зезман2



Ірена Карпа: «Україна не зникає з європейських новин»


Зустріч з відомою українською письменницею Іреною Карпою відбулася у приміщенні нещодавно відкритого на стадіоні «Чорноморець» Ukraine Media Center.

Пані Ірена відповідала на питання про її погляди на проблему декомунізації, мовне питання, завдання літераторів під час війни, ставлення західного суспільства до проблем України. Деякі моменти пропонуємо увазі читачів.

«Якщо пам’ятники не мають ніякої художньої цінності, їх, звичайно, треба демонтувати або навіть розплавити на снаряди і відправити росіянам. На Західній Україні пам’ятники Леніну почали валити ще з 1991 року. Були ідеї поміняти голову Леніна на голову Шевченка, але це так не працює. Декомунізація, звичайно, потрібна, але наша історія радянської доби теж мала місце. Там, де немає чіткої політичної складової, немає серпа і молота, однак пам’ятник є частиною нашої епохи, мусимо зберігати. Мені також подобається досвід Грузії, де некрасиві бетонні фасади зашивали в скло і робили такі подоби вітражів. Можна зробити навіть з бетону красиві речі, переосмислити те, що є. Коли я подорожую іншими країнами, завжди фотографую цікаві архітектурні рішення».




«Для мене війна почалася ще 2013 року. Для дуже багатьох людей, які були залучені як родичі військових або волонтери – 2018 року. На жаль, те, що відбулося у лютому 2022 року, нас не здивувало. Звичайно, не всі це усвідомили. Все, що стосується українізації, як на мене, в приватному житті – це має бути власне рішення. Але держава повинна перебудувати сферу бізнесу так, щоб обов’язково був перехід на українську мову там і у всьому, що має стосунок до держави. Дійсно, ми не маємо права лізти в приватне життя людей, але є люди, які роблять це зусилля і не бажають користуватися мовою окупантів. Родина моєї подруги в Запоріжжі – це дорослі люди, їм за шістдесят. Доволі важко в такому віці переходити на іншу мову, але вони пишуть українською, хай і з помилками, незграбно, але це так круто… Для мене, як для письменниці, це дуже цінно і неймовірно важливо. Завжди кажу на Заході, що бути російськомовним в Україні не означає бути проросійським, це міф, який намагалися насадити у всьому світі. Але ж російськомовні регіони постраждали від війни першими, не здалися, а опиралися, стріляли. Це все наші люди, вони стають більш свідомими, у них спільний ворог, Україна зараз об’єднана, як ніколи, як на мене. І не повинно бути більше якихось срачів та розборок, наша задача – підтримувати один одного максимально.

Мова дуже важлива для свідомості, я все життя творю цією мовою, для мене важливо, щоб читали ці книжки. Але найважливіше зараз – знайти спільну мову. Наша здатність не піддаватися паніці, діяти злагоджено і дисципліновано вже викликає захоплення у всього світу. Не те, щоб я дуже переймалася долею російської мови, мені, чесно кажучи, пофіг, якщо зовсім відверто, але цікаво, що та російська мова, яка є в Україні, по суті, є діалектом української мови, тому що вона є російською лише лексично.

Граматично і фонетично це українська, це дуже цікаве спостереження, нам чутно, коли говорить українець, і коли говорить росіянин. Нехай воно собі існує на рівні діалекту, залишається іноземною мовою, зручною для спілкування з якимись старими людьми з колишніх радянських республік.

Якщо ви потрапите до Грузії, то люди мого покоління, скоріш за все, вже не будуть говорити російською. В росіян є таке імперське бачення, що весь світ має говорити російською. Дуже смішно бачити російських туристів в Барселоні, які розмовляють з офіціантом, не знаючи ні англійської, ні іспанської! Російська відмирає в Україні як пережиток чогось старого, просто треба підтримати тих, хто переходить на українську, а не чмирити за те, що вони російськомовні».

«Коли я розмовляю зі своїми друзями і подругами на війні, а це люди дуже освічені, кожен має справу з творчістю, має справу з письмом, вони кажуть, що досі немає мови, щоб описати цю війну. Військові кажуть, що такої війни ще не було, тому ні Хемінгуей, ні Ремарк не змогли б описати її. Я знаю, що кілька письменників зараз на війні. Проводжу власний майстер-курс, і в мене є кілька дівчат, вони воячки і хочуть написати про війну. Чекаю, що буде написана жінкою така книжка. Особисто я хочу створити книжку із чернетки про долю людей, які поділені через війну. Наприклад, доля емігрантки, яка виїхала з дітьми, а чоловік, який залишився тут, виносить мозок, каже: вертайся, краще вари мені вареники під бомбами. А вона зі своїми двома вищими освітами змушена прибирати в готелі, щоб заробити на життя. Чи класична історія, коли чоловік на фронті, а жінка в тилу, військовий та волонтерка, або навпаки. Або ще ЛГБТ-пари на війні. Я письменник без фантазії, мені завжди потрібні живі історії, з яких потім буду робити романи. Перш за все мене цікавить трансформація стосунків через війну. Важливо писати тексти, які сприятимуть проживанню досвіду війни».

