Гравюри, що пережили століття: в Одесі відкрили унікальну виставку Рембрандта  

Унікальна виставка «Рембрандт. Офорти. Геліогравюри з бібліотеки Одеського музею західного і східного мистецтва» розпочала свою роботу.

Це виняткова можливість зануритися у світ друкованої графіки видатного голландського художника Золотої доби — Рембрандта Харменса ван Рейна (1606–1669). Його геніальний талант знайшов рівноцінне втілення як у живопису, так і в графіці, — у малюнку та офорті.

Експозиція включає 38 репродукцій офортів Рембрандта, відтворених у техніці геліогравюри (фотогравюри) — одному з найякісніших різновидів глибокого друку. Як уявити собі цю техніку? Виявляється, у XIX столітті перші фотографії, дагерротипи, піддавали дії сонячного світла. Дошку для друку вкривали особливою хімічною сполукою, зверху закріплювали дагерротип і виставляли на сонце. Згодом на дошці виникав відбиток, який дозволяв друкувати примірники, значно витонченіші за фото. Ці твори є частиною рідкісного французького видання «Творчість Рембрандта, описана та прокоментована Шарлем Бланом» (1880), що зберігається в спеціалізованій музейній бібліотеці.

«Деякі аркуші не мали назви, тому я мала відшукати аналоги, аби встановити сюжет і час створення, — розповіла мистецтвознавиця Тетяна Балановська. – Велика подяка нашій бібліотекарці Лєні Садиковій, вона дуже добре знає наші фонди, де зберігається альбом з репродукціями офортів Рембрандта. Ми хотіли нагадати, що Рембрандт займався гравюрою протягом усього життя. Тут представлені офорти, які надають можливість простежити, як змінювалося його мистецтво з роками. Лейденський період представлений шістьма роботами. Це «Автопортрет художника з широко розплющеними очима», шанобливий «Портрет матері художника», етюдні замальовки голів».

Рембрандт дуже любив зображати людей похилого віку, і графічні замальовки потім ставали основою мальовничих образів.

«Цікаво, що тут репродукції з гравюр, а в нашому музеї ми маємо оригінал Рембрандта, «Жебрак, який спирається на ціпок». Зараз ця оригінальна гравюра експонувалася на виставці «Сліди часу» у Бремені разом із кращими графічними творами нашої колекції. Впродовж двох місяців ці 125 творів там експонувалися. Так от, репродукцію «Жебрака» можна побачити зараз у нас на виставці», — уточнює пані Балановська.

Рембрандт за життя мав багато замовлень на портрети, графічні замальовки відбивають не лише зовнішню схожість, а й особливості внутрішнього світу моделей. Після 1640-х років роботи майстра стають все більш філософськими, техніка виконання «суха голка» дозволяє досягти особливої витонченості, світлотіні набувають таємничості. Роботи на релігійні сюжети, наприклад, «Вечеря в Еммаусі» викликають бажання помолитися. Портрети, зображення святих, пейзажі, жанрові замальовки та етюди оголеної моделі… Таке тематичне розмаїття є унікальним для голландського мистецтва XVII століття, де панувала вузька спеціалізація художників.

Варто підкреслити, що виставка дає можливість побачити результати наполегливої роботи ще одного непересічного гравера, видавця та історика мистецтва Шарля Аман-Дюрана, який за допомогою техніки геліогравюри зберіг та передав усю глибину та унікальність графічної спадщини одного з найвеличніших художників світу. Ці геліогравюри популяризували творчість Рембрандта далеко за межами Нідерландів і продовжують цю справу, як бачимо, й досі.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова