зезман2



Ірена Карпа: «Україна не зникає з європейських новин»


Зустріч з відомою українською письменницею Іреною Карпою відбулася у приміщенні нещодавно відкритого на стадіоні «Чорноморець» Ukraine Media Center.

Пані Ірена відповідала на питання про її погляди на проблему декомунізації, мовне питання, завдання літераторів під час війни, ставлення західного суспільства до проблем України. Деякі моменти пропонуємо увазі читачів.

«Якщо пам’ятники не мають ніякої художньої цінності, їх, звичайно, треба демонтувати або навіть розплавити на снаряди і відправити росіянам. На Західній Україні пам’ятники Леніну почали валити ще з 1991 року. Були ідеї поміняти голову Леніна на голову Шевченка, але це так не працює. Декомунізація, звичайно, потрібна, але наша історія радянської доби теж мала місце. Там, де немає чіткої політичної складової, немає серпа і молота, однак пам’ятник є частиною нашої епохи, мусимо зберігати. Мені також подобається досвід Грузії, де некрасиві бетонні фасади зашивали в скло і робили такі подоби вітражів. Можна зробити навіть з бетону красиві речі, переосмислити те, що є. Коли я подорожую іншими країнами, завжди фотографую цікаві архітектурні рішення».




«Для мене війна почалася ще 2013 року. Для дуже багатьох людей, які були залучені як родичі військових або волонтери – 2018 року. На жаль, те, що відбулося у лютому 2022 року, нас не здивувало. Звичайно, не всі це усвідомили. Все, що стосується українізації, як на мене, в приватному житті – це має бути власне рішення. Але держава повинна перебудувати сферу бізнесу так, щоб обов’язково був перехід на українську мову там і у всьому, що має стосунок до держави. Дійсно, ми не маємо права лізти в приватне життя людей, але є люди, які роблять це зусилля і не бажають користуватися мовою окупантів. Родина моєї подруги в Запоріжжі – це дорослі люди, їм за шістдесят. Доволі важко в такому віці переходити на іншу мову, але вони пишуть українською, хай і з помилками, незграбно, але це так круто… Для мене, як для письменниці, це дуже цінно і неймовірно важливо. Завжди кажу на Заході, що бути російськомовним в Україні не означає бути проросійським, це міф, який намагалися насадити у всьому світі. Але ж російськомовні регіони постраждали від війни першими, не здалися, а опиралися, стріляли. Це все наші люди, вони стають більш свідомими, у них спільний ворог, Україна зараз об’єднана, як ніколи, як на мене. І не повинно бути більше якихось срачів та розборок, наша задача – підтримувати один одного максимально.

Мова дуже важлива для свідомості, я все життя творю цією мовою, для мене важливо, щоб читали ці книжки. Але найважливіше зараз – знайти спільну мову. Наша здатність не піддаватися паніці, діяти злагоджено і дисципліновано вже викликає захоплення у всього світу. Не те, щоб я дуже переймалася долею російської мови, мені, чесно кажучи, пофіг, якщо зовсім відверто, але цікаво, що та російська мова, яка є в Україні, по суті, є діалектом української мови, тому що вона є російською лише лексично.

Граматично і фонетично це українська, це дуже цікаве спостереження, нам чутно, коли говорить українець, і коли говорить росіянин. Нехай воно собі існує на рівні діалекту, залишається іноземною мовою, зручною для спілкування з якимись старими людьми з колишніх радянських республік.

Якщо ви потрапите до Грузії, то люди мого покоління, скоріш за все, вже не будуть говорити російською. В росіян є таке імперське бачення, що весь світ має говорити російською. Дуже смішно бачити російських туристів в Барселоні, які розмовляють з офіціантом, не знаючи ні англійської, ні іспанської! Російська відмирає в Україні як пережиток чогось старого, просто треба підтримати тих, хто переходить на українську, а не чмирити за те, що вони російськомовні».

«Коли я розмовляю зі своїми друзями і подругами на війні, а це люди дуже освічені, кожен має справу з творчістю, має справу з письмом, вони кажуть, що досі немає мови, щоб описати цю війну. Військові кажуть, що такої війни ще не було, тому ні Хемінгуей, ні Ремарк не змогли б описати її. Я знаю, що кілька письменників зараз на війні. Проводжу власний майстер-курс, і в мене є кілька дівчат, вони воячки і хочуть написати про війну. Чекаю, що буде написана жінкою така книжка. Особисто я хочу створити книжку із чернетки про долю людей, які поділені через війну. Наприклад, доля емігрантки, яка виїхала з дітьми, а чоловік, який залишився тут, виносить мозок, каже: вертайся, краще вари мені вареники під бомбами. А вона зі своїми двома вищими освітами змушена прибирати в готелі, щоб заробити на життя. Чи класична історія, коли чоловік на фронті, а жінка в тилу, військовий та волонтерка, або навпаки. Або ще ЛГБТ-пари на війні. Я письменник без фантазії, мені завжди потрібні живі історії, з яких потім буду робити романи. Перш за все мене цікавить трансформація стосунків через війну. Важливо писати тексти, які сприятимуть проживанню досвіду війни».

«Звичайно, повномасштабна війна зачепила весь Захід, вони відсилають нам зброю. Зараз у новинах менше нам уваги, чекають приводу: взяли якесь місто, те, що спокійніше, їх цікавить менше. Це звичайні правила медіа, які шукають сенсацію. На рівні споживача той факт, що круасани тепер по євро двадцять, справді зачепив його життя. Дивуються, що українці під загрозою продовжують ходити на роботу, платять податки. Спершу чекали, що Україна впаде за три дні, потім 24 серпня, на День Незалежності, чекали чогось жахливого, що буде великий «бабах». Смішно, але мені вперше запропонували гонорар за ефір, бо станеться щось страшне, і я, звичайно весела і зла, буду плакати. І за це готові були заплатити, щоб показати, як у мене буде котитися сльоза. Але нічого не сталося і ефір відмінили. Це, знову-ж таки, закони телебачення, якому потрібно шоу.

Україна не зникає з новин, хоча люди і втомлюються від неї. Макрон каже, що закінчилася ера безтурботності: мовляв, вже не буде, як раніше. Дуже важливо розуміти, що це війна цивілізованого світу з людожером, ставка для нас – це наше життя, але для європейців вона також дуже висока.

Я живу у Франції вже сім років, там мої діти, там моя родина, коли почалася війна, я потрапила до України в червні на благодійний захід, ми збирали на дрони для наших друзів. Це було неймовірно класно, була чудова тусовка в Києві, всі обіймаються, донатять на армію, відчувають ейфорію. Потім я приїхала у серпні і побачила, що люди дуже втомлені, у багатьох руки опустилися. Не знаю, чому, це якимись періодами колективний українець так відчуває. Приїхала у вересні, і знов всі були нормальні, хоча й без ейфорії, з усвідомленням, що війна триватиме довго. Я сьогодні бачилась з одеситкою, яка сказала, що війна навчила її цінувати прості речі, кожен момент життя: вимите вікно чи смачний пиріг. Треба цінувати».

Записала Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва


СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ!






















Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter




George George
«чоловік, жінка… військовий та волонтерка… ЛГБТ-пари».
А навіщо відокремлювати? Хіба серед ЛГБТ-пар немає військових чи волонтерів?
   Ответить    
   Правила



4 мая
12:38 Перестройку одесского дома Гоголя в отель пытаются возобновить: пока неудачно фотографии
10:32 Черный коршун, редкая бабочка и другие краснокнижные: самый северный район Одесчины пробудился после зимы (фоторепортаж) фотографии
1
08:47 Сносу быть: на Одесчине зятя Гриневецкого обязали вернуть берега Нацпарка
4
3 мая
21:20 Одесса под ударами, меганабережная и пенсионер-предатель: ТОП-5 новостей «Думской» по версии читателей
17
18:27 Майский контраст: в Одессу грядет потепление, но со штормовым ветром
8
15:18 Удар по Балтике и Новороссийску: Украина расширяет масштабы атак на флот и нефтяную логистику рф (видео) видео
11
11:58 В Одессе разыскивают хозяев автохлама: город очищают от брошенных машин
13
08:52 Двое погибших и разрушенные дома: ночью рф снова атаковала Одесчину (фото, видео) фотографии видео
67
2 мая
21:40 «Поэтому мы спокойно спали всю ночь»: Силы обороны ударили по расположению «Искандеров» в Крыму
10
20:15 День обороны: дело об одесских событиях 2 мая снова в суде — казалось бы, при чем тут Труханов? (колонка)
16
17:46 Без ажиотажа и купаний: первый майский уикенд на одесском побережье (фоторепортаж) фотографии
16
15:23 Роддом в Одесской области впервые за 34 года ждет капремонт: на работы выделили 19 млн фотографии
1
12:30 Баннеры памяти и кордоны полиции: как в Одессе проходит годовщина 2 мая (фоторепортаж) фотографии
83
11:01 Ждал оккупацию Одессы: пенсионер пошел на сотрудничество с врагом ради должности в мэрии
57
08:27 Ночная атака на порт Одесчины: обошлось без жертв и серьезных разрушений (фото) фотографии
17




Статьи:

Фабрика отходов: Одесса тратит миллионы на школьное питание, но половина блюд уходят на свалку

«Хотел бы остаться, но цепляться за кресло не буду»: Игорь Беляков об увольнении, фейках активистов и внутренней кухне одесского зоопарка

Одесский косплей Фарион: когда „патриотизм“ становится бронью от реальности (колонка)





12:45
2 шахеда курсом Санжейка/Черноморск
311911


12:43
Увага. ПОВІТРЯНА ТРИВОГА
171


12:38
Думская. Одесса. Война в Украине
50 тонн гуманитарки продали на "7 км" Помощь в виде одежды и обуви шла через международные фонды для нуждающихся. По данным следствия, с прошлого октября гуманитарку завозили на склады в Одессе, после чего ее продавали на "Седьмом километре". Дельцы оформляли
По данным источников «Думской», к схеме может быть причастна одесская «Батьківщина».

В материалах фигурирует фонд «Родной берег», юридический адрес которого совпадает с одесским областным офисом партии Юлии Тимошенко Преображенская, 45. Среди руководителей фонда указан Сергей Веселов бывший заместитель главы областной «Батьківщини» и соратник первого замглавы Одесского облсовета Олега Радковского.



12:07
50 тонн гуманитарки продали на "7 км"

Помощь в виде одежды и обуви шла через международные фонды для нуждающихся. По данным следствия, с прошлого октября гуманитарку завозили на склады в Одессе, после чего ее продавали на "Седьмом километре". Дельцы оформляли документы о передаче гумпомощи между благотворительными организациями.

Читать дальше

11:03
Боец из Одессы провёл две недели в блиндаже с российским оккупантом

В конце февраля позицию Вадима Летунова уничтожила мина с дрона «Молния». Его товарищ погиб, а сам он выбрался и, под адреналином, в одних носках побежал искать своих.

Читать дальше

09:32
ТЦК сломали руку актеру в Одессе

Актёр Одесского академического областного драмтеатра Вадим Анохин обвинил сотрудников ТЦК в жестком избиении. Он утверждает, что имел бронь, но его задержали и удерживали в здании на Черноморского казачества. Там мужчину всячески оскорбляли и пытались унизить. А когда он выполз на дорогу, то ему самому пришлось вызывать скорую медики не приехали из-за воздушной тревоги. По итогу в больницу его отвез полицейский, проезжающий мимо.

Читать дальше

08:19
Сносу быть: на Одесчине фирму зятя Гриневецкого обязали вернуть берега Нацпарка

Суд обязал фирму Григория Мельниченко зятя экс-губернатора Одесской области и бывшего нардепа Сергея Гриневецкого снести постройки на территории Нижнеднестровского национального парка и вернуть лесные участки государству. Хозяйственный суд отклонил попытки не исполнять решение, принятое в марте.

Читать дальше

03:33
ВІДБІЙ повітряної тривоги
79191621


03:19
Доброслав
461931









Думская в Viber


Перестройку одесского дома Гоголя в отель пытаются возобновить: пока неудачно
Перестройку одесского дома Гоголя в отель пытаются возобновить: пока неудачно
Черный коршун, редкая бабочка и другие краснокнижные: самый северный район Одесчины пробудился после зимы (фоторепортаж)
Фотографии: Черный коршун, редкая бабочка и другие краснокнижные: самый северный район Одесчины пробудился после зимы (фоторепортаж)
Сносу быть: на Одесчине зятя Гриневецкого обязали вернуть берега Нацпарка
Сносу быть: на Одесчине зятя Гриневецкого обязали вернуть берега Нацпарка
Одесса под ударами, меганабережная и пенсионер-предатель: ТОП-5 новостей «Думской» по версии читателей
Одесса под ударами, меганабережная и пенсионер-предатель: ТОП-5 новостей «Думской» по версии читателей
Ми використовуємо cookies    Ok    ×