Один день бойових дій - місяць розмінування: одеський геолог — про те, як убезпечити та прискорити роботу саперів

Вже дев’ять місяців українські військові захищають нашу державу від повномасштабного нападу російської федерації. Кожен день велика кількість зброї використовується у війні. Частина снарядів, мін, ракет та іншого смертоносного устаткування залишається на території нашої держави та очікує «свого часу». Також при відступі російські військові мінують все, що можна, щоб уповільнити просування нашого війська та зашкодити мирному населенню. Мінне забруднення — це одна з основних проблем, з яким зіткнулась українська держава під час російсько-української війни.

За оцінками фахівців, станом на зараз, територія, яка потребує розмінування, вже нараховує до 170 тис. кв. км. І ця цифра буде рости. На жаль, знищення небезпечних «подарунків» потребує чимало часу. Як кажуть спеціалісти, «день бойових дій — місяць розмінування».

Але у світі є велика кількість обладнання, яке дистанційно виконує роботи і може допомогти та прискорити процес знаходження та ідентифікації вибухонебезпечних об’єктів. Яким є міжнародний досвід в розмінуванні? Чи міг би він стати в пригоді українським спеціалістам, убезпечити їх роботу та прискорити очищення наших земель? Як сучасні технології допомагають в цьому питанні? Про все це ми поговорили з одеським геологом Іваном Голтуренко.

«Думська». Іване, яким чином геологія може стати в пригоді при розмінуванні?

Іван Голтуренко. Для пошуку та розвідки деяких корисних копалин з вмістом феромагнітних мінералів геологи та геофізики використовують старий та перевірений метод – магніторозвідку. Метод заснований на фіксації аномальних (відхилення від норми) зон магнітного поля землі за допомогою магнітометру з подальшим аналізом та комбінацією геологічної та геофізичної інформації для виявлення родовищ. Цей же метод можна використовувати під час пошуку вибухонебезпечних об’єктів. Основна вимога – наявність заліза в об’єкті, який ми шукаємо. Чим більше заліза, тим простіше знайти об’єкт.

«Д». Робота сапера — одна з найнебезпечніших у світі. Чи існують способи убезпечити наших спеціалістів?

І.Г. Саме так. Заради дотримання безпекових норм для саперів та підвищення продуктивності роботи у світі використовують методи дистанційного пошуку небезпечних об’єктів (UXO — unexplodedordnance). Передові виробники геофізичного обладнання з США та Канади створили спеціальні магнітометри для дистанційної роботи. Я саме ставлю акцент на терміні ДИСТАНЦІЙНОГО розмінування.

«Д». Як саме відбувається дистанційне розмінування? Що для цього потрібно?

І.Г. Сучасні технології дозволили зменшити вагу магнітометра та поєднати роботу квадрокоптера і магнітометра. Для мінімізації впливу коптера на отримані дані рекомендована відстань між коптером та магнітометром складає 3 м (на стропах). Вага магнітометру з батареєю складає всього лише два кілограми.

Магнітометр з дроном в роботі

Також є магнітометри в морському виконанні. Вони використовуються перед проведенням днопоглиблювальних робіт в акваторії портів для обстеження, ідентифікації та ліквідації UXO-об’єктів.

Дрон виконує обліт території галсами, а в цей час магнітометр вимірює магнітне поле та фіксує координати положення точок спостереження. Навколо залізних об’єктів формується магнітне поле, яке відрізняється від загального магнітного поля землі в тому чи іншому місці. Цей пристрій має велику чутливість і дозволяє знаходити об’єкти вагою в декілька кілограмів.

Виходячи з практики, ділянку розміром 600 на 600 метрів можна відпрацювати за 3,5 години, це вагомі об’єми в порівнянні з класичними методами роботи саперів.

«Д». Які ще є переваги в такого обладнання?

І.Г. Основною перевагою є можливість фіксації об’єктів на поверхні або під поверхнею землі, які закопані навмисно або заглибились в землю в результаті падіння. Для даного обладнання наявність високої трави, шару снігу або води та заболоченість – не є перешкодою. Також є можливість зупинки та продовження робіт по координатах через певний час.

«Д». Це означає, що така ділянка стає безпечною?

І.Г. На жаль, ні, магнітометр не деактивує (підриває) знайдений об’єкт.

Після виконання польових робіт, результати сканування завантажуються з магнітометра на комп’ютер і обробляються в спеціальних програмах. В результаті інтерпретації матеріалу будується карта магнітних аномалій з зазначенням координат небезпечних об’єктів.Екран програми під час виконання обробки даних

«Д». Як це може допомогти нашим саперам?

І.Г. Отримані результати та положення магнітних аномалій, в кінцевому варіанті, можна завантажити на звичайний телефон, це дозволить саперу виходити на місце обстеження та акцентувати увагу саме в тій чи іншій локації.

Така технічна підтримка допоможе прискорити процес звільнення наших земель від наслідків війни та зменшить кількість втрат людського ресурсу, дозволить повернути українські землі до нормального процесу їх використання, обслуговування та обробки.

Схема точок фіксації магнітного поля та магнітні аномалії (UXO – об’єкти), накладені на GoogleEarth.

«Д». Яке обладнання ви можете рекомендувати до використання?

І.Г. Я маю досвід робіт з магнітометрами різних виробників та технічних поколінь:

старі радянські магнітометри, навіть без GPS, непогано справляються з завданням, але надто повільні й потребують топографічної (геодезичної) підтримки.

Більш сучасні магнітометри українських виробників з вмонтованим GPS-модулем, з якими я стикався, працюють нестабільно. Їх необхідно доопрацьовувати, а на це може піти багато часу.

GEM виробництва Канада — обладнання високої якості; Geometrics виробництва США - обладнання високої якості. Враховуючи якість обладнання, точність та швидкість роботи, я можу рекомендувати магнітометр MagArrow компанії Geometrics. Це сучасний, полегшений прилад, з вмонтованим GPS-навігатором та можливістю виконувати фіксацію магнітного поля кожен сантиметр.

Тестові роботи з подібним обладнанням виконувались на території України з метою фіксації UXO-об’єктів після 2014 року. Фінансування робіт було з боку США. Фахівці отримали гарні результати, але пізніше бюджет проєкту був закритий у зв’язку з епідемією COVID-19.

«Д». А зараз подібне обладнання в Україні працює?

І.Г. Наскільки мені відомо, таке обладнання не використовують наші сапери. У військових та працівників ДСНС, з якими я спілкувався, є щира зацікавленість та необхідність у використанні такого обладнання. Це суттєво полегшило б їх роботу.

«Д». В чому ж тоді проблема? Чому таке обладнання, якщо воно вкрай ефективне, не закуповують для українських саперів?

І.Г. На мою особисту думку, військові не хочуть витрачати ресурси на обладнання, з яким вони не працювали. Вони розуміють принцип роботи, але закупівля обладнання — це велика бюрократична процедура. Та згадаємо, що ще півроку тому HIMARS, гаубиця М777 та інша сучасна зброя були незнайомі для наших військових, а сьогодні це озброєння активно працює на території України проти ворога. Тому я намагаюсь розповсюдити інформацію з приводу магнітометрів та іншого сучасного обладнання, яке використовується для дистанційної роботи.

«Д». Де можна побачити обладнання в роботі або придбати його?

І.Г. Я спілкувався з менеджерами Geometrics. Вони безкоштовно готові надати обладнання на тестові роботи. Це дуже важливий крок з боку виробника. За українською стороною залишається логістика. За попередніми підрахунками, пересилка обладнання компанією DHL до сусідніх країн, транспортування його на територію України, юридичне оформлення та повернення обладнання після тестових робіт назад в США, коштує 4200-4500 доларів США.

«Д». Який сенс отримати обладнання на тестові роботи і потім повернути його назад виробнику?

І.Г. Основна мета подібних маніпуляцій — це показати державним структурам та військовим ефективність обладнання в умовах війни. Ми повинні розуміти, що сучасний світ ще не стикався з проблемою подібного масштабу. Виконання тестових робіт в кооперації з військовими дасть змогу впевнитись в ефективності роботи обладнання саме в наших умовах. І вже тоді можна вести перемовини щодо закупівлі необхідної кількості обладнання.

«Д». Хто ще і в яких сферах може використовувати таке обладнання?

І.Г. В Україні розмінуванням займаються лише державні структури (підрозділи). Проте аграрні компанії теж можуть зацікавитись дистанційним обстеженням земель, використовувати результати роботи магнітометра та надавати готові карти саперам, що своєю чергою полегшить та пришвидшить їх роботу.

«Д». І на останок, яка ваша основна ціль?

І.Г. Сьогоднішня війна змінює велику кількість старих правил, військові використовують сучасні технології на полі бою – знімки з супутників, дрони в повітрі, на воді та інше. Якщо існує обладнання, яке допоможе зберегти життя хоча б одного українця – воно вже того варте. Я ж як геолог маю певні знання і досвід роботи з подібним обладнанням. Тож, звичайно, хочеться бути корисним. Наявність такого обладнання на балансі у підрозділів, які займаються розмінуванням, суттєво пришвидшить їх роботу. Моє основне завдання — донести інформацію до тих, кому це стане в пригоді, і я буду вдячний за її поширення. А мета у нас спільна — якнайшвидша перемога України над ворогом і максимально швидке повернення до безпечного та звичного життя.

Розмовляв Микола Ларін