Піджак Адама, «Козак-метелик» та написані рахівницею картини: одеситів запросили у «Бонсай. Едем»  

Протягом місяця в Музеї західного та східного мистецтва (Пушкінська, 9) можна відвідати унікальний арт-проект українських та японських майстрів перформативного жанру «Бонсай. Едем».

Виставковий проект присвячений 30-річчю підписання дипломатичних відносин між Україною та Японією, 100-річчю виникнення художньої співдружності двох країн. Кураторами проекту стали Галина Мєднікова і Геннадій Гутгарц, співорганізаторами — спілка художників AU (Art Unidentified, Японія), Національний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Україна), благодійний фонд «Добре серце Київ» (Україна).

«Наша виставка вже відбулася в Києві та Чернігові, але в такому прекрасному просторі, як одеський музей, ми вперше», — зазначив Геннадій Гутгарц.

Радіаційна небезпека – це спільний виклик для всього світу. Як трагічний символ, організатори обрали днем відкриття першої виставки «Бонсай. Едем» в Києві у Центрі Курбаса 26 квітня 2022 року річницю техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році. На виставцi представлено унікальні, раніше не опубліковані матеріали, пов‘язані з творчістю українського художника-футуриста Давида Бурлюка, який жив і працював в Японії з 1920 по 1922 рік. Матеріали надані онуковою племінницею Давида Бурлюка Яною Коталіковою (Прага) та дослідником його творчості Євгеном Деменком (Одеса-Прага).

«Бурлюк в Японії дуже активно працював, робив виставки, читав лекції, — розповідає Геннадій. – Він мав там багато фанатів, і фактично з нього починається японський авангард. Його вчитель у Франції наполягав на вивченні японської культури, і Бурлюк казав, що прибув до Японії немов онук до діда».

У першу чергу глядача вражає велетенська одежина з газет, що є яскравим експонатом і водночас ефектною фотозоною.

«Людина була вигнана з раю, існування в урбаністичній цивілізації для неї є неприродним, вимушеним, — провадить далі Гутгарц. – Вважається, що до скоєння первородного гріху Адам та Єва були зростом до неба, і відома японська художниця Міюкі Нішизава зробила такий «Піджак Адама». І навіть коробку, в якій прибула ця робота до Києва, ми зробили експонатом виставки. Вигнанням з Едему для багатьох українців стала чорнобильська катастрофа, а тепер і війна, що також несе з собою ядерну загрозу».

Гарне платтячко, пошите Вікою Барон, концептуально поділяється на дві частини: лаконічний верх («до катастрофи») та вибухова спідниця («після катастрофи»). Логотипом виставки стала картина киянина Сергія Захарова, де у якості бонсая постає ядерний гриб. Федір Тетянич, він же легендарний Фрипулья, колись створив «Козака-метелика», а зараз ця робота дуже актуальна – безжурний козак немов летить крізь сповнені загрози хмари та блискавки, ба навіть співає під кобзу.

«Всі учасники проекту є представниками перформативного мистецтва, — нагадує Геннадій. – В центрі нашої експозиції – роботи легенди японського арту, співзасновника авангардних арт-груп Гутай (в перекладі означає вузол, або конкретність) та Art Unidentified Шозо Шімамото. Ця людина в кінці сорокових років у Японії, єдиній країні, яка пережила ядерне бомбардування силами США, починає робити перформанси у стилі пейнт-арт: розбиває пляшки з фарбою об підлогу, об полотна. Є дані, котрі дозволяють стверджувати, що Шімамото вплинув на творчість Джексона Поллака».

В 2005 році Шімамото з учнями та дружиною відвідав Київ, Гутгарц мав щастя з ним спілкуватись, тоді й дізнався, що імпульсом для створення пейнт-арту стали ядерні вибухи у Хіросімі та Нагасакі. Глобальний сеанс арт-терапії для своїх співвітчизників не припинявся все життя митця. А його колега та соратник Ясуо Сумі писав дивовижні картини японськими парасольками та бухгалтерськими рахівницями (вони також є в експозиції). Серед інших учасників проекту — Микола Трох, Дмитро Коломойцев, Микола Білоус, Віктор Буткалюк, Леся Гутгарц, дружина Геннадія (її роботи – янгольські крила з різних матеріалів та крафтовий картон від коробок, розписаний мальвами, так мисткиня виливає свою тугу за батьківщиною у Великій Британії). А ще - учасники AU Мао Мацуда, Ецуші Оно, Юхеі Такада, Міцунобу Міямото, Шу, Мацуі Коно, Кохеї Мацуі. Але ж розповісти про все неможливо, виставку неодмінно треба побачити, нагадаємо, для цього у одеситів є місяць.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова