Операція «Ізоляція» та удар під дих путіну: вибух на Кримському мості — важливий етап визволення півдня України (колонка головного редактора)

Військове значення того, що сталося рано-вранці 8 жовтня з Кримським (Керченським) мостом, важко переоцінити. Навіть якщо залізнична гілка постраждала не дуже сильно — протягом тижня, а то й кілька тижнів перекидання військових вантажів нею буде неможливе. Вибух пролунав у розпал українського контрнаступу на Херсонщині й, цілком можливо, напередодні нового удару Сил оборони на півдні, який очікується у Запорізькій області. Уражений міст — ключовий елемент найважливішої комунікації, що пов'язує степове угруповання російських військ із глибоким тилом. Його пошкодження створює чимало проблем окупантам, яким доведеться деякий час розраховувати лише на залізничну мережу окупованої частини півдня нашої країни — так званий «сухопутний коридор». Остання ж знаходиться в зоні ураження далекобійними вогневими засобами української армії й тому дуже вразлива. Якщо ремонт мосту затягнеться (а не виключено, що вибух/вибухи та подальше горіння потягу з паливом могли призвести до серйозного пошкодження конструкцій), ситуація для загарбників стане зовсім поганою, а то й катастрофічною.

Проведена українськими захисниками операція — а я впевнений, що це справа рук якогось нашого спецпідрозділу — є частиною великої роботи з так званої ізоляції району бойових дій на південному фронті. Раніше Сили оборони організували чи не постійний вогневий вплив на мости через Дніпро, ось уже кілька місяців систематично уражають склади та командні пункти окупантів. Результат очевидний — російські війська на правому березі стрімко втрачають бойову стійкість і змушені здавати все нові й нові населені пункти. На півночі Херсонської області їхній фронт практично впав. Якщо ж українські війська активізуються на Запоріжжі — скажімо, почнуть рух у бік Токмака та Мелітополя, то… Але не загадуватимемо.

Не менш серйозні політичні наслідки того, що сталося. Як слушно зауважило українське Міністерство оборони, Кримський міст, як і крейсер «Москва», були символами російської могутності у Чорному морі, символами окупації півострова. Пошкодження першого та знищення другого — не просто ляпас недоімперії, це удар нижче пояса. Її імідж, і без того неабияк зіпсований, тане буквально на очах. Важливо ще й те, що вибух на мосту пролунав наступного дня після ювілею російського диктатора путіна, який ініціював будівництво цього об'єкту та особисто його відкривав. Тобто це плювок в обличчя саме йому. Акела схибив! Зовсім не виключено, що соратники бункерного відлюдника вже взяли цей факт на замітку, зрозуміли, що Фортуна відвернулася від вождя, і якщо ще не дійшли, то скоро дійдуть єдиного можливого висновку.

Так, в узурпатора ще залишається ядерна кнопка, але чи вистачить у нього божевілля на неї натиснути? І чи дозволять йому це зробити? Що ж, відповіді на ці запитання ми дізнаємось найближчим часом.

Хай там як, Україна обов'язково переможе!

Автор – Олег Константинов, головний редактор «Думської»