стикон1пк



«Робимо вам нерви»: після загибелі дідуся від російської ракети одеситка перейшла на українську мову та прагне українізувати всю Одесу


Повномасштабне вторгнення російських окупантів, ракетні обстріли, численні звірства та воєнні злочини пришвидчили те, чого так боялись та бояться російські керманичі — підвищення національної свідомості українців.

Одеситка Катерина Мусієнко до повномасштабного вторгнення спілкувалась виключно російською мовою. Але 3 квітня 2022 року змінило все. Дідусь дівчини, Володимир Михайлович Цибрій, який працював в охороні біля нафтосховища, загинув в цей день від російської ракети. Після цього дівчина не тільки сама перейшла на українську мову, але й заснувала громадську організацію «Робимо вам нерви», метою якої є створення комфортного українськомовного середовища в Одесі.

«Думська» поспілкувалася с дівчиною, як вона сама себе підписує «одеситка з одним с».

«Думська». Ти можеш згадати, що робила 24 лютого?

Катерина Мусієнко. 24-го лютого я була в Києві. Прокинулася від вибуху в Жулянах. Машини, аварійки, сигналізація. Я прочитала в новинах, що висадився десант у Фонтанці в Одесі. У мене тут батьки живуть недалеко, і я одразу зрозуміла, що це фейк. Я вирішила, що просто щось вибухнуло і лягла спати. Зранку подивилася звернення Президента, він оголосив воєнний стан, і зрозуміла, що це все насправді. Але нікуди не поспішала, сиділа вдома у Києві і чекала, що ми переможемо.

«Д». До повномасштабного вторгнення ти спілкувалась виключно російською мовою?

К. М. Так, і при цьому я була досить агресивною російськомовною спікеркою. З українськомовними я завжди принципово говорила російською. Казала: «Я слухала колискову цією мовою, мені зізнавалися в коханні російською, я не буду переходити на вашу мову». До людей, які спілкувалися суржиком, я теж ставилась досить зверхньо: «Ви не можете спілкуватися ні російською, ні українською, то говоріть нормально, оберіть, чого ви хочете». На той момент у мене був українськомовний хлопець, якого я змушувала перейти зі мною на російську. Зараз я вже усвідомлюю, наскільки була неправа. Власне, у мене по життю така агресивна позиція, але в той момент вона була радикально неправильною, наскільки це взагалі могло бути.  

«Д». Що остаточно спонукало тебе перейти на українську?

К. М. У моїй сім’ї є загиблі на цій війні. На початку квітня мій дідусь загинув від вибуху на нафтобазі в Одесі. На той момент у мене вже був настільки емоційно переповнений стан, що я не плакала, у мене не було жалю, не було скорботи, нічого. Лише відраза та ненависть до всього, що має щось спільне з російським. І не лише з їхньою культурою, але і з мовою. Тому я стала радикально ставитися не тільки до себе, але й до свого оточення. В один день я почистила усе, що з цим було пов’язано: люди, які це захищали, які ще, напевно, мали змогу змінитися. Настільки радикально змінився погляд у день, коли росіяни вбили дідуся, що мені просто не захотілося слухати виправдання.

«Д». А твій дідусь і сім’я російськомовні?

К. М. Мої дідусі і бабусі — усі суржикомовні, тому що вони живуть в Одесі, але всі родом з Одещини. Коли приїхали у місто, звичайно, були зросійщені. Але, як тільки я перейшла на українську мову, вони почали дуже підтримувати. Хоча мої батьки російськомовні, майже все життя спілкувались і вчилися російською, їм важко перейти, але у спілкуванні зі мною вони намагаються. В Одесі важко перемкнутися, тому що люди бояться, що зацькують, будуть сміятися, що ти погано говориш, але зараз мої батьки змінюються разом зі мною. І це мене дуже тішить. Цікаво, що вся моя родина до того на сімейних застіллях спілкувались українською. Це я можу усвідомити лише зараз. Раніше для мене це лунало як сільські балачки, але зараз я усвідомлюю, що культура існувала, вона кричала про себе у побуті, а ми її просто не чули.

«Д». Чи складно для тебе було перейти на українську?

К. М. Мені знадобилося близько двох місяців, щоб повністю перейти на українську. Починала з примітивних казок, потім ускладнювала й ускладнювала. Зараз я перейшла на правопис до 1933 року і дотримуюся його і в письмовій, і в усній формі. Ще в мене був такий лайфгак. Якщо я казала будь-яке російське слово, то, вибачте, плювала, і в громадських місцях мені від цього було настільки соромно, що довелося цієї звички (розмовляти російською — Ред.) позбутися, не дивлячись на будь-які перешкоди.

А ще допомогло те, що півроку я була в Румунії. Півроку я була там і працювала. Там я зустріла нового хлопця, українця, і захотіла з ним збудувати стосунки в Україні. Тому що в Румунії ти завжди в іноземному оточенні, у тебе є друзі, які за тебе переймаються, переживають, але ти знаходишся в іншому інфопросторі. Люди тебе ніколи не зрозуміють. Ти їм кажеш якісь базові речі, які кожен українець зрозуміє: ненависть до росіян, до цієї нації усі ці емоції непрощення, помсти — вони цього не розуміють і кажуть — вони ж звичайні люди, вони під пропагандою. І ти з одного боку хочеш їх зрозуміти, бо вони не бачили й не відчували те, що бачили і відчували ми, а з іншого — тобі хочеться людину, яка тобі скаже: «Так, я тебе підтримую». І це не буде телефоном, це будуть обійми, це буде тепло, українське плече. Тому я і мій хлопець повернулися в Київ. Я чекала, коли закінчиться мій піврічний контракт на роботу. Півроку я страждала. Я їздила в Одесу кожен місяць, просто, щоб побачитися з рідними. Тут я маю підтримку, взаєморозуміння і тому я повернулася, щоб бути в українському інфопросторі.

«Д». Розкажи, будь ласка, про громадську організацію.

К. М. Це націоналістична громадська організація «Робимо вам нерви». ЇЇ місія – створення комфортного націєцентричного середовища в Одесі. Це почалося з одного мого поста про те, чому Пушкіна не варто толерувати в Одесі, чому пам’ятники мають бути знесені, а вулиці — перейменовані. Я почала копатися в історії, почала людей в сторіз переконувати переходити на українську, наводити аргументи, намагатися обґрунтувати свою позицію. Люди почали на це реагувати дуже позитивно. Деякі відписувалися, кричали нехороші слова, так звані гейтери, але я намагалася втрачати цих людей, і з часом моя діяльність набирала обертів. І в той момент я зрозуміла, що мої амбіції і плани не сходяться з однією мною. Себто, для того, щоб реалізувати задуми, мені потрібна компанія, група людей, організація. Я раніше була дуже далека від юридичної справи, від політичної справи, не знала, що таке громадська організація, не знала, за яким принципом вона працює. Я розмістила форму в Інтернеті: «Якщо ви хочете підтримати мене, то зробімо, і люди почали масово підтримувати». Зараз ми маємо 22 активних члени (і членкині) у мене в підпорядкуванні і 900 підписників в «Інстаграмі», 4,5 тисячі в «Тік Тоці». Я дуже рада, що одесити з кожним днем цю аудиторію підживлюють й ідуть з нами в ногу.

«Д». Що саме ви робите?

К. М. Напрямків работи у нас багато, але зараз ми вирішили зосередитися на першочерговому і пріоритетному для нас – це захист української мови як державної в Одесі. Ми почали із захисту в усіх установах та закладах, які перераховані в мовному законодавстві, і тісно співпрацюємо з представницею мовного омбудсмена на Півдні Ярославою Вітко-Присяжнюк. Вона нам з цим дуже допомагає: із просуванням роликів, зі зніманням, вона нас постійно підтримує інформаційно. Основна діяльність зараз: ми ходимо по закладах, перевіряємо установи до і після, тобто, ми не відпускаємо їх, тому що державна система є, але по факту вона дуже погано працює. Це бюрократія, це три місяці роботи, не факт, що знайдуть того листа на пошті, а ми просто сміливі люди, які зібралися й контролюють це власноруч.

Я взагалі хочу, щоб цей громадський рух став масовим. У нас на меті зараз створити масовий рух, який би перевів на українську мову публічний простір, а наступним етапом – побут. Не насильницьки, звичайно, а показуючи важливість цього питання, обґрунтовуючи його. Ми не бачимо достатньо соціальної реклами на телебаченні, яка б показувала важливість цього питання, тому будемо робити це власноруч за допомогою грантів або меценатів, можливо за допомогою нашої міської влади.

«Д». Чому важливо переходити на українську мову, як в публічному просторі, так і в побуті?

К. М. Я хочу почати з кінця. Чому важливо спілкуватися в побуті українською мовою? Почнемо з того, що вона живе і розвивається тільки, існуючи в побуті. Якщо ми зводимо мову до канцеляризму, тільки в публічному просторі на офіційних посадах, вона вимирає, вимирає її рух і її розвиток. Якщо українською мовою не будуть спілкуватися наші діти, то мова загине. Весь наш рух просто не має сенсу в такому разі. Навіть якщо люди перейдуть у публічному просторі на спілкування українською, ця мова існуватиме як офіційний стиль і це буде просто зобов'язанням при вході в заклад. Але для того, щоб мова існувала і виконувала свою головну роль – передачу від покоління в покоління генетичну інформацію — ми маємо спілкуватися нею в побуті. Ми маємо читати ті ж колискові, які використовують як аргумент російськомовні, для наших дітей, щоб вони плекалися нашою історією. Тому що в чужій мові закодована чужа історія. Тому я вважаю, що це дуже важливо. Лише розмовляючи у побуті, ми продовжуємо нашу історію і мову в наступному поколінні. А як вона може розвиватися у побуті, якщо вона не розвинена в публічному просторі. Якщо моя дитина українськомовна приходить у навчальний заклад і їй кажуть «Здравствуйте», вона каже «Не хворію». На жаль, сьогодні ми законодавчо захищені тільки в публічному просторі. І то, дуже слабко. Є недоліки в цьому законі. Набравши репутаційних висот, ми почнемо агітувати людей до переходу до рідної мови.

«Д». Що б ти порадила людині, яка хоче перейти на українську мову, але має якісь труднощі з цим?

К. М. Ми зараз якраз займаємося створенням платформи, де прагнемо обʼєднати всі патріотичні громадські організації Одещини, аби створити коло однодумців. Зараз, наприклад, є різноманітні курси з української мови. Там, де люди навчаються, але потім вони виходять і не мають підтримки на вулиці, у побуті, у сімʼї. Ми хочемо створити це коло, де ти матимеш ігри, дебати, лекції, курси, фестивалі, будь-що, де ти можеш прийти і бути впевненим у тому, що ти матимеш українськомовний простір.


СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ!


Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter




rss911
Смерть російським окупантам! ..
   Ответить    
dolento
Добру справу зорганізувала смілива дівчина! Але ж, вона бачить свою роботу без насильства! Без примусу нічого не вийде, бо за 369 років підла московія ледь не знищила солов'їну мову!
   Ответить    
Мария Попович
Я не знаю, скільки ще раке потрібно, щоб впало на кожного російськомовного в Одесі, Харкові, інших містах, щоб вони, нарешті, перестали хапатися за ту кляту російську мову та повернулися до мови своїх предків, яких було насильницьки зрусіщено.
   Ответить    
ChandlerBing
И как это связанно? Вангую, если проверите свои корни, то хотя бы один москаль где-нибудь среди них да найдется. Что предлагаете? Себя запретить?
   Ответить    

судомеханик
У мене в роду українці, поляки і росіяни. На українську перейшов у 2005-му. Мій син — у 2014 — му. Навіщо було чекати до 2022 — го? Невже було незрозуміло чим це мало закінчитися?
   Ответить    
Ola-la
Не розумію, невже це героїзм перейти на українську мову.
Це повинно бути як правило, живеш в Україні, маєш спілкуватися  на українській.
В моєму оточенні всі перейшли на українську мову по умовчанню, без всякого пафосу.
   Ответить    
Crowned Clown
Для деяких, на жаль, це майже героїзм.
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей
Victor 6932
Ты статью читал, идиот? «Русскоязычные пацаны», как и « русская культура, русский язык, на котором все держится» — обычные кремлевские нарративы. Русский шовинизм обычный.
   Ответить    
Crowned Clown
До деяких дуже довго доходить, але тенденція добра. Мова це зброя! Нічого російського в Україні бути не може.
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей

Mikhail Golubev
але ж є
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей
Комментарий получил много негативных оценок посетителей
Wiseowl
Пускай эта активистка познакомиться с такой замечательной книгой как конституция Украины 10 статья…
   Ответить    
Угол Канатной
Так званий русський мір здох  24.02.2022. Конвульсії трупа ще будуть, але це нічого не змінить. Разом з нацистською россією здохне і русський йазик. На ньому на самій россії 60% населення вже зараз не розмовляє. Історичний процесс не зупинити.
   Ответить    
ChandlerBing
«На той момент у мене був українськомовний хлопець, якого я змушувала перейти зі мною на російську.» Господи, ЗАЧЕМ? Может вы все угомонитесь и будете САМИ переходить на то, что считаете нужным и не нарушать чужие права? Не нравится украиноязычный хлопец? Не заводи отношений с ним. Это так сложно для разумения?
   Ответить    
southwind
Рано чи пізно російська мова як спосіб спілкування просто відімре. Тому що користуватися нею в повсякденному спілкуванні стане так само огидно, як користуватися викруткою або пасатижами, якими маніяк-вбивця катував свої жертви.
Це природний процес. Процес поступового розуміння суті проблеми. Хочеш бути спокійним за своє майбутнє — усунь усі спірні моменти свого існування в соціумі. Насамперед усунь усе, що тебе пов'язує з нацією вбивць і мародерів.
   Ответить    
Комментарий получил много негативных оценок посетителей

судомеханик
Демографічний перекос у кацапів почався давно. Причини, крім низької народжуваності, ще висока смертність чоловіків. Ще років 15  тому назад, розмовляв з москалем 35 років, так він мені розповів, що у них з класу, де було 15 хлопців в живих залишилось 4. Причини: наркотики, п'янство, вбивства. Тоді ще війни не було
   Ответить    
Holod
«Власне, у мене по життю така агресивна позиція»
«у мене був українськомовний хлопець, якого я змушувала»

Вот это и есть самое главное. Все остальные слова -- не важны.

Дело не в дедушке, не в войне и не в языке. Дело всего лишь в агрессивности одной серенькой девочки, которая ищет куда бы выплеснуть эту свою энергию, агрессию и желание принуждать (робити нерви) окружающих.
Только и всего.
   Ответить    
Угол Канатной
В чому ви побачили агрессію?
   Ответить    
ChandlerBing
Тоже обратил внимание. Вместо того чтоб крутить рогалики из окружающих лучше б сконцентрировалась на себе.
   Ответить    
   Правила



15 мая
11:40 Одесситка пожаловалась на травлю сына и поборы в одесском лицее: полиция проверяет ее слова (видео) видео
2
08:46 Пыталась сдать в аренду помещение в центре: экс-директор одесской «Укрпочты» получила пять лет тюрьмы
2
14 мая
22:30 Не до выборов: большинство жителей юга страны против голосования во время войны
21
20:43 Покупают нюдсы, а потом шантажируют: одесским школьникам рассказали, как не попасться на удочку российских спецслужб фотографии
10
18:58 Надеялись, что выкопается из могилы: трех жителей Одесской области осудили за жестокое убийство
4
16:39 Одесскому бизнесу хотят компенсировать убытки от «прилетов»: пока разрабатывают механизм
14:47 Одесские расклады: коммунальный вице-мэр усиливает позиции, теперь спросить, на что пойдут деньги будет сложнее
6
12:47 Спектакль «Поезд «Одесса-мама» с участием легендарных актеров возвращается в Музкомедию (на правах рекламы)
3
11:03 Больше 20 млн гривен потратят на восстановление дороги после ремонта теплосетей: тендер выиграла компания Одесского депутата
2
08:44 Три года ожидания: в Одессе «Черноморец» сыграет против «Динамо» с фанатами на трибунах
4
13 мая
22:29 Запах женщины: одесситам показали спектакль о маньяке-парфюмере (фото) фотографии
2
20:17 «Калетон» на выход: в Одессе появится еще один инклюзивный пляж
9
Реконструкция или сведение счетов?
19:40 Одесскую область атакуют баллистикой: прозвучали взрывы
46
18:57 Разгадка «Бандероли»: Главное управление разведки раскрыло характеристики новейшей крылатой ракеты рф
2
16:54 Спецкомиссия проверила только пляжи Черноморска: Одессы пока нет в планах, арендаторы «что-то знают» и все равно готовятся (фото) фотографии
1




Статьи:

Главный ресторатор Одессы про заведения для телочек, Жванецкого и войну с прокуратурой

По следам Кучмы: каким было прямое президентское правление в Одессе и чем оно опасно сейчас

Последний шанс спасти Аркадию от транспортного коллапса: мэрии придется быть решительной, а застройщикам — поступиться территорией





Одесситка пожаловалась на травлю сына и поборы в одесском лицее 65. Полиция начала проверку

В своих видео женщина рассказывает, что конфликт в учебном заведении начался с того, что в начале года одноклассники ее сына побили ребенка на уроке физкультуры, а учитель проигнорировал произошедшее.

Она также записала обращение к Уполномоченному ВР по правам человека Дмитрию Лубинцу. В нем женщина сообщила, что ходила в департамент образования