Орбіти одеської політики: як розділилися сфери впливу в міськраді і чого чекати після введення військової адміністрації

Орбіти політики в Одесі ніколи не були статичними — навіть за часів Партії регіонів, коли східні області діяли в рамках чіткої вертикалі. В Одесі та області політична структура завжди була мозаїчною, калейдоскопічною: постійно змінювалася, створюючи нові візерунки та поєднання.

Нещодавно відбулася подія, аналогів якій не було більше двадцяти років — з тих пір, як Едуард Гурвіц рішенням Приморського суду в 2005 році повернувся в крісло мера. Ми спробуємо розповісти, що сьогодні являють собою політико-економічні орбіти Одеської міськради — своєрідна карта політичного неба міста.

«Слуга народу»

Почнемо з партії президента, яка щойно зробила переворот в одеському небі. Згідно із законом, виконуючим обов'язки мера став секретар міськради Ігор Коваль — формально теж представник «Слуги народу».

Кілька слів про Коваля. Усередині фракції «Слуги народу» промислово-фінансові групи, які підтримували «Довіряй ділам» і Геннадія Труханова, просували кількох кандидатів. Основним був Артур Аміров — представник першого кола бізнес-кіл, які раніше називали «бенефіціарами мерії», та Ігор Коваль — людина Сергія Гриневецького (який також пов'язаний з бенефіціарами). Спочатку саме Аміров вважався кращим кандидатом на посаду секретаря, але він не став депутатом, і крісло дісталося Ковалю.

У різний час Коваля сприймали як людину, яка голосує «за замовчуванням» за Труханова. Пізніше, у міру охолодження відносин між Трухановим, Гриневецьким і бенефіціарами, ситуація змінилася, але не кардинально. Однак Коваль як секретар міськради все одно залишався фігурою технічною — що, втім, типово для одеської політики всіх часів.

Говорити про те, що Коваль здатний грати самостійну гру або становить небезпеку для нової адміністрації, не доводиться. Однією з причин такого стрімкого падіння Труханова стало, зокрема, те, що секретар міськради не був його людиною і за характером не схильний до опозиції (Коваль розуміє, що завжди можуть відкритися нові кримінальні справи, пов'язані з його господарською діяльністю ще під час ректорства в університеті імені Мечникова).

Що стосується фракції «Слуги народу» (10 осіб формально), то вона вже давно не користується ні авторитетом, ні повагою в міськраді. Шанси хоча б часткового відновлення впливу, за нашим прогнозом, вкрай низькі. З огляду на відсутність лідера і єдиної позиції, серйозної політичної ролі фракція не зіграє.

Наприклад, Вадим Мороховський сильний у бізнесі, але на нього орієнтуються лише 3–4 депутати (більше історично в знак подяки за місця в списку). Плюс на його репутацію вплинув бізнес-конфлікт з будівельною групою «Гефест», в якому Мороховський виступав проти передачі компанії земельної ділянки автостоянки на вулиці Краснова, де раніше могли бути єврейські поховання,

Ольга Квасницька — «вільний атом». Плюс два нових депутати, які нещодавно зайшли за ротацією Андрій Шарашидзе і Сергій Оришич, які спочатку не входили до прохідного списку, що також не сприяє формуванню єдиної команди. По суті, кожен сам за себе.

Група Олександра Авдєєва

Формально — 10 осіб, фактично — 9, оскільки Микита Авдєєв вже кілька років з початку широкомасштабної війни живе в США. Група була одним із стовпів підтримки Геннадія Труханова в сесійній залі. Це залишки фракції забороненої ОПЗЖ, представники якої раніше входили до різних внутрішньопартійних груп впливу, але Олександр Авдєєв зумів зібрати їх навколо себе — на основі економічних інтересів і навіть майбутніх перспектив.

Настільки, що один з учасників — Сергій Узунов — навіть очолив виборчий штаб Труханова.

Сфера інтересів групи — будівництво та земельні питання. Цьому сприяє посада самого Авдєєва як керівника міського ГАСК, а також давні зв'язки членів групи з начальником юридичного департаменту мерії Інною Поповською.

