Ракетний терор Одеси: як росіяни пробивають наш повітряний щит і до чого тут ракети «Онікс»?

Уже тиждень російські нацисти зі звірячою систематичністю практично щоночі б'ють по Одесі ракетами і дронами, намагаючись вразити портову інфраструктуру. Треба визнати, б'ють вельми результативно.

У цьому матеріалі ми не будемо розбиратися в загадках російської душі — чому вони вирішили прасувати наше місто саме зараз, чи пов'язано це з черговим «хлопком» на так званому Кримському мосту, чи з шантажем у контексті продовження зернової ініціативи на вигідних агресору умовах. Натомість спробуємо зрозуміти (або щонайменше хоча б запропонувати кілька реалістичних пояснень), чому у ворога це виходить.

ПОВІТРЯНІ ЦІЛІ РІЗНИХ ТИПІВ

Від початку повномасштабної війни Одеса й область пережили безліч повітряних атак. Бачили ми і «калібри», і «іскандери», і «онікси» (докладніше про них нижче), і незбивані Х-22, і балалайки-«шахіди», і безліч інших напастей. Але раніше удари по Одесі були не настільки руйнівними. Хитрість окупантів, яку вони почали використовувати останнім часом — у підборі складних комбінованих атак.

Раніше на Одесу найчастіше летіли два, максимум три типи вбивчих повітряних цілей. Наприклад, «калібри» плюс «шахіди» — повільні дрони розкривають систему протиповітряної оборони, змушують зенітників витрачати дефіцитні боєприпаси, після чого вже ракети б'ють по намічених цілях. Або навпаки — поки вся ППО палить по ракетах, повільні «дірчики» на низькій висоті підлітають до міста і падають на об'єкти.

Останніми днями на Одесу летить усе й одразу — крилаті та балістичні ракети, ракети з надводних кораблів і підводних човнів, ракети наземного та повітряного базування, дрони. Це надмірно перевантажує систему ППО. У мережі з'явилися фотографії інтерактивних карт повітряної обстановки під час атак на Одесу: околиці міста просто кишать цілями.

Крім того, що цілей дуже багато, вони ще й летять із різних напрямків, на різній висоті та з різною швидкістю. Найімовірніше, саме через це вдається збити лише частину з них. Поки ППО працює по «калібрах» і дронах, відсоток збиття яких залишається стабільно високим, через «парасольку» прориваються високошвидкісні «онікси». Про Х-22 і говорити нічого — ті засоби протиповітряної оборони, які є в Одеській області, збивати їх не можуть.

НЕЗВИЧАЙНА ТРАЄКТОРІЯ

Не раз військові говорили, що вже у перші хвилини після оголошення повітряної тривоги припускають, з якого напрямку буде завдано удару. Наприклад, найчастіше «калібри» летять прямо з Севастопольської бухти або з морського району біля мису Фіолент, що дає змогу звузити зону пошуку і виявлення цілей, а отже — швидше реагувати на загрози і відкривати вогонь у відповідь.

Нині ж окупанти стали активніше використовувати ще й наземні пускові установки, з яких стріляють не лише «оніксами», а й запускають крилаті ракети «Калібр-К» та іноді балістичні «Іскандери». Такі установки можуть вільно переміщатися окупованим Кримом і щоночі змінювати місця пуску, через що траєкторія підльоту ракет стає неочевидною, часу на відповідні дії після виявлення цілей може не вистачити.

«ОНІКСИ»

Варто зазначити, вже місяць окупанти не застосовують по українських містах крилаті ракети авіаційного базування типу Х-101. Можливо, вони відмовилися від їхнього виробництва через малу ефективність. Сили ППО ще торік навчилися збивати їх майже зі 100-відсотковим результатом, тож, цілком ймовірно, що ми більше не побачимо їх у нашому небі.

Розуміючи, що номенклатура і точність озброєння, м'яко кажучи, кульгає, росіяни вирішили використати проти одеситів протикорабельні «онікси». До початку повномасштабного вторгнення у рф було всього близько 500 таких ракет.

