Помилка Андерсена та відгуки «Зоряних війн»: одеський вчитель фізики представив нову книгу  

Свою чергову книжку презентував викладач Рішельєвського ліцею Павло Віктор, чий YouTube-канал з уроками з фізики набрав понад мільйон підписників.

Це п'ята і, можливо, заключна (хоча хто знає?) книга «Фізика. Світло, теорія відносності, кванти, атоми і ядра», випущена видавництвом BookChef. У видавництві використали таку технологію: фонограму уроків перетворювали на текст, скріншоти демонстрацій дослідів та малюнки на дошці — на ілюстрації книги.

На презентації всі присутні вкотре переконалися, що Павло Андрійович не лише вчений, а режисер і актор, коли популяризує фізику.

«Інтерес до фізики спадає. Але мені здається, що це ненадовго, — розповідає Павло Віктор. — Зараз ми переживаємо такий період, коли необхідність фізичних знань надзвичайно зростає. Пов’язано це з обороноздатністю країни… Потреба у фізиках знову є, і я сподіваюсь, що наша держава повернеться до зацікавленості у науці. Хоча те, що відбувається у новій українській школі, поки що йде в протилежному напрямку. Зараз хочуть об’єднати фізику, хімію, біологію та географію в один інтегрований курс. Всі фізики, яких я знаю, написали листи, щоб такого не робили. Уявіть собі, що чудові, дуже смачні страви ви змішали і зробили якусь бурду. Кожна страва окремо – це шедевр. Можна чудово викладати хімію, фізику, але якщо їх поєднати, вийде результат незадовільний. Чому? В кожній з цих наук своя внутрішня логіка, свої принципи. Якщо їх перемішати, не можна зрозуміти, як побудована кожна з цих наук».

Колись Павло Андрійович прочитав, що англійську треба знати, щоб не загубитися в аеропорту. Знання фізики, на його думку, допоможуть не загубитися в житті.

«Ти знаєш фізику, тебе, грубо кажучи, не обдурять. Хочу навести такий приклад: в 90-ті роки на Тираспольській площі поставили рундук, і там був дядько із «приладом для вимірювання життєвої сили» із двома пластинами, червоненькою та біленькою, з міді та цинку. Від цих пластиночок йшли дротинки до мікро-амперметру, як би я його назвав. Клієнт, заплативши гроші, мав підійти і прикласти долоні до пластиночок. Стрілочка на приладі відхилялася, що більше відхиляється, то більше в тебе життєвої сили. Я спостерігаю за цим збоку, підходить курсант морехідного училища, прикладає долоні, стрілочка ледве коливається. А це був грудень, холодно. Хазяїн приладу каже йому: «В тебе така маленька сила життєва». Він: «Зараз сесія, стомлююсь». Насправді в нього просто сухі руки були, а вся ця система – це гальванічний елемент, два електроди. Якщо їх занурити у солону воду, стрілочка аж до кінця шваркне. Трохи вологі руки, утворюється гальванічна пара, протікає електричний струм, що більше вологи з долоней, то більший цей струм. Ось і все! Але з цього робили гроші за рахунок тих, хто не знає фізики», — зазначає Павло Віктор.    

Усі ці розмови про плоску Землю, про те, що мікрохвильова піч шкідлива, як і мобільні телефони, ведуть люди, які з фізикою не дуже дружать. А ось до антени радіолокатора дійсно не можна наближатися впритул, він підсмажить, як мікрохвильовка. Життя людини є шедевром природи, його треба берегти, стверджує Павло Андрійович, і кінець світу настане, якщо все людство цього не усвідомить.

В художній літературі з точки зору фізики чимало ляпів, про які Павло Віктор пише й у своїх книгах:

«Барон Мюнхгаузен верхи на гарматному ядрі літав на ворожу територію. Таке неможливо. Якщо хочеш залишитися на ядрі, треба змінити свою швидкість за маленькі частинки секунди до таких значень, як швидкість ядра. Але результат буде такий самий, якби це ядро в тебе просто влучило. Це типове порушення законів фізики, яких письменники не знали. Тепер, аналізуючи їхні твори, ми можемо з вами сказати: ось тут у них помилки. Давайте розберемося, в чому ці помилки полягають».

Або «Дюймовочка» Ганса Крістіана Андерсена. Там жаба наздоганяє Дюймовочку, яка пливе на листочку. Написано: «Течія була дуже сильна, тому жаба ніяк не могла наздогнати Дюймовочку». Але ж вода однаково допомагає пливти як Дюймовочці, так і жабі. І ситуація не змінюється від того, що є течія.

Ще стандартна ситуація з кінематографом: в «Зоряних війнах» космічний корабель вибухає з таким звуком, що ховайся. Який звук може бути у космосі? Звук – це хвилі, які посилюються у пружному середовищі, у повітрі, у воді. А яке повітря у космосі? Якщо щось вибухає у космосі, то всі частинки газу, які виділяються, летять по прямих, і ніяких хвиль не утворюється, бо цим хвилям нема де поширюватися. А ми чуємо з екрану гучні звуки.

«Проте без цих помилок кінематографістів було б не так цікаво дивитися фільм. Тому нехай. Можна насолоджуватися фільмом і при цьому думати: «Ага, ось тут помилка, я знаю…», — посміхається педагог.

Книги з фізики Павла Віктора виявилися дуже популярними, їх активно обговорюють у соціальных мережах. Зараз вони дотичні як на сайті видавництва, так і в мережі магазинів «Книгарня «Є». Після презентації, як після доброго уроку, розходитися ніхто не поспішав. А престиж професії фізика в Україні обов’язково виросте, і найважливішу роль в цьому процесі зіграє діяльність Павла Віктора, педагога, який вже став брендом Одеси.

Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського