Орбіти одеського Медіна: згасаюче сонце Запорожана, технічні планети і хто переживе колапс системи

Одеський національний медичний університет вступає у виборчу кампанію в стані, який більше нагадує не керований процес, а астрономічну подію. Система, десятиліттями вибудувана навколо однієї фігури, почала стрімко втрачати стійкість. Валерій Запорожан людина, яка багато років була не просто ректором, а центром всієї гравітації Медіна, наближається до моменту, коли за законом він зобов'язаний піти.

І питання сьогодні не в тому, хто стане новим ректором, а що станеться з системою після згасання її сонця. Наш політичний оглядач Володимир Імуш розмірковував, чи зможе Запорожан створити новий центр тяжіння або його змете інше астрономічне тіло — з системи Медіна або поза нею.

ЗГАСАЮЧЕ СОНЦЕ ЗАПОРОЖАНА

Якщо виходити з чинного законодавства, згасаюча зірка Запорожана повинна пройти колапс і припинити своє існування як центр системи. Після імператорських повноважень, якими він володів десятиліттями, залишитися просто викладачем це навіть не політичний компроміс, а жанр ненаукової фантастики.

Однак Запорожан не був би Запорожаном, якби не спробував розіграти сценарій керованого колапсу той, який у різний час намагалися реалізувати ректор колишньої Харчової академії Єгоров і Ківалов у МГУ. У Ківалова ця схема спрацювала в тому числі завдяки колосальному внутрішньому авторитету. У Єгорова все вилилося у відкриту війну з ректором. Суть цих сценаріїв зводиться до контролю над ключовою посадою головою вченої ради. Формально це не ректор, але саме вчена рада приймає основні рішення. У перекладі на зрозумілу мову це як губернатор і голова облради. При слабкому голові всім керує голова ОВА. При сильному голові губернатор перетворюється на представницьку фігуру. В університетах ці посади зазвичай поєднуються. Але якщо їх розвести, баланс влади змінюється радикально.

ВИБОРИ, ВИБОРИ, КАНДИДАТИ ПЛАНЕТИ

Тепер трохи про систему виборів у Медині. Щоб виграти в першому турі, потрібно набрати 50%+1 голос, але не від числа тих, хто прийшов, а від усього списку виборців. Якщо жоден з кандидатів не зміг зробити таке диво (ми не іронізуємо, завдання дійсно складне), до другого туру виходять двоє, які набрали максимальну кількість голосів. І ось уже в другому турі перемагає той, хто набрав просту більшість тих, хто прийшов.

Саме тому сьогодні в Медині спостерігається безпрецедентна кількість кандидатів на посаду ректора вісім. Половина з них технічні. Їх завдання просте: розсіяти голоси так, щоб у першому турі ніхто не набрав 51% від загальної кількості виборців. Ну і підвищити шанси того, що до другого туру вийдуть двоє лояльних кандидатів. Два реальні кандидати в цій системі планети, що обертаються навколо згасаючого сонця. Перший чинний перший проректор Валерія Марічереда. Це кандидат з серйозним адміністративним ресурсом: на неї замикаються декани, а через них кафедри та факультети. У звичайному виші така позиція майже автоматично робила б її фаворитом. Але не в одеському Медіні сьогодні. Тут своя атмосфера: масові відпустки за свій рахунок, онлайн-навчання для перших курсів, заарештовані корпуси через проблеми з пожежною безпекою. Все це викликає у колективу роздратування і втому, а кандидат, який йде виключно на адмінресурсі, швидше відштовхує, ніж мобілізує.

Другий ключовий кандидат-планета Станіслав Шнайдер, багаторічний завідувач кафедри стоматології. Він добре відомий всередині університету, має підтримку частини старої опозиції та авторитет серед викладачів. Але при цьому Шнайдер плоть від плоті системи Запорожана. Він не конфліктний і не здатний на різкий розрив з колишньою моделлю управління. Більш того, на ньому, як і раніше, лежить тінь старих історій і репутаційних проблем, які вже почали спливати в ході кампанії. Це робить його альтернативою лише формально.

На окрему увагу заслуговує фігура невизначеного космічного тіла Владлени Дубініної багаторічної учасниці університетської політики, яка на цих виборах офіційно не висувалася. За словами джерел, вона перебуває в контакті відразу з двома основними кандидатами. Рухається, скажімо так, одночасно в двох орбітах. Всі сторони це заперечують, і саме це найсильніше наводить на думку, що такі контакти дійсно існують. Дубініна здатна вплинути на баланс, не вступаючи безпосередньо в боротьбу.

ОПОЗИЦІЙНІ КОМЕТА І АСТЕРОЇД

Опозиційну частину поля представляють два кандидати. Перший комета, депутат міськради Левон Нікогосян. Він взагалі не пов'язаний з Медіном, що одночасно є і плюсом, і мінусом. У нього немає адміністративного ресурсу всередині вишу, але немає і старих зобов'язань, токсичного шлейфу. Він відкрито говорить про можливість залучення зовнішніх коштів від депутатських фондів своїх довірених однопартійців до підтримки міста та області. Тільки його власний депутатський фонд близько 5 млн гривень, що в нинішньому стані університету звучить вкрай переконливо.

У хвості цієї комети підтримка Геннадія Труханова, найпопулярнішого на сьогодні політика в Одесі, і хороші тісні стосунки з СБУ та МОЗ.

Виходить, що це чужорідне, швидке і потенційно руйнівне тіло, здатне змінити траєкторії всієї системи.

Другий опозиційний кандидат астероїд Олена Якименко. Вона важковаговик і частина системи. Завідувачка кафедрою (групою астероїдів) і колишня начальниця міськздоров'я заручилася підтримкою Анатолія Ворохаєва (перший віцемер часів Гурвиця, при якому вона і була головою департаменту, безумовно, сильна фігура, але не порівнянна з Трухановим). Крім того, перебуваючи на орбіті Медіна вже давно, вона обтяжена внутрішніми зобов'язаннями, але при цьому має і обмежений адмінресурс.

Всі інші кандидати технічні малі планети: Юрій Сухін, Ігор Шпак, Руслан Вастьянов і Анатолій Сон. Їхня роль не перемогти, а забезпечити потрібну конфігурацію голосів у першому турі. Після цього система знову замкнеться на згасаючому центрі, який спробує визначити, хто стане «улюбленою дружиною» у другому турі.

Головне філософське питання цих виборів не в прізвищі переможця. Комета і астероїд можуть вдарити по планеті так, що та просто перестане існувати або стане практично безлюдною (запитайте динозаврів). А згасаюча зірка може або зникнути, або перетворитися на чорну діру і продовжити керувати системою, формально переставши бути її центром. Вибори ректора Медіна це момент істини не для кандидатів, а для самої університетської системи.

Автор — політичний оглядач «Думської» Володимир Імуш