За минулий рік Україну покинуло понад 14 млн громадян, понад 700 тисяч з яких прийняла Румунія. Повернулися далеко не всі, хоча більшість планує це зробити, коли закінчиться війна. Спеціально для таких біженців у румунському місті Клуж-Напока відкрився освітній хаб. Уроки ведуться українською та за українською програмою.
«Думська» поспілкувалася із засновницею школи, менеджеркою з Дніпра Ксенією Ширяєвою.
Вона виїхала з України, щоб вивезти в безпечне місце маленького племінника, чия мама, працівник поліції, за службовим обов'язком змушена залишатися в країні. На евакопотязі дісталася Тернополя, а звідти вже подалася до Румунії.
«Сама я виїжджати не хотіла, я знала, де знаходиться бомбосховище, знала, як туди швидко дійти. Було неприємно залишати своє місто, частину сім'ї і свого хлопця. Тому коли ми приїхали до Румунії, у мене з'явилося почуття провини. І я почала думати, як я можу допомогти Україні звідси», — розповідає Ксенія.Українка влаштувалася в гуманітарний штаб, де допомагала проводити благодійні ярмарки та відправляти допомогу на батьківщину. Одного разу місцева школа запропонувала надати свої приміщення, щоб волонтери могли займатися з дітьми за українською шкільною програмою, а заразом і допомагати соціалізувати маленьких біженців.
Батьки таку ініціативу зустріли на ура: з огляду на те, який стрес їхні діти пережили від війни і продовжують переживати від перебування в чужій країні з чужою мовою, своя школа могла стати для них острівцем спокою.
Спершу з'явився організаційний комітет майбутнього навчального закладу, потім підтягнулися українські вчителі, було розроблено перший розклад. У липні стартував пілотний проєкт UA Child Education Hub.
«Тоді ми вирішили, що школа має відкритися й у вересні. Почали шукати додаткові приміщення. На щастя, класи погодився надати міський коледж. Зараз у другій зміні там навчаються учні початкових класів, а в іншій школі — 5-11-х», — каже дніпрянка.Влітку дівчина з'їздила в Україну на зустріч із представниками Міністерства освіти. Чиновники ініціативу підтримали, навіть виділили деяку кількість підручників і посібників, однак акредитувати школу відмовилися: не належить за законом. Вони запропонували називати її «хабом» або «центром».У пошуках фінансування Ксенія закидала листами благодійні організації по всьому світу — понад 50 адрес. І їй посміхнулася удача. Відгукнувся сам UNICEF — Дитячий фонд ООН. У листопаді він став офіційним спонсором освітнього хаба для українських дітей Клуж-Напоки.Наразі в проєкті задіяно 22 людини, 16 з яких — українські педагоги. Тричі на тиждень вони проводять заняття з усіх дисциплін основної програми — історії України, української мови та літератури, математики, біології, хімії, фізики тощо. Крім того, як знак подяки країні, котра їх прийняла, і для плавної інтеграції в місцеве суспільство, діти вивчають румунську мову.Ще в хабі можна відвідувати майстер-класи з мистецтва та кулінарії, брати участь у ділових іграх, товариських футбольних матчах із румунськими однолітками, ходити на екскурсії.«Спільно з нашими учнями організовуємо шкільні заходи, спецкурс «Україна тут», який веде одеська журналістка Катерина Єрська. У найближчих планах — запустити разом із місцевою tech-компанією курс із безпеки в інтернеті та азів комп'ютерної грамотності», — розповідає Ксенія.
Заняття відвідують 180 школярів і 27 дошкільнят із різних міст України.«Багато українців планують повернутися додому, і я дуже підтримую цю ідею, адже саме ці діти допомагатимуть Україні відновлюватися і ставати великою європейською державою», — впевнена наша співрозмовниця.Автор — Надія Маркевич