«Парк буквально покришили з великокаліберних кулеметів»: учасник одного з найстрашніших боїв перших днів великої війни домагається справедливості

«Думська» поговорила з одним із тих, хто вижив, учасником цього дуже короткого — він тривав хвилин 30, не більше, — але дуже інтенсивного бою. То був день, коли Смерть зібрала багатий урожай.

49-річний будівельник Сергій Горашко разом із братом Олегом — жителі Посад-Покровського Херсонської області. Пішли добровольцями в ТрО в перший же день великої війни, 24 лютого 2022 року. Донька Сергія Горашка Валерія підтримала батька, ставши цивільною координаторкою місцевих патріотів у Херсоні, які готувалися зустріти російських агресорів коктейлями Молотова та кулями.

«Йшов у тероборону усвідомлено, рішення ухвалив задовго до початку війни — якщо почнеться, битимуся за рідний край до останнього, — розповідає Сергій. — Коли 24 лютого почалися обстріли, з братом навіть не обговорювали нічого. Мовчки зібралися і наступного дня поїхали з Посада-Покровського в Херсон записуватися. По приїзду мене записали в 192-й батальйон 124-ї бригади ТрО. Друга рота, другий взвод. Олег потрапив у перший взвод тієї ж роти».

Сергій Горашко

Сергій — відома особистість в області. У 2014-му активно підтримав Майдан, став сотником Херсонської сотні. Був у Києві, брав участь у боях на Інститутській і Грушевського. Його портрет, зроблений у ті дні, посідає почесне місце в херсонському музеї Революції Гідності.

Поки брати влаштовувалися на новому місці служби, ситуація під Херсоном погіршувалася з кожною годиною. 25 лютого був моторошний бій на Антонівському мосту. Він більше нагадував м'ясорубку — російські танки перли повним ходом. До 26-го Херсон залишився в тилу ворожих військ, а 27-го його повністю оточили.

«Записували в ТрО швидко, але зброї було небагато — кіт наплакав. Автоматів ледь вистачало на всіх, деякі зовсім не отримали. Патронів теж було мало, боєкомплект давали за залишковим принципом. Гранат був всього ящик на всю роту, пару РПГ було ще. З транспорту — тільки автобус і особисті автівки, ніякої важкої техніки, жодного кулемета. Багато хто з нас продовжував носити цивільний одяг. До 26-27 лютого ми фактично залишилися єдиними представниками влади в місті — поліція, СБУ і ключові чиновники адміністрації загадковим чином розчинилися, зникли. Ми готувалися вступити в бій - усі вже розуміли, що ворог зовсім поруч. І жодної пощади для нас не буде — для них ми всі були «бандерівцями». Попри те, що ситуація була аховою, ніхто не падав духом. Були готові до смерті», — згадує Сергій Горашко.

Вранці 1 березня ТрОшники дізналися, що ворог заходить у місто з кількох напрямків. Командири прийняли рішення дати зустрічний бій і зайняли позиції в Бузковому парку.

«Власне, ніяких позицій там не було. Просто лягли між деревами, навіть окопатися не встигли, прикриттям були кущі та стовбури дерев. Приготували коктейлі Молотова, гранат було мало, перевірили автомати, лежимо — чекаємо. Розвіданих не було, жодної інформації, хто на нас йде. Це було найслабшим місцем — чекали піхоту, але першими на нас викотилися БТРи і танки. Далі почалася бійня — російська техніка відкрила вогонь із великокаліберних кулеметів. Парк просто покришили, перетворили на решето. Потім по нас ще з гармати почали стріляти. Перші двохсоті (вбиті, — Ред.) пішли вже в перші хвилини.

Загалом там загинуло більше двадцяти наших. Ще більше було поранено. Ми встигли зробити кілька прицільних пострілів, дехто навіть намагався змінювати позиції. З флангів встигли вдарити з РПГ. Але шансів не було вижити — на моїх очах товаришеві осколком розвернуло голову, якийсь час він ще жив. Але швидко помер. Ще одного просто перерізало чергою навпіл. Я встиг зробити кілька пострілів, але був поранений. Спочатку прилетів осколок під пахву. Потім осколком перебило руку. Через кілька хвилин куля прилетіла в ногу. Стріляти більше не міг, спробував піднятися. Але не зміг. Довелося використовувати свій автомат і автомат загиблого поруч товариша як милиці. Ледве-ледве шкандибав убік.

Мені пощастило кілька разів того дня. Перше везіння, що я взагалі вийшов живим із того бою, поранення не беремо до уваги. Друге везіння — мене підібрала місцева мешканка на машині, жінка випадково опинилася в цьому місці: тоді ніхто з містян ще не знав, що в Херсоні вже окупанти і йдуть бої. Вивезла мене до міської лікарні, там мене одразу ж забрали лікарі й прооперували, я вже втрачав свідомість від втрати крові.

Третє везіння — коли в лікарню приїхали росіяни і зажадали українських військовослужбовців. Лікар — хірург Вадим Курдін заявив окупантам, що, мовляв, у відділенні лежать хворі на ковід — хочете, перевіряйте, але не скаржтеся потім. До речі, у цій лікарні кілька наших поранених лежало зі мною вже за окупації. Медики з херсонської лікарні ризикували, видаючи нас за звичайних хворих.

Уже в лікарні в мене знайшли ще кілька осколкових поранень, яких я на адреналіні просто не помітив», — продовжує розповідь Сергій.

Вадим Курдін

Як з'ясувала «Думська», хірург Вадим Курдін, який врятував поранених бійців ТрО, родом з Одеси. Потім йому вдалося виїхати на контрольовану Україною територію. Там медик мобілізувався і зараз воює в лавах Сил оборони. Ми дуже хочемо поспілкуватися з Вадимом.

Після виписки з лікарні Сергію Горашку довелося переховуватися від окупантів, які шукали всіх українських активістів — нагадаємо, портрет Сергія був у херсонському музеї Майдану.

«Щотижня змінював адреси, переїжджаючи з одного району Херсона в інший. Мене заздалегідь попереджали, де росіяни роблять фільтрацію та рейди. Допомагали друзі та медсестра з лікарні, де лікувався. Всю окупацію жив на підпільному становищі. Доньці Валерії вдалося виїхати з міста, допоміг побратим і товариш по службі з ТрО - вивіз її і свою сім'ю нелегально, коли вже окупанти заблокували виїзди».

Перед звільненням Херсона Сергію Горашку довелося чергувати в лікарні, в якій його лікували:

«Перед відходом росіяни відкрили СІЗО і випустили всіх ув'язнених. Медсестра лікарні всю окупацію мені допомагала, тоді допоміг і їй - вона попросила почергувати в лікарні, бо перед цим до лікарні вже ломилися колишні зеки».

А коли в місто увійшли українські війська, Сергій одразу попрямував до СБУ, співробітники якої тимчасово влаштувалися в магазині «Меркурій».

«Я представився, описав ситуацію. Сказав, що був у ТрО, отримав поранення в бою в Бузковому парку 1 березня 2022 року. Потім переховувався від окупантів. Але в СБУ мені заявили: мовляв, зараз не до мене. Тож повернувся в Посад-Покровське і спробував знайти роботу — грошей не було навіть на їжу. Мій будинок за цей час розбомбили вщент, сусіди прихистили. Потім ще кілька разів звертався в усі інстанції — поранення були важкими, потрібна була хоч якась допомога.

За статусом я військовослужбовець, свої поранення отримав у бою. Але через плутанину перших днів війни документи підрозділу, мабуть, були загублені. Або просто не до мене й мого брата — йому теж відмовляють у підтвердженні статусу учасника бойових дій. Брат взагалі відмовився ходити по інстанціях, сказавши, що владі на нас начхати. Але я продовжую ходити. Є документи, що підтверджують поранення, є свідки моєї участі в бою. Мене не звільнили з ТрО, мене просто, мабуть, списали як зниклого безвісти. У чиновників немає бажання займатися моїм питанням. Наприклад, в одній з інстанцій, куди звертався, мені просто заявили, мовляв, дідусю, йди додому, у нас важливіші питання…» — журиться Сергій.

Через півтора року після визволення Херсона у міської та регіональної влади так і не знайшлося часу або бажання допомогти захиснику міста, який дістав поранення в найстрашнішому бою перших днів повномасштабної війни. Зараз Сергій підробляє на кладовищі Посад-Покровського, лікує власним коштом наслідки поранень і живе в халупі поруч зі своїм зруйнованим будинком. Але не втрачає надії, що справедливість буде відновлено.

Автор — Георгій Ак-Мурза

Новости по этой теме:

• Голоси з фронту: що означає День визволення Одеси для тих, хто захищає її сьогодні - 10 квітня
• Катування струмом та бутерброди із зубною пастою: захисник Зміїного - про майже два роки пекла в російському полоні (фото) - 12 квітня
• Подробиці європейського плану "після перемир`я": чи розмістять франко-британський контингент в Одесі? - 21 березня

Crowned Clown 4 тра, 09:49     +16       Коли у всіх ешелонах влади зрадники, то інших результатів і не буде. Шкода людей, така безглузда смерть. Краще би там лежали СБУшники, мусора, чінуші, та інші відповідальні. А від главклоуна і досі немає відповіді ЧОМУ таке сталося, та хто здав Херсон та Запоріжжя.    Відповісти

