Операція в Курській області — день третій: українські війська розширюють зону контролю і наближаються до міста Льгов

Сили оборони України третій день продовжують успішно наступати в Курській області рф.

Операція, як і раніше, відбувається в цілковитій інформаційній тиші з боку офіційних представників української армії.

«Усі бачать, що українська армія вміє дивувати. І вміє досягати результату», — зазначив Володимир Зеленський.

Трохи раніше радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк заявив, що «агресор завжди пожинає відповідні плоди».

Отже, що ж зараз відбувається в Курській області, яку, як і раніше, огортає густий «туман війни»? Виходячи зі страдницьких заяв російських «воєнкорів», українські війська за минулу добу розширили зону контролю вглиб регіону з 15 км до приблизно 30-35 кілометрів.

Деякі російські «інсайдери» стверджують, що Сили оборони ввели на звільнені території Курщини резерви, і наразі в операції беруть участь аж три механізовані та три десантно-штурмові бригади, окрема штурмова бригада та придані штурмові батальйони, спецпризначенці Держприкордонслужби, а також сили Тероборони.

Виходячи із заяв із ворожої сторони, а також опублікованих у ЗМІ карт, вимальовується така картина — наші війська сконцентрувалися на двох напрямках удару.

Ситуація в Курській області станом на вечір 8 серпня

На півночі угруповання по так званому Старокурському шосе просувається в бік міста Льгов, що розташоване по сусідству від Курчатова, в якому розміщується Курська АЕС.

З огляду на те, що за останніми даними, вранці наші воїни діяли в районі села Анастасіївка, що за 30 кілометрів на північ від звільненого вчора міста Суджа, потім із невеликим боєм пройшли село Кромські Бики і дійшли до села Черемошки, що ще на 6 кілометрів далі, то просування триває вельми успішно.

Ще один напрямок прориву пролягає трасою трохи східніше по лінії сіл Велике Солдатське — Левшине — Шагарове, куди наші сили зайшли буквально щойно.

Звісно, ймовірно це не наші основні сили, а лише диверсійні групи, що влаштовують засідки та палять колони техніки, які противник намагається перекидати з Льгова. Однак тенденція зрозуміла, до Льгова від цих місць залишилося близько 16 км, а до КуАЕС — 30 км.

Два напрямки прориву на північ від Суджі

Інше угруповання оперує на північно-західному від Суджі напрямку, умовно кажучи, проходить уздовж державного кордону. Там нашим військам вдалося взяти під контроль понад 30 кілометрів рокадної дороги Рильськ — Суджа і підійти впритул до селища Кореневе. Російські «воєнкори» вранці радісно рапортували про те, що на підступах до нього українські війська вдалося зупинити. Однак, імовірно, контроль над Кореневим і не був ключовим завданням наших підрозділів, або ж командування вирішило просто обійти його з флангів. Про це свідчить інформація, що надходить, про присутність українських сил у селі Снагость за 9 кілометрів на південь від Кореневого.

Лівий фланг українського угруповання

У мережі з'явилися кілька фото українських військовослужбовців у селах Новоіванівка та Любимівка на цьому напрямку.

Рух до Рильська може бути зумовлений прагненням заблокувати (або зруйнувати) міст через річку Сейм біля цього населеного пункту, що фактично заблокує місто в зоні проведення операції, відітне його від решти частини Курської області, залишивши для в'їзду лише рокаду, яка йде ще північніше на село Хомутівка. У зв'язку з цим виглядають вельми логічними побоювання російських «воєнкорів» з приводу того, що українські війська можуть здійснити ще один перехід кордону, наприклад, де завгодно в Брянській області по лінії Чуйківка — Подивотьє — Косиці, щоб вийти до тієї самої Хомутівки в тил і остаточно замкнути цей оперативний простір. Поки що це всього лише фантазії, подивимося, що робитиме наше командування далі.

Однак зараз складається враження, що дирекція Кореневе — Рильськ є другорядною і обумовлена необхідністю прикриття лівого флангу нашого судженського угруповання. Правий же фланг — рокада, що йде від Суджі до села Білиця, ще вчора піддалася досить щільному дистанційному мінуванню.

Замінована дорога на правому фланзі

А що робить ворог? З'являються нові свідчення масової здачі в полон російських солдатів (переважно строковиків) на прикордонних опорних пунктах. Кажуть, що обмінний фонд поповнили приблизно 300 російських військовослужбовців. На деяких напрямках (наприклад, десь у районі Снагості) в бій були кинуті наспіх сформовані підрозділи — збірна солянка, до якої, зокрема, входить обслуговувальний персонал з аеродромів.

Пов'язані з Силами оборони українські телеграм-канали заявляють, що в Курчатові росіяни формують ударне угруповання з приблизно 2000 солдатів, сподіваючись здійснити похід на Суджу і відвоювати зайняті українськими військами території. Також надходить інформація про перекидання на курський фронт російських підрозділів, залучених наразі у штурмах Вовчанська, та загони колишніх «вагнерів» із покровського напрямку. Ці дії ворога також можуть вписуватися в план командування Сил оборони — у зв'язку з кризою, що раптово виникла, противник змушений послаблювати своє угруповання в районах проривів на сході нашої країни.

У Курській області вельми активно працює російська авіація, яка бомбить свої ж села, зайняті українськими військами. Прилітає і по Сумській області. Увечері 7 серпня з'явилася інформація про те, що пара російських гелікоптерів Ка-52 помилково знищила свою ж колону бронетехніки — кілька тралів із танками Т-62, що їхали в напрямку Суджі.

Водночас Харківська обласна військова адміністрація заявила, що регіон уже добу не зазнає бомбових атак. Ймовірно, окупанти побоюються ППО, чиї позиції наблизилися до їхніх районів скидання КАБів.

Автор — Микола Яковенко