховий багатоквартирний будинок, бар, низка комунальних закладів – Міський будинок культури, Хостел та інші. Абсурдно (не кажучи вже про те що в супереч всіх норм закону) але ці всі об’єкти опинились фактично на території Одеської міської ради.
Звісно Біляївська міська рада навіть не передбачала, що без неї таке можливо, без виготовлення землевпорядної документації та погодження меж як  з суміжниками. Й коли дізнались – дзвонили, писали, зустрічались з керівництвом Одеси й зазначали про недопустимість таких дій та шукали варіанти виходу з ситуації. Залучили з згодом й правоохоронні органи – прокуратуру тощо. Але час плинув – питання не вирішувалось швидко, відповідно строки оскарження цих дій в адміністративному суді з боку Біляївської міської ради сплив.
Клуб же та інші власники нерухомого майна (зокрема ФОП Долготер), коли дізналися про ситуацію, почали оскаржувати дії реєстраторів в судах за що їм окрема шана. Біляївська міська рада ж провела низку зустрічей з керівництвом Одеси та Інфокса де домовились про повернення ділянок під об’єктами приватної та комунальної власності після виготовлення відповідної землевпорядної документації.
Й як я бачу Одеса планує виконати свої обіцянки, зокрема проектом рішення № 69 передбачається передати місту Біляївка чотири ділянки (яке чомусь журналісти не помітили). Перша — під будинком культури, житловим будинком, меморіалом загиблих воїнів, та баром. Друга – під готелем (хостолом). Третя – під КНС (каналізаційно-насосною станцією, яку будувало м. Біляївка). Четверта – під очисними спорудами, які також реконструювало місто Біляївка й які працюють на фіто технологіях, що є унікальним навіть для Європи.
Але всі акцептували увагу, на одному, що то «Клуб мисливців та рибалок» й не хочуть зрозуміти, що фактично відбувається (дуже сподіваюсь на те) повернення раніше забраного.