Угол Канатной 10 тра, 15:49     -2       Херсон і південь міг здати ворогу лише Президент. Лище він міг підписати такі укази.    Відповісти

george push 4 тра, 14:50     -3       Як думаєте, які були б дії Порошенка стосовно майбутньої (імовірної?) війни у разі його обрання у 2019?    Відповісти

9 відповідей →

Serg Chernetchenko 4 тра, 23:46     -7       Точно такими ж, як і після обрання в 2014-му: армія, а не асфальт; мова, а не "какая разніца"; віра, а не "хоть поржом".    Відповісти

george push 5 тра, 12:23     0       Тобто, продовжили б будувати "стіну" нв "кордоні з рф, чи не так?    Відповісти

Serg Chernetchenko 5 тра, 12:46     -5       Можна спитати, чому "стіна" в лапках?    Відповісти

george push 5 тра, 14:05     0       Гроші виділені, стіни немає.    Відповісти

Serg Chernetchenko 5 тра, 17:44     -4       А яку стіну ви чекали? Каменну фортифікаційну споруду 10 метрів висотою, п'ять шириною, з бійницями, вежами, підйомними мостами і ровом з крокодилами?    Відповісти

Коментар отримав забагато негативних оцінок

Leonid M. 5 тра, 23:15     -10       Ні, звичайно, всі чекали на металеву сітку проти диких кроликів, яку Ваш герой і побудував. :))     Відповісти

george push 6 тра, 08:02     +2       Так, на таку.    Відповісти

Serg Chernetchenko 6 тра, 10:06     -5       Зрозуміло. Подальша розмова недоцільна. Для мене таке бачення стіни на кордоні — маркер. Того ж штибу, що й "американці не були на Місяці" і "Земля — пласка".    Відповісти

Угол Канатной 10 тра, 15:57     0       Взагалі проект мав назву «Східний вал». Це був проект укріплення і інженерного облаштування кордону, якщо хто не знає. По проекту по всій лінії кордоу був викопаний протитанковий рів. Зроблена контрольна полоса. Поставлени засоби сигналізації та спостереження. Побудовані укриття для бойової техники прикордонників. Побудовани приміщення застав. Деякі місця укріпили колючим дротом і іншими засобами обмеження пересування людей і техніки. Ніяких парканів в проекті не було. Паркани не мають сенсу проти країни, яка веде проти нас війну важкою технікою. Бредятину про будівництво парканів поширювали ТВ канали медіахолдінгу олігарха коломойського. Всі питання про паркани туди.    Відповісти

ПнАлВч 4 тра, 11:29     +2       А ваші наглядачі-прокурори всі геть янголи небесні і ніколи не допускають плювання на закони?    Відповісти

WesBorland 4 тра, 11:33     +7       Welcome to Ukraine🤷🏻♂ «В нас важливіші питання» — ділити бабло    Відповісти

southwind 4 тра, 12:44     +2       Ну що, шановні? Як шашлики, не надто жорсткі? Вже третій травень гарячої фази повномасштабної війни. Мета ворога – повне знищення нашого народу. І це вже не викликає жодних сумнівів. Висновки зробили, або знову, як циркові поні, до помутніння в очах, далі стрибатимемо по колу.    Відповісти

судомеханик 4 тра, 15:45     +2       Зі здачою нашими Херсона на початку війни, взагалі, нічого не зрозуміло. Спочатку казали, що була зрада силових структур. Потім, якось в інтерв'ю Залужного було заявлено, що то був такий-собі план війни. В результаті, міст не підірвали, всі повтікали, а тероборонівців залишили помирати.    Відповісти

Victor 6932 4 тра, 19:14     -1       Это к вопросу кто оказался на ключевых постах в СБУ и прочих силовых структурах и как строился план обороны Юга. Ведь понятно, что строилось все на авось, а вдруг все-таки враг не нападет, поэтому будем изображать мирную жизнь.    Відповісти

владимир копяк 4 тра, 22:59     +2       Жаль мужика, который попал в такой переплет. Чудо, что остался жив да еще и на неоккупированной территории… Но я бы на его месте, был бы очень осторожным, ведь чиновники, они  в основной массе твкие, что могут запросто прилепить ему ярлык склочника и сепара, и дай Бог, чтобы не привлекли по статье «Измена Родины»…    Відповісти

Адреса картинки в інтернеті:

   Правила

Вгору ↑

← В Україні відкрили рекордну кількість ФОПів від початку року: Одеська область на шостому місці

→ В Одесі оголосили тендер на ремонт сховища в спальному районі майже за 10 мільйонів



 Телеграм канал Думської: