Втомився і переплутав із партнеркою: в Одесі засудили комунальника, від якого школярка народила дитину

Суд встановив, що Дмитро проживав із жінкою та її донькою Вікторією. У 2019 році співмешканка потрапила до лікарні з ВІЛ-інфекцією і померла. Дівчинку відвезли до Києва, де вона деякий час жила в ромській родині. Після цього її бабуся попросила Дмитра забрати онуку в Одесу. Дівчина переїхала до нього, і чоловік фактично опікувався її забезпеченням: дбав про житло, харчування, навчання та виховання. Він навіть намагався оформити офіційну опіку, проте орган опіки йому відмовив.

Через деякий час Вікторія поїхала, але в липні 2024 року повернулася до чоловіка в гості. Саме тоді, за матеріалами справи, між ними за взаємною згодою сталася інтимна близькість. Через сім місяців після цього вона народила хлопчика.

Обвинувачений у суді свою провину визнав частково. Він стверджував, що «був втомленим після моря» і нібито міг переплутати падчерку зі своєю партнеркою. Пізніше тест ДНК підтвердив його батьківство. Дмитро заявив, що шкодує про те, що трапилося.

Опікун Вікторії спершу звернулася в поліцію, проте пізніше просила суд не позбавляти чоловіка волі, щоб він міг допомагати дитині. Захист наполягав на перекваліфікації обвинувачення з ч. 2 на ч. 1 ст. 155 КК України, стверджуючи, що обвинувачений не є членом сім'ї потерпілої.

Суд дійшов висновку, що Дмитра все ж таки можна вважати членом сім'ї, оскільки він тривалий час проживав із підлітком, займався її вихованням, забезпечував і намагався оформити над нею опіку. Його засудили до 5 років і 6 місяців позбавлення волі, а також заборони займатися діяльністю, пов'язаною з перебуванням і спілкуванням із дітьми, строком на 3 роки.