Обережно, міни: чому нові трагедії на пляжах Одеської області неминучі? (колонка)

Трагедія в курортній Затоці, де від вибуху, імовірно, морської міни загинули люди, знову змушує звернутися до теми мінної загрози. Небезпеки пляжного відпочинку в місцях, що не обладнані хоча б мінімально.

Вкотре повторюємо: північно-західна частина Чорного моря, в тому числі район поблизу Одеси, рясніє морськими мінами. За різними оцінками, їх від 400 до 1500 штук. Незадовго до початку повномасштабної війни та в перші її тижні міни активно ставили як українці, так і росіяни. Вони переслідували різні цілі: агресор готував морську блокаду українських портів, а наші захисники створювали умови для зриву передбачуваної десантної операції ворога.

Періодично небезпечні «фрикадельки» зриває з мінрепів (троси, якими якірні міни кріпляться до якорів) і прибиває до берега, де велика ймовірність підриву боєприпасу. Головну небезпеку в такому випадку становить гідроудар, здатний вбити або серйозно покалічити людину: уражаються внутрішні органи, насамперед черевна порожнина і легені. Радіус впливу на організм залежить від багатьох факторів, але залежно від типу міни він може досягати сотень метрів і навіть кілометра!

Цитуємо авторитетне джерело — статтю Human Injury Criteria for Underwater Blasts вчених Рейчел М. Ленс, Брюса Кейпхарта, Омара Кадро і Кемерона Р. Басса, опубліковану в 2015 році в науковому журналі PLOS One:

«Вибухові травми легенів і кишечника можуть виникати на великих відстанях у воді від джерела вибуху… Існує 20%-й ризик ураження легенів/кишечника на відстані 1 км від джерела з вагою вибухової речовини 20 кг».

20 кг — це саме бойова частина МЯМ, малих якірних мін, які складають левову частку арсеналів України та російської федерації. Це ті самі рогаті кулі, які найчастіше прибиває до одеського узбережжя. Розробка ще часів Другої світової війни, яка відмінно зарекомендувала себе і в більш пізніх конфліктах. Загальна маса — 172 кг, ставляться на глибинах до 50 метрів. Підрив відбувається, коли корпус корабля торкається одного з «рогів» — спрацьовує контактний гальваноударний детонатор, який приводить в дію бойовий заряд. За певних умов детонатор може спрацювати при контакті з людиною, а якщо міна пошкоджена, піддалася корозії або ще якомусь впливу — то й сама по собі.

Ще один поширений смертельний виріб — корабельні протидесантні міни КПМ, прийняті на озброєння після Корейської війни. Вони важчі, 360 кг, з більш потужним бойовим зарядом (30 кг), встановлюються на глибинах від 5 до 20 метрів.

Також у розпорядженні сторін, що воюють, є найрізноманітніші типи донних мін, у тому числі вагою в тонну, але вони не плавають, тому небезпеки для пляжників не становлять.

У межах міста загроза з боку морських мін не така велика, завдяки хвилерізам. Саме тому більша частина одеських пляжів офіційно відкриті для відпочивальників. У Сергіївці, Затоці, Кароліно-Бугазі та інших курортах області хвилерізів та інших гідротехнічних споруд немає, тому купатися там заборонено. На жаль, ця заборона систематично ігнорується, а військові та цивільна влада, як вони стверджують, не мають важелів впливу на людей. Тож нових трагедій не уникнути.

І все ж закликаємо бути відповідальнішими, думати головою і не закривати очі на небезпеку. Бережіть себе і близьких.

Автор — Віктор Босняк, військовий оглядач «Думської»