Вони вже летіли на Одесу минулого року і збивалися ППО. Чому ж проскакують зараз? Відповідь розкривається у двох минулих пунктах — завантаженість протиповітряної оборони та незвична траєкторія польоту. Однак додамо і третій аргумент — масований удар. Під час минулих атак «оніксів» їх здебільшого використовували як єдиний і нечисленний компонент повітряної атаки — летіли дві ракети, виявляли ППО, знищували. Зараз же їх запускають по вісім штук у залпі, знову ж таки в комплекті з іншими ракетами.

ЙМОВІРНЕ ВИСНАЖЕННЯ СИСТЕМИ ППО

Ми не знаємо, в якому стані перебуває система ППО в Одеській області та якими засобами ураження вона володіє, а якби й знали — не сказали б. Однак більш ніж ймовірно, що основний кістяк нашого протиповітряного захисту, як і раніше, складають старі радянські системи.

Не рахуючи переносних зенітно-ракетних комплексів, можна припустити, що це «Стріла-10», «Бук-М1» і - наймогутніший аргумент — С-300. Уже давно не секрет, що десь на Одещині розміщується новітня німецька система Iris-T, про що навіть говорили високопоставлені представники Сил оборони.

Iris-T в Україні

Робота радара Iris-T в Одеській області

Десь колесять степом німецькі артилерійські «гепарди» та їхні вітчизняні аналоги — «шилки» і «тунгуски».

Розконсервовані (а також отримані від Польщі) старі, але ще придатні, наприклад для боротьби з дронами, ракетні системи С-125. Однак, як ми бачимо, всіх цих сил для відбиття таких масованих атак, на жаль, не вистачає.

Iris-T — штучний екземпляр, і навіть якщо взяти до уваги всю його унікальність та інноваційність, кардинально вплинути на ситуацію він не здатен.

У такому разі основну роль у знищенні повітряних цілей мають відігравати С-300. У цих систем є безліч модифікацій, які дуже серйозно відрізняються за своїми характеристиками — якісь можуть вразити «Онікс», інші ні. Можемо припустити, що цих установок теж дефіцит. До того ж за півтора року великої війни Україна вже витратила величезну кількість ракет як для С-300, так і для інших систем. Дефіцит боєприпасів торкнувся не лише польової артилерії, а й ППО.

ВИСНОВКИ

На жаль, їх можна назвати реалістичними, а не оптимістичними.

Чи припинить нацистська росія ракетний терор Одеси найближчим часом? Швидше за все, ні.

Чи буде вона дотримуватися нинішньої тактики нанесення ударів? Так, а чому б ні, якщо вона приносить результати.

Ракетні атаки на наше місто протягом усього минулого тижня свідчать про те, що окупанти поставили собі принципове завдання знищити портову інфраструктуру Великої Одеси для неможливості відновлення роботи зернового коридору.

Ворог дав зрозуміти, що для досягнення цієї мети всі засоби хороші, його не цікавить точність, головне — запустити в напрямку портів болванку, начинену вибухівкою, а куди вона влучить, у порт, житловий будинок чи в храм, його не цікавить.

Чи зможе ППО в Одеській області краще збивати ворожі ракети? Ті результати, які зараз демонструють наші зенітники — вже диво. Сподіватися на ще більше диво, особливо з використанням наявних зараз сил і засобів, — сумнівно.

Можна констатувати, що ворог через півтора року війни цілком цілеспрямовано вирішив «зайнятися Одесою», для чого обрав вельми хитру й жорстоку тактику нанесення повітряних ударів. Так, ця тактика набагато витратніша для окупантів за ресурсами, ніж попередні спроби пробити нашу протиповітряну оборону, однак запеклість і системність їхніх атак підказують, що вони готові платити таку ціну і запускати по 20-30 ракет за раз, щоб приблизно половина з них долетіла до міста і принесла смерть та руйнування.

Автори — Микола Яковенко і Сергій Смоленцев