Група перебувала в постійному прихованому конфлікті з офіційним куратором будівельного блоку мерії — першим віцемером Олександром Філатовим.

У зону інтересів Авдєєва входить і медицина: Олексій Єреміца очолює депутатську комісію з охорони здоров'я. Входить також Олена Вододюк (Орлова) — людина з орбіти великого бізнесмена.

«Європейська солідарність»

Це цілісна команда, що об'єднує, зокрема, представників двох конкуруючих фінансово-промислових груп.

Організаційним лідером є голова фракції Олексій Потапський, а публічним лідером — Петро Обухов, який на останніх виборах мера сенсаційно посів третє місце, випередивши кандидата від «Слуг народу».

Сфера інтересів: транспорт і фінанси. Петро Обухов очолює транспортну комісію, голова Олексій Потапський — голова бюджетної комісії.

Будівельний блок представляє Жанна Мандриченко, висококласний фахівець, чия роль була важлива навіть з урахуванням того, що вона не очолювала земельну комісію і була в досить напружених відносинах з Трухановим (історично пов'язана з великим забудовником).

Нещодавно до сфери інтересів фракції додалося і охорона здоров'я.

«Довіряй ділам»

Останні дванадцять років ця політична сила і її сателіти були повноцінною партією влади, яка контролювала практично все економічне життя міста.

Орбіти «ДД» і їх спонсорів змінювалися, але логіка залишалася незмінною: були союзники, які з часом ставали частиною команди, а були ті, хто становили основу, кістяк команди — переважно найближче оточення Труханова.

Фракція мала 19 мандатів плюс голос самого мера, що унеможливлювало прийняття рішень без їхньої участі (всього в міськраді 64 мандати; реально засідають зараз 45-50 депутатів; для прийняття рішень потрібно в будь-якому випадку 33 голоси незалежно від явки).

Незважаючи на те, що до них приєдналася і Лілія Леонідова, обрана від ОПЗЖ, в якості радника Труханова, були і втрати.

Колишній керівник більшості Бриндак давно в конфлікті з Трухановим, останні півтора року служить в армії і не з'являється в сесійній залі, при цьому проти нього відкриті кримінальні справи. Олександр Матвєєв також перебуває під слідством і переховується за кордоном.

Формально їхні місця можна було б замінити іншими зі списку, але Труханов з ряду причин не хотів цього робити, навіть коли це було технічно відносно просто. Зараз необхідно офіційно змінити голову партії і провести перереєстрацію, тому про відкликання депутатів і введення нових поки не йдеться.

Близьке оточення Труханова бачило себе у Верховній Раді (Віталій Барвіненко — голова райради; Олександр Іваницький, Олег Етнарович, Сергій Страшний — депутати міськради; Марат Корольов — депутат облради та ін.). На їхні округи виділялися максимальні кошти, що, втім, не поліпшувало ставлення до них всередині «ДД». Депутат облради Олександр Ахмеров нещодавно зайняв посаду голови партії.

Історично та економічно в «ДД» інтегрувалися представники великого бізнесу — Юрій Шумахер, уже згаданий Олександр Матвєєв, а також у команді були Марина Лозовенко, Ірина Єсинович, Тетяна Плаксій та інші — люди, які обиралися в базовому для мера Суворовському районі.

Є й союзники, які приєдналися на останніх виборах — ветерани одеської політики на кшталт Василя Єремії, який побував у багатьох біло-блакитних партіях (фактично два голоси — він і помічниця Оксана Антонишак), представниця бенефіціарів Ольга Макогонюк та інші.

Всі ці люди практично ніколи не були в опозиції, і, за рідкісним винятком тих, хто все ще залишаються особисто відданими Труханову, зроблять все, щоб зберегти свій вплив при будь-якій владі.

За нашими прогнозами, навіть при мінімальному впливі міськради на подальші процеси і прийняття рішень, поки діє військовий стан і управління перейшло до військової адміністрації, фракцію Труханова, швидше за все, розділять на 3-4 частини, щоб позбавити її блокуючого пакета. Адже навіть 17 депутатів — це все ще дуже багато.