Готовьтесь к объездам в районе Пересыпи: эстакаду в одесском порту закрывают на ремонт  

Неравнодушный 9 августа 2025, 12:05     -1      

Неравнодушный 9 августа 2025, 12:11     -1      

Неужели  русская война скоро закончится?

Рваный Лапоть 9 августа 2025, 13:19     -10      

Гребенюк, а у тебя есть инвалидная коляска?

Неравнодушный 9 августа 2025, 17:00     -1      

З фейсбука:

Олег Кий 
“Хороші” росіяни. Міф, за який платять Українці.
Хто сказав, що більшість — це «хороші» росіяни?
Це кажуть російські опозиціонери, це повторюють закордонні політики — вкладаючи в цю формулу слова «добро» і «більшість» у контексті народу, який веде війну на знищення проти сусідньої країни.
Вони самі й роздмухують цей міф. Це ті, хто роками наполегливо переконував світ, що Путін — випадковість, що він не уособлює “велич російського духу”. Це ті, хто вчасно виїхав, озирнувшись лише для того, щоби прихопити паспорт і звичку повчати старими імперськими наративами з еміграції. Це ті, хто розповідає про «біль за Україну», тримаючи в руках триколор і тужачи за розпадом імперії. Це ті, хто волає про необхідність миру, але плаче, коли горять російські склади з боєприпасами.
Це — щільна, лицемірна ілюзія. Димова завіса, покликана виправдати злочинну байдужість більшості. Та істина значно простіша й жорсткіша: “доброї більшості” не існує. І ніколи не існувало.
Візьмемо суху арифметику. За 3, 5 роки повномасштабного вторгнення — кілька мільйонів росіян воювали, воюють і будуть воювати проти України. Додайте тих росіян хто воював з 2014 року.
Це ті, хто стріляв в українських солдатів і цивільних. Хто катував у підвалах, ґвалтував, грабував, вивозив і знищував усе, не рахуючись із волею тих, до кого прийшли в дім, у село, у місто, у країну. До них слід додати їхні родини і близьких друзів, ще мільйонів десять-пʼятнадцять.
Додаймо стільки ж клерків і чиновників, ще тих, хто готує зброю, шиє одяг, годує, забезпечує, ремонтує, транспортує, пакує і волонтерить “на фронт”. Бухгалтерів, які проводять платежі для цієї машини смерті. ФОПів і підприємців, які беруть держпідряди на військову продукцію, «бо треба виживати». Технологів, які проєктують ракети й іншу техніку і всіх хто її робить. Учителів, які зомбують дітей. IT-фахівців, які створюють інфраструктуру для інформаційної війни. Тих, хто модерують атаки на українські міста, ніби це гра. Хто кодує платформи, де Україну називають «ошибкой», а українців — «нацистами».
Мільйони тих, хто мовчить, посилаючись на «неполітичність». Пасивні. Ті, хто живе і радіє в країні-агресорці. Щасливо усміхається, бо «далеко», бо «політика — бруд», бо «а що я можу зробити?»
А тепер — ще глибше.
Ті, хто каже: «війна — це помилка, але президент — молодець».
Хто пише про «неоднозначність».
Хто емігрував, але жаліє не Україну, а «страдающих мобіков».
Хто не визнає російську символіку токсичною.
Хто за кордоном виходить на «антивоєнні» мітинги з триколором — і не розуміє, що цей прапор і є символ війни.
А як щодо тих, хто десятиліттями сміявся з української мови, культури, свободи? Хто підтримував окупацію Криму? Вони ж не віддадуть — бо «не бутерброд». Їх — десятки мільйонів. Саме на них Путін і спирається.
А ті, хто мовчали, коли горів Маріуполь і сотні українських міст? Прокинулись лише тоді, коли вибухи почали лунати у російських містах? Це — теж «хороші»?
Чи ті, хто досі вірить, що кордони можна “обговорити”, що компенсації — “перебір”, бо “і нам же буде тяжко”?
А тепер головне:
Хай кожен росіянин зазирне у власну душу і думки.
І якщо знайде там хоч один момент, хоч один період мовчання, один лайк, один крок, одну копійку податку чи допомоги, одне “не все так однозначно” — він мусить визнати: він причетний, значить поганий.
І тоді лишається поставити єдине запитання:
Скільки “хороших” залишиться, якщо додати всі ці мільйони?
Правильно: нуль.
Твердий, рішучий, безжальний нуль.
Можливо, дві чи три тисячі — це винятки. Але не “більшість”.
Росія — це не Путін.
Росія — це ті, хто створили умови для Путіна.
І досі живуть так, щоб було зручно не бачити чужого болю. Навіть поряд з власними трупами.
Вони не бунтують. Не палять військкомати сотнями. Не відмовляються від оплати податків. Не воюють на боці справедливості — на боці України. Бо їм вигідно — бути шизофреніками в імперії імітації.
Імітувати біль.
Імітувати покаяння.
Імітувати опір.
А ми маємо платити кров’ю — за цю імітацію?
Ні.
Покаяння починається з прийняття, що винні всі росіяни. Без виправдань! І всі разом мають платити — без винятків, без умовностей, без зауважень.
Почати з правди: визнати провину.
А потім — діяти. Віддати все для допомоги Україні.
Не вибірково: тут дамо на гуманітарку, а от на зброю — «ні, бо ми ж не підтримуємо війну і то наші хлопці».
Ні. Якщо ви хочете спокутувати провину — допомагайте Україні перемогти. Не словами. Грошима. Зброєю. Дронами. Танками. Ракетами.
А ще — йдіть воювати. Так, буквально. Бийте тих, кого ви самі годували десятиліттями: своїми голосами, очима, руками, податками, мовчанням.
Не можете?
Тоді мовчіть. Ви — поганий росіянин!
І не смійте називати себе «хорошими». Цей ярлик анульований.
Вами самими. І логікою цих фактів.
Ваша “правда” згоріла у Бучі.
Ваша “справедливість” розбита в Маріуполі.
Ваші “пояснення” втоплені в Із 

Неравнодушный 9 августа 2025, 17:03     -1      

«Ваша правда згоріла у Бучі.
Ваша справедливість розбита в Маріуполі.
Ваші пояснення втоплені в Ізюмі, Харкові, Гостомелі, Дніпрі, Сумах, Кривому Розі, Києві
Щодня.
З кожною ракетою.
З кожним дроновим ударом.
З кожним убитим українським немовлям.»

Роман Сергеич 9 августа 2025, 18:41     -3      

Ги, « Адміністрація морських портів запровадить систему диспетчеризації для ефективного регулювання транспортного потоку.» — а шлагбаум поставлять, щоб брати по 600 грн???…