Битва за вулиці: в Одесі відмовили родині загиблого морпіха і туркам

Спроби змінити топоніми в самому центрі Одеси викликали палкі дискусії під час засідання комісії і не дали результату.

Представники турецького консульства просили перейменувати Канатну вулицю на Турецьку, нагадуючи про тісні історичні та сучасні зв'язки наших країн, а конкретно — Одеси і Стамбула. Крім того, звучали пропозиції щодо Ланжеронівського узвозу або Воронцовського провулка (підпадає під деколонізацію, до речі). Усі ці локації, як стверджувалося на комісії, стосуються османської та турецької історії Одеси.

Однак жодна з цих пропозицій не отримала підтримки. Члени комісії вирішили обмежитися встановленням меморіальної дошки на честь дипломатичного представництва Республіки Туреччина на фасаді будинку на Ніжинській, 66.

Не пройшло історико-топонімічну комісію і перейменування провулка Онілового на честь загиблого одеського морпіха Юрія Слепченка. Зміни назви давно домагається вдова героя Світлана Веселова, причому сім'я полеглого воїна живе в цьому ж провулку. Петиція на підтримку цієї ініціативи набрала понад тисячу голосів, а саму ідею офіційно підтримали обладміністрація, Військово-морські сили України та громадські працівники.

До великої війни Юрій був старпомом, у травні 2022 року він перервав рейс, повернувся в Україну і добровільно пішов у ВМС. Морпіх загинув 6 березня 2024 року в Одесі під час балістичного удару під час виконання бойового завдання. Президент відзначив його орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «За оборону України».

Однак члени комісії нагадали про жорсткі критерії: щоб назвати вулицю на честь загиблого захисника, той має бути або Героєм України, або повним кавалером ордена «За мужність». При цьому вони проігнорували той факт, що випадок унікальний — перейменування вимагають самі жителі провулка. Але розуміння в мерії люди так і не знайшли.

«Якщо місцеві жителі хочуть цього, то чому їм відмовляють? Ми не розуміємо, що ще маємо зробити. Нам потрібно виходити на мітинги чи подавати до суду? Яким чином вирішувати питання, якщо петиція і збір підписів не працюють? Що нам робити, коли нас просто не чують?» — задається питаннями Світлана.

У відповідь члени комісії заявили, що імені радянської кулеметниці Ніни Онілової немає в декомунізаційних списках, а отже, і прибирати її з карти міста ніхто не зобов'язаний. І це незважаючи на те, що Онілова навіть не народилася в Одесі, прожила тут лише близько двох років і до самого провулку не мала жодного стосунку.

У підсумку за проєкт проголосували лише сім членів комісії з 16 присутніх — рішення не ухвалено.

А ось рішення про перейменування Привокзального провулка на Героїв-рятувальників підтримали одноголосно. За час великої війни в Одесі загинули троє пожежників, по всій країні — 116. Більшість із них через тактику повторних ударів, коли ворог б'є ракетами або дронами по тому самому місцю, де вже працюють пожежники та інші екстрені служби.

Вибір локації очевидний — у цьому провулку розташована пожежна частина. Обговорення цього питання було недовгим і особливих суперечок не викликало.