Одеський завод «Оріон»: привабливий об`єкт чи «кіт у мішку»?  

Контрольний пакет акцій одеського заводу «Оріон» неодноразово виставляли на аукціон.

Стартова ціна підприємства — 6,8 млн грн (минулого разу було 7,4 млн), гарантійний внесок — 1,3 млн.

Аукціон, що відбувся у жовтні, було зірвано, стверджують у Фонді держмайна: переможець, компанія «РІСТЕНС ІНВЕСТ» (бенефіціар Руслан Лебедєв), яка запропонувала 220 млн грн, не сплатила за лот і втратила гарантійний внесок — 1,5 млн грн і право брати участь у торгах за цей об'єкт. Відмовився платити і другий учасник, ТОВ «Курортний» (фірму пов'язують із бізнесменом Вадимом Альперіним), що запропонувало 190 млн.

Ми вирішили розібратися, що ж не так із цим заводом, якщо бізнесмени, які зацікавилися ним, зрештою ухвалюють рішення відійти вбік, хоча це може призвести до втрати часу і грошей.

Машинобудівне виробниче об'єднання «Оріон» було засноване 1973 року і спеціалізувалося на випуску компресорів для побутової холодильної техніки і транспортних засобів, зокрема військових, а також торгового холодильного обладнання. З 2004 року завод фактично не функціонував, постійно наражаючись на рейдерські атаки, в яких його тодішнє керівництво звинувачувало великих підприємців з Бессарабії — братів Олександра і Павла Дубових. Пізніше директора «Оріона» Миколу Кущака звинуватили в розкраданні майна і відсторонили від посади, але він намагався повернутися в крісло, використовуючи, зокрема, силові методи.

У жовтні 2021 року недобудовані корпуси заводу було продано за 21 млн грн ТОВ «Нове діло» Михайла Когана.

І ось зараз ФДМУ намагається приватизувати все підприємство. Пропозицією відомства зацікавилося одразу дев'ять компаній, пов'язаних із відомими одеськими комерсантами — окрім Дубових і Альперіна, це ще й Володимир Галантерник.

За нашими даними, небажання переможця першого аукціону і другого номера платити за придбання пов'язане з тим, що лот виявився якщо не, як висловлюються економісти, «токсичним», то значно переоціненим.

По-перше, ПАТ, акції якого було виставлено на продаж, не зареєструвало право власності на нерухомість «Оріона» в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно. Не оформлені й земельні ділянки під будівлями та спорудами.

По-друге, деякі об'єкти зайняті іншим суб'єктом господарювання, у якого є правовстановлюючі документи.

Крім того, майно «Оріона» фігурує в кримінальному провадженні, ще 2019 року Малиновський райсуд Одеси наклав арешт на частину нерухомості.

У підприємства велика кредиторська заборгованість, яка обчислюється мільйонами гривень, вельми велика ймовірність початку процедури банкрутства, і арешти можуть бути накладені і в її рамках.

Виходить Фонд держмайна виставляє на приватизацію пустушку? Навіщо тоді було рекламувати об'єкт як надзвичайно привабливий в інвестиційному плані, особливо для забудовників?  

Ми попросили прокоментувати те, що відбувається, пресслужбу регіонального відділення ФДМУ. Вона визнала те, що акціонерне товариство не має документів на будівлі та земельні ділянки, однак, як зазначено у відповіді на запит, вони й не були предметом торгів.

«Об'єктом приватизації є пакет акцій (50% + одна акція) ПАТ МПО «Оріон», а не майновий комплекс, — заявили у Фонді. — Це права управляти товариством, зокрема вирішувати питання реєстрації нерухомості та земельних ділянок відповідно до чинного законодавства.

Справді, майбутньому інвестору буде нелегко, однак уся інформація про об'єкт — публічна і міститься на Прозорро. Регіональне відділення забезпечило повне розкриття інформації про об'єкт, і це справедливо, не чекати, що хтось купить кота в мішку, а ознайомитися з документами та відомостями про об'єкт перед тим, як брати участь в аукціоні».

Словом, таки кіт у мішку, хоча букву закону державні «приватизатори» не порушили. Та й, треба визнати, частка істини в словах представника ФДМУ є: компанії, які готові викласти сотні мільйонів за завод, який давно не працює, могли б заплатити за оцінку ризиків ще до аукціону і не розганяти пекельну конкуренцію, накручуючи цінник до 200 мільйонів. Однак це не знімає хоча б моральної відповідальності і з Фонду: навіщо треба було так нахвалювати лот, якщо він відверто сумнівний?  

Хай там як, навіть якщо новий аукціон виявиться успішним і переможець заплатить за акції, навряд чи держава отримає так багато, як пропонували учасники перших торгів.

Автор — Іван Рустамов