Подолати точки розбрату: «Захист Держави» обʼєднує ветеранів та експертів для відновлення України (суспільство)

Нещодавно в Одесі відбувся форум, присвячений проблемам інформаційної безпеки країни. Його ініціатором виступила ГО «Захист Держави». Питання, що підіймали на форумі, викликали широкий соціальний резонанс. Ми вирішили поспілкуватися з організатором заходу, керівником організації в Одеській області Олексієм Земляним.

- Чому ви вирішили порушити питання саме інформаційної безпеки?

- Серед нашої спільноти є велика кількість фахівців з військовим досвідом, ветеранів, спеціалістів з комунікацій. І ось в процесі дискусій всі вони зійшлися на тому, що інформаційний вплив ворога є не менш руйнівним ніж ракетні обстріли. Тут атака іде не на будинки, а на свідомість людей. Ворожа пропаганда підспудно формує громадську думку з певними наративами, просуває їх через соцмережі. І таким чином розколює наше суспільство зсередини. Захід – схід, свій – чужий… Критичне мислення у багатьох, на жаль, відсутнє. Ми щодня споживаємо гігабайти інформації. При цьому не осмислюємо її, а тільки рефлексуємо. Візьміть хоча б конфлікти навколо процесу мобілізації. Так, методи, якими іноді її проводять, викликають обурення. Але саме через «розкрутку» таких випадків в соцмережах йде системна дискредитація мобілізаційних служб. І це не може не впливати на ситуацію на фронті.  

І не тільки на фронті, а і в тилу. Планомірні інформаційні атаки ворожих спецслужб призводять до того, що все менше стає волонтерів, люди менше донатять, зневірюються. І цим активно маніпулює ворог. Замість єдності, завдяки якій ми вистояли в перші місяці війни, в суспільстві створюються точки розлому. Чи розбрату. І тут криється головна небезпека. Бо тільки разом ми зможемо зберегти незалежність. Тільки в єдності людей, яким не байдуже, що буде з країною, наша сила.

І що може протипоставити всім цім інформаційним і ментальним атакам ваша організація? Чим власно ви можете допомогти «зшити» країну?

- По-перше, це інформування суспільства про небезпеку, та методи протидії. Власно цьому і був присвячений наш форум. Де фахівці пояснювали, як можна захиститися від ворожих атак і в кіберпросторі та в інформаційному. По-друге, з самого початку основною задачею нашої організації було об’єднання різних громадських формувань та ініціатив, націлених на відновлення та зміцнення України. Спочатку це був процес знайомства, потім співпраці. А влітку ГО «Захист Держави» разом з кількома ветеранськими організаціями, благодійними фондами та комунальними установами започаткували створення в Одесі єдиної платформи «Тримаю твій тил». Що це таке? Це комплекс зусиль, націлених на підтримку та захист ветеранів, військових, родин загиблих, полонених воїнів, а також ВПО.

В результаті роботи цієї платформи, вже в вересні, на базі громадської приймальні ГО «Захист Держави», запрацювала перша безкоштовна юридична консультація. Сюди за первиною правовою допомогою звертаються, ветерани, їх родичі, люди, що переїхали до Одеси з окупованих територій. І таких юридичних приймалень буде відкриватися все більше, як в місті, так і регіоні. Бо ми відчули, яка велика проблема зараз є у вирішені саме правових питань — оформлення документів, відшкодування.

Наступним напрямком нашої спільної діяльності буде психологічна підтримка ветеранів та інших вразливих категорій. І це також глобальний суспільний запит. Як в Одеській, так і в інших областях. Оскільки ГО «Захист Держави» є всеукраїнською організацією, ми можемо відстежувати потреби не тільки жителів нашого регіону, а та інших. І психологічна підтримка — це саме про той ментальний вплив ворога і протидію. А ще про відновлення хлопців та дівчат, що повертаються з фронту.

-Це все гарні ініціативи, але вони діють на низовому рівні, і не впливають на загальний розвиток країни.

- Паралельно з цими ініціативами ми вже почали з експертами вибудовувати загальну стратегію розвитку України після війни. І мова йде не про черговий фоліант, який буде зроблений для галочки, а реальне опрацювання різних можливих сценаріїв розвитку подій в різних умовах закінчення війни. Пошук відповідей на ключові соціальні і економічні питання. Наприклад: яким буде відношення до наших захисників, які повернуться з фронту? Людей, які ціною власного життя та здоров’я захищали країну. Як держава буде ставитися до родин, що втратили рідних? І взагалі, якою ми хочемо бачити нашу державу в майбутньому? Бо не можна пройти через такі випробування і не змінитися. Пошуком відповідей на всі ці питання ми і займаємося в рамках платформи «Тримаю твій тил» разом з нашими партнерами. При цьому постійно розширюємо коло учасників дискусії.

- Тобто ви маєте власне бачення, якою повинна бути країна після війни?

- Скажемо так, ми як раз формуємо це бачення. Разом з партнерами і членами нашої організації по всій країні. Наше завдання – вибудувати стратегію зрозумілу для всіх, яка об’єднає людей і країну. При цьому не руйнувати все навколо, а доповнювати власним досвідом гарні ініціативи, які вже існують в державі і розвивати їх. А також боротися з тим, що заважає їх реалізації. Наприклад, корупцією. Бо з цим жахливим багажем ми ніколи не відбудуємо нашу країну.

Як громадська організація ми постійно отримуємо зворотній зв’язок від людей на ті чи інші події в країні. На законодавчі ініціативи влади, проєкти. І розуміємо, що просто сидячі та критикуючи когось з посадовців, ми нічого не змінимо. Не на часі зараз влаштовувати війни в тилу. Бо це тільки на руку ворогу. Тому ми намагаємося об’єднати саме людей дії. Які вміють не балакати, а робити. Не скиглити, мов все погано, а як те жабеня – колотити лапами та збивати масло. І тим самим рятувати себе і країну. Бо якщо не ми, то хто?

- І на що будуть націлені ваші найближчі проєкт?

- Нашим наступним кроком, в рамках спільної платформи «Тримаю твій тил», буде перший етап обговорення проєктів працевлаштування ветеранів та реабілітації через спорт. Цьому буде присвячений наш захід, який пройде в Одесі вже 28 листопада. Ми плануємо представити на ньому можливості, які дає держава ветеранам у сфері працевлаштування. А також власні ініціативи — програми грантів, менторської підтримки ветеранського бізнесу та інших можливостей. Бо на мою думку створювати роботу краще ніж шукати її. Особливо, коли мова йде про людей, що повертаються з фронту. Вони відповідальні та цілеспрямовані. Їм тільки потрібно дати знання та можливості, і вони самі будуть створювати робочі міста. Саме на це націлений наш новий проєкт. І я вже сьогодні запрошую долучатися до нього і ветеранів, які хочуть відкрити власну справу, і підприємців, які готові підтримати наших захисників.

- Схоже вам потрібно залучати чимало людей з різних сфер, щоб реалізовувати такі амбітні проєкти?

- Так ми з цього і почали. Не можна всі проблеми вирішити поодинці. Потрібно щоб кожен займався своєю справою, але заради спільної мети. Наприклад нещодавно до нашої організації доєдналася Ірина Монстирук, голова «Молодіжної ради в Одеській області». Вона лідер молодіжного руху, який розуміє потреби молоді. До нас долучаються ветерани, які мають досвід війни, підприємці, представники бізнесу зі своїм досвідом виживання в різних умовах. В лавах наших прихильників та друзів є психологи, юристи, освітяни. Наприклад, добре відомі в Одесі та країні політологи - професор Денис Яковлев та доцент Михайло Шабанов. Разом з ними ми й розробляємо ту саму стратегію розвитку. Бо не можна зробити щось корисне для людей без самих людей.

- А власно Вам це навіщо це потрібно?

- По-перше, мені не байдуже в якій країні будуть жити мої діти. А я хочу, щоб вони жили саме в Україні. Тому для мене важливо якою країна буде після війни. Чи повернуться сюди мільйони наших громадян? Якою тут буде освіта та медицина?  По-друге, як підприємець з багаторічним досвідом, у якого працює не одна сотня людей, я відчуваю відповідальність за них, за їх майбутнє. Мені не байдуже, хто буде моїми партнерами по бізнесу. Чи повернуться ті, хто релокувався на захід, знов до Одеси та регіону? Чи буде Україна сировинним додатком інших країн, чи відродиться сильною, технологічною державою 21 сторіччя? Тому я роблю все що від мене залежить, щоб ми отримали країну, якою зможемо пишатися.