|
15 травня 2025, 21:27 Читать на русском
Риболюди з орнаментом на грудях і (не)здорова містика: все, що ви хотіли знати про вишиванки, але боялися запитати15 травня Одеса разом з рештою України вбирається у вишиванку і святкує її день. Це стало чимось звичним, не те щоб буденним, але точно не дивовижним. А що таке вишиванка? - Хутірська ментальність! — прошиплять недоброзичливці й поправлять кокошник на голові. - Моду на вишиванки приніс Хрущов! Партноменклатура тоді дружно одягла вишиванки слідом за ним, як раніше носила сталінські військові френчі! - У могилах козаків ніяких вишиванок не знайдено! — скажуть високочолі вчені. Та все одно, щойно зустрічаєш людину у вишиванці — одразу теплішає на серці. І дід Панас розповідав казки на ніч не в фуфайці чи краватці, а саме в цій сорочці. І на старих світлинах наші мами, тата, дядьки й тітки красуються в сорочках із національним орнаментом. Сьогодні ми влаштуємо невеличкий лікнеп для тих, хто чомусь ще не знає всього про цей символ України. Трохи історії, трохи експертної думки. Наш Дмитро Жогов зібрав усе найцікавіше. Щоб не здаватися «хуторянином», треба знати деякі факти про вишиванку. Наприклад, перші свідчення про неї датуються VI-VII століттями. 1909 року в селі Мартинівка Черкаської області розкопали старовинний скарб. Серед іншого, там є спеціальні металеві нашивки на одяг — чоловічки, одягнені в сорочки з вишивкою на грудях. Вони ще й танцюють — щось схоже на гопак. Дехто вбачає в цих фігурках зображення давніх слов'ян, які ходили у вишиванках і носили вуса. Я, наприклад, бачу інопланетян-риболюдей у шоломах. Ну і ще кілька цікавинок на задану тему. Вишитий одяг — не якийсь особливий український винахід. Схожий є у багатьох народів, і не тільки слов'янських. З цим моментом, до речі, пов'язаний кумедний факт. Колишній президент України Віктор Ющенко, як відомо, великий любитель української етнографії та археології, у нього велика колекція всякого народного і старовинного. І раз він добув на якомусь аукціоні вишиванку — йому продали її як сорочку самого Павла Полуботка, гетьмана, який під час Північної війни виступив на боці Петра I, але потім впав у немилість і помер в ув'язненні. Ющенко кілька разів із гордістю одягав цю сорочку, поки не знайшовся сміливий фахівець, який підказав йому, що, по-перше, вона жіноча, а по-друге, навіть не слов'янська, а марійська (є в Росії такий фіно-угорський народ, марійці). У подібній прикрій помилці намагалися звинуватити й нинішнього главу держави, який одягнув на свято 2021 року сорочку з характерним «косим» коміром. А косоворотки, як відомо, національний російський одяг. Зеленського ґрунтовно повозили носом у багнюці ЗМІ та користувачі соцмереж, аж поки не з'ясувалося, що його вишиванка все ж таки українська, варіанти з косим коміром відомі в деяких районах Наддніпрянщини та Слобожанщини — імовірно, усе-таки дався взнаки російський вплив, проте Складні візерунки, з рослинними та тваринними мотивами, з'явилися досить пізно: до середини XIX століття в українській вишивці використовували переважно геометричний орнамент. Та й розмаїття кольорів — теж не таке давнє, як хотілося б: воно пов'язане вже з фабричним виробництвом і появою хімічних барвників. Носити вишиванку з предметами міського одягу, скажімо, піджаком і штанами, почали на рубежі XIX-XX століть — цю манеру завела українська інтелігенція, яка боролася за збереження і відродження національної ідентичності. Кажуть навіть, що ця мода йде від великого письменника, поета і мислителя Івана Франка. Ще до війни на День Незалежності щороку на Потьомкінських сходах шикувався живий ланцюг саме в таких сорочках, а ще в Одесі проводили Мегамарші у вишиванках, що збирав тисячі й тисячі людей. Це ми так плавно переводимо розмову з історико-фактичної частини в експертну. Отже, влаштовуйтеся зручніше, наша співрозмовниця — Діана Банщикова. Вона знає про вишиванки все. І не дивно, з 2016-го одеситка опікувалася організацією Вишиванкового фестивалю, і досі входить до його оргкомітету. «Думська». Чи можна «прочитати» вишиванку, як книгу — за кольорами й орнаментами дізнатися, з якого вона регіону? Діана Банщикова. Це справді так. Особливо коли ми бачимо поруч кілька сорочок із різних регіонів, одразу видно відмінності за кроєм, гамою, елементами та місцями розташування вишивки. Наприклад, луганську вишиванку легко впізнати за кольорами, там в основі сині та червоні відтінки. На Полтавщині — вишивка білим по білому і клини в крої сорочок. На Одещині незвичайні крої сорочок і сарафанів, є пухлики на рукавах і зірочки. Гуцульські вишиванки дуже яскраві, там використовують жовті, помаранчеві, зелені, червоні нитки. А якщо почати говорити про елементи, то тільки про орнаменти буде інформації на цілу книжку, а ще місця розташування тощо. Я працюю в магазині вишиванок і люблю розмовляти з гостями про те, звідки вони, який саме регіон. І пропонуємо сорочку саме звідти. «Д». Які найчастіші запитання ставлять про вишиванки? Д. Б. Основні питання про вишивку та регіональність вишивки. В Одесі зараз багато гостей, тому часто підбираємо сорочки для півдня чи сходу країни. Зі смішного — нас запитували, чи змушують нас носити вишиванки, чи це наше бажання. Звісно, працюючи в магазині, наповненому неймовірними та сучасними сорочками, ми не можемо відмовити собі в носінні таких речей. «Д». Депутати купують вишиванки? І як часто просять «щось просте, але щоб усі ахнули» Д. Б. Смішне запитання. Так, було раніше, коли вишиту сорочку одягали на державні свята і для фото. Зараз усе ж таки вектор змінився. Приходять депутати чи інші держслужбовці, обирають практичні та зручні речі під піджак, наприклад. Адже зараз є розуміння того, що вишиті речі класно вдягати на кожен день. «Д». Вдаримося в «нездорову містику» (або в здорову). Ви вірите, що вишиті речі мають енергетику? Вкладене побажання, захист, пам'ять? Д. Б. Якщо ми говоримо про ручну роботу, ручну вишивку, то так, безумовно. Сорочка чи сукня вручну вишивається довго, приблизно два місяці роботи на один якісний виріб. І під час цього процесу з нитками вплітаються побажання та енергія вишивальниці. Раніше майстрині читали молитви та проговорювали побажання. У сучасному індустріальному світі, коли вишивальні машини набивають орнамент за кілька годин, про побажання ми не говоримо. Проте для українця будь-яка вишивка має сакральне значення. Щиро вірю, що навіть сорочка з машинною вишивкою може мати той сенс, який вкладе туди власник чи власниця. І саме наші смисли захищають і оберігають нас. «Д». В Одесі не спав інтерес до вишиванок? Д. Б. В Одесі було помітне зростання попиту на вишиванки з початком повномасштабного вторгнення. Тому що це стало не «концертним» одягом, а маркером ідентичності. Певною ознакою спротиву і криком про те, що нас не треба «рятувати». Про те, що Одеса українська. Була, є і буде надалі. Зараз не можу сказати, що інтерес упав. Ми бачимо певну трансформацію запиту. Це вже рідше купівля першої сорочки для себе. Зараз це або сорочка/сукня, щоб був вибір, або запит подарунка близьким, партнерам, часто іноземним. «Д». Чи вплинула війна на тематику вишивок? Чи з'явилися нові символи? Д. Б. Так, звісно. Вишиванки це мистецтво, і наші майстрині теж часто змінювали орнаменти та елементи залежно від подій і станів. Наразі відзначаємо кілька течій щодо розвитку вишивки. Ну, по-перше, це байрактарщина. Без неї нікуди. ППО і пес Патрон, власне самі дрони, інші символи війни, які комерціалізувалися. Другий напрямок — традиційний. Коли виробники малі й великі беруть старовинні сорочки і відтворюють їх на сучасних тканинах за допомогою сучасних технологій. Іноді достатньо однієї сорочки твоїх предків, щоб зрозуміти мотив вишивки і зняти схему. А часом потрібні цілі експедиції та дослідження, багато місяців в архівах і музеях. Довгий шлях кожної вишиванки, щоб ми могли торкнутися нашої історії. Ну і третя течія — сучасні, нові смисли. Адже вишиванка — це творчість, а значить вона транслює стан і події тут і зараз. Війна вчить нас цінувати те, що ми маємо, і берегти ці епізоди. І звісно, почали відтворювати це на вишитих речах. Зараз, наприклад, маємо колекцію одягу за мотивами творчості Марії Примаченко. Або сорочки, дизайн яких створено завдяки роботам художника-ілюстратора Георгія Нарбута, автора перших українських державних знаків — банкнот і поштових марок УНР. І на нашу думку таких прикладів буде дедалі більше й більше. Підсумуємо. Коли саме виникла вишиванка — достеменно невідомо. Але вона красива, елегантна, і навіть такий товстун, як я, виглядає в ній грізним Тарасом Бульбою. Її полюбив увесь світ. Скажіть, за який одяг вас би схопили й потягли в катівні на окупованих територіях України? Звісно, за вишиванку! Адже саме вона — один із символів України та нашого волелюбства. Автор — спеціальний кореспондент «Думської» Дмитро Жогов СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Новини по цій темі: 21 серпня 2020: Высота самого большого флага Украины составит почти 90 метров 16 липня 2019: «Допрос» Евгения Червоненко: о вертолетах Януковича, отравлении Ющенко и одесских лжепатриотах (видео) 18 червня 2019: Экс-министр транспорта, автогонщик и охранник Ющенко: Червоненко хочет баллотироваться в Раду от Малиновского района Одессы 25 квітня 2019: За «языковой закон» голосовали только двое одесских нардепов, а Скорик, Кивалов и Киссе были против 5 січня 2019: Вселенский патриарх Варфоломей подписал Томос об автокефалии Православной церкви Украины |
Статті:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фотографии: Снегопад и гололед: в Одесской области ожидается ухудшение погодных условий (фоторепортаж)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
















