Поет малює. Відомий одесит відкрив у собі новий талант (фото, відео)

Виставка художніх робіт поета та письменника Ігоря Потоцького відкрилася  в холі Єврейського культурного центру Beit Grand (Ніжинська, 77/79). На вернісажі  відбулась ювілейна, трьохсота творча зустріч з автором.

Ігор Потоцький написав та видав понад 70 книг віршів та прози, став лауреатом престижних літературних премій. Тепер він ще й митець. Виставки його картин, арт-буків та малюнків з успіхом пройшли у Парижі, Антверпені, Вільяермосі (Мексика), Києві, Одесі. На вірші Потоцького пишуть музику, що довели талановиті музиканти – композитор та піаністка Людмила Самодаєва та композитор та співак Андрій Малинич. Привітати Потоцького прийшли його друзі, які сказали чимало теплих слів.

Частину експонатів виставки становлять книжкові сторінки, але незвичайні. Рукотворні книги – це предмети мистецтва. Тут текст рівноправний із ілюстрацією, яку може створювати як професійний художник (співавторами Потоцького досі були відомі митці, наприклад, Григорій Палатников та Геннадій Гармидер), так і сам поет.

Кілька років тому під час подорожі до Мексики виявилося, що Ігор Йосипович може й малювати, писати картини, надихнув приклад мексиканських художників, які використовують контрастні кольори вельми енергійно, експресивно. Десять разів Потоцький був у Парижі, де спілкувався з митцями, відвідував музеї, знавці побачать вплив великих майстрів минулого у його візуальній творчості, але є в ній і дещо оригінальне. Потоцького цікавлять люди, характери, обличчя, там, де, можливо, бракує слів, допомагає пензель.

Рукотворні книги відомого одесита знаходяться в зібраннях Гарвардського університету, університету Беркли, Національної бібліотеки Франції, в Музеї книги та книгодруку (Київ), Музеї сучасного мистецтва Одеси, в Одеській національній науковій бібліотеці, Одеській бібліотеці імені Івана Франка, в паризькій галереї «Сафір», а також в Музеї історії та мистецтва юдаїки, бібліотеці університету Сен-Дені. І, звичайно, привертають увагу колекціонерів світового рівня.

Автор — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова