|
20 листопада, 08:50 Читать на русском
Японська креветка наступає, короп втрачає позиції: як змінюється водний світ півдня УкраїниМаловоддя Дністра, засолення лиманів, скорочення чисельності традиційних видів риб і поширення чужорідних — водні екосистеми півдня України переживають масштабну перебудову. На це впливають кліматичні зміни, стан річок, процеси в Чорному морі та наслідки руйнування Каховської ГЕС. Що відбувається з нашими водоймами і як це позначається на рибних ресурсах регіону, читайте в матеріалі «Думської». Гідробіологи б'ють на сполох: цього року Дністер переживає один із найскладніших періодів маловоддя за останні десятиліття. Зафіксовано рекордне зниження притоку води за понад 130 років спостережень! Проблема засолення та зміни гідрологічного режиму зачіпає й причорноморські водойми по всьому півдню України — від Тілігула та Березанського лиману до Дунаю. «Кожен водойм реагує на те, що відбувається, по-своєму, — каже старший науковий співробітник Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Сергій Хуторний. - Тому я б не став говорити, що наші лимани просто вмирають. Насправді ми спостерігаємо масштабну перебудову екосистем. Вона вже позначається на видовій структурі риб, промислових уловах, кормовій базі та міграційних шляхах». ДНІСТР: КОЛИ ВОДИ НЕ ВИСТАЧАЄ ДЛЯ НЕРЕСТУ На думку вчених, ситуація на Дністрі особливо тривожна з точки зору водного режиму. Рівень води в його нижній течії безпосередньо залежить від скидів із Дністровського водосховища — так званих екологічних попусків. Через війну, енергетичну кризу та посушливі сезони останнім часом їх проводили не завжди в оптимальні терміни та обсяги, необхідні для нормального нересту. Коли прісного стоку стає менше, порушується баланс між річковою та морською водою. Рівень води в річці та плавнях після короткочасного підйому може різко впасти. У результаті відкладена ікра опиняється на суші: вона висихає на сонці або стає здобиччю птахів. «У першу чергу страждають види, які нерестяться навесні. Це як масові риби — короп і карась, — так і рідкісні, занесені до Червоної книги України. Під загрозою, наприклад, опинився причорноморський вирізуб. Він харчується двостулковим молюском дрейсеною, чисельність якого швидко скорочується через підвищення солоності води. У зоні ризику також жерех, чехонь та інші малочисельні популяції», — каже Сергій Хуторний. ЛИМАНИ ТА МОРЕ: ОДНА ЕКОСИСТЕМА Лимани не можна розглядати як ізольовані водойми. Через протоки, канали та природний водообмін вони постійно взаємодіють з морем. У них заходять морські види риб, змінюється кормова база та гідрохімічний склад води. Тому коливання температури, солоності та біологічної продуктивності Чорного моря неминуче позначаються й на стані лиманів. Фахівці наголошують, що поява морської риби в лимані та підвищення солоності самі по собі ще не означають деградації. «Це поширена помилка. Ми звикли сприймати будь-яке відхилення від звичного стану як катастрофу, хоча природа не залишається незмінною. Зростання частки морських видів свідчить насамперед про трансформацію гідрохімічного режиму та зміну співвідношення екологічних груп. Щоб зрозуміти, наскільки ці процеси небезпечні, необхідно відстежувати конкретні види, їхню чисельність та умови розмноження, а також їхній вплив на місцеву іхтіофауну, стан донних організмів і зоопланктону. Лише так можна оцінити, як змінюється продуктивність водойм і які перспективи у рибного промислу», — каже заступник директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Юрій Квач. ТІЛІГУЛЬ: ЗМІНЮЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ КІЛЬКІСТЬ, АЛЕ Й СКЛАД РИБИ Показовий приклад — Тілігульський лиман. Історично його промисел тримався переважно на атеріні: в окремі періоди її частка у вилові перевищувала 90%. В останні роки ситуація суттєво змінилася. За даними моніторингу, проведеного Інститутом, змінюється структура іхтіоценозу — угруповання риб, що мешкають у водоймі. Частка кефалевих у окремі періоди зросла до 54%, частка атерини скоротилася приблизно до 36%, а бички становлять близько 9-10%. Для Тілігула водообмін з морем — один із головних чинників життєздатності. З'єднувальний канал забезпечує надходження морської води, міграцію риб і регулює солоність. Поки він працює відповідно до встановленого режиму, система зберігає баланс. Але якщо канал замулюється і його пропускна здатність знижується, лиман швидко реагує на зміни. «Цей приклад показує: іноді для збереження водойми не потрібно намагатися повернути природу до попереднього стану. Набагато важливіше забезпечити нормальну роботу тих природних і штучних процесів, від яких екосистема залежить сьогодні», — вважають в Інституті. ЯПОНСЬКА КРЕВЕТКА У ДУНАЇ: КОЛИ ПРОМИСЛ ДОПОМАГАЄ Ще одним наслідком зміни кліматичних умов є поява так званих інвазивних видів, простіше кажучи, чужинців. Один із прикладів такого виду — японська прісноводна креветка, яка поширюється в Дунаї. Вона має високу здатність до розмноження та швидко освоює нові акваторії. Цей вид конкурує з місцевими безхребетними та молоддю риб за кормову базу, а також може поїдати ікру та личинок. Все це відбувається на тлі різкого скорочення популяцій місцевих річкових раків. Та сама японська креветка… У таких умовах спеціалізований промисел може стати не лише новим напрямком бізнесу, а й інструментом стримування чисельності чужорідного виду — заради збереження місцевої фауни. «Рибалкам півдня України доведеться адаптуватися до нових умов: змінювати знаряддя лову, освоювати інші методи та звикати до того, що водний світ навколо нас уже не той, яким був кілька десятиліть тому», — каже Сергій Хуторний. Автор — Ростислав Баклаженко СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
В распоряжение «Думской» попал список скандальных случаев, связанных с полицейскими области. И это уже больше похоже не на отдельные эпизоды, а на системную криминальную хронику в погонах. Читать дальше По предварительным данным следствия, пострадали два человека, которые находились в салоне автомобиля. Им оказывается необходимая медицинская помощь. Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Озеро по щиколотку и вонь: в одесской пятиэтажке месяцами топит подвал, а в ЖКС пообещали перекопать палисадник
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||