«Звичайно, повномасштабна війна зачепила весь Захід, вони відсилають нам зброю. Зараз у новинах менше нам уваги, чекають приводу: взяли якесь місто, те, що спокійніше, їх цікавить менше. Це звичайні правила медіа, які шукають сенсацію. На рівні споживача той факт, що круасани тепер по євро двадцять, справді зачепив його життя. Дивуються, що українці під загрозою продовжують ходити на роботу, платять податки. Спершу чекали, що Україна впаде за три дні, потім 24 серпня, на День Незалежності, чекали чогось жахливого, що буде великий «бабах». Смішно, але мені вперше запропонували гонорар за ефір, бо станеться щось страшне, і я, звичайно весела і зла, буду плакати. І за це готові були заплатити, щоб показати, як у мене буде котитися сльоза. Але нічого не сталося і ефір відмінили. Це, знову-ж таки, закони телебачення, якому потрібно шоу.

Україна не зникає з новин, хоча люди і втомлюються від неї. Макрон каже, що закінчилася ера безтурботності: мовляв, вже не буде, як раніше. Дуже важливо розуміти, що це війна цивілізованого світу з людожером, ставка для нас – це наше життя, але для європейців вона також дуже висока.

Я живу у Франції вже сім років, там мої діти, там моя родина, коли почалася війна, я потрапила до України в червні на благодійний захід, ми збирали на дрони для наших друзів. Це було неймовірно класно, була чудова тусовка в Києві, всі обіймаються, донатять на армію, відчувають ейфорію. Потім я приїхала у серпні і побачила, що люди дуже втомлені, у багатьох руки опустилися. Не знаю, чому, це якимись періодами колективний українець так відчуває. Приїхала у вересні, і знов всі були нормальні, хоча й без ейфорії, з усвідомленням, що війна триватиме довго. Я сьогодні бачилась з одеситкою, яка сказала, що війна навчила її цінувати прості речі, кожен момент життя: вимите вікно чи смачний пиріг. Треба цінувати».

Записала Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва


СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!






















Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter




George George
«чоловік, жінка… військовий та волонтерка… ЛГБТ-пари».
А навіщо відокремлювати? Хіба серед ЛГБТ-пар немає військових чи волонтерів?
   Відповісти    
   Правила



11 квітня
16:01 Чому виникає здуття? Розповідаємо про тести, які виявляють причину проблем з травленням (новини компаній)
13:39 У центрі Одеси на Великдень обмежать рух транспорту (схема)
11:09 Прощав п'яних водіїв і залишився без роботи: в Одеській області звільнили суддю
6
08:44 Двоє загиблих та десятки пошкоджених будинків: наслідки нічної атаки на Одесу (фото) фотографии
01:13 Одеса під атакою «шахедів»: є приліт у житловий будинок (відео) видео
1
10 квітня
21:32 Помирають у конвульсіях: у Пересипському районі Одеси масово гинуть бджоли (відео) видео
1
19:48 «На прекрасному блакитному Дунаї»: в Одесі покажуть новий балет Раду Поклітару (на правах реклами) видео
2
18:28 Посол Китаю відвідав Одесу: перший візит наддержави за п'ять років і ставка на освіту фотографии
6
17:20 Голова федерації боксу перевозив ухилянтів: депутата від ОПЗЖ затримали в Одеській області фотографии
3
15:16 Без конкуренції, але зі шлейфом скандалів: хто і як відновлює зруйновану дроном одеську поліклініку (фото, відео) фотографии
1
13:06 В Одесі затримали іноземного кілера: він планував вбивство високопоставленого військового моряка фотографии
7
12:10 Атака на порт в Одеській області: з пошкодженого резервуара витекла олія (відео)
10:05 Університет Мечникова буквально розвалюється, а головний «націоналіст» роками не помічав російський культурний центр (колонка) фотографии
29
Частина друга.Спадщина Коваля
08:16 Нічний удар по Одесі: пошкоджено портову інфраструктуру, є перебої з електропостачанням (оновлено)
9 квітня
22:01 У пакеті зі скотчем та сміттям: як українські реставратори витягли з того світу одеського Караваджо фотографии
3




Статті:

Шахер-махеры с запчастями: как Шива, Мавроди и другие выводили из «Одесгорэлектротранса» миллионы гривен, пользуясь поддержкой свыше

Раскапывают могилы, молятся матом и празднуют: известные одесситы — о суевериях и пятнице 13

Обсуждают в маршрутках и одесской мэрии: что будет с повышением стоимости проезда и почему это необоснованно





16:00
Началось пасхальное перемирие.

Силы обороны Украины будут обеспечивать соблюдение режима прекращения огня на суше, на море и в воздухе во время празднования Пасхи. Но ответят зеркально на любые атаки, сообщили в Генштабе.

Как думаете, сколько раз российские оккупанты его сорвут?



15:32
ВІДБІЙ повітряної тривоги
39552


15:22
-1
571883


15:17
Возвращаются на Одессу.
40251


15:14
Уходят в море, но вернутся.
171421


15:10
411/Лиманка
398


15:07
13 Фонтана
47201


15:07
2 ланцета в нашу сторону
2


15:05
Увага. ПОВІТРЯНА ТРИВОГА
1991









Думська в Viber
Ми використовуємо cookies    Ok    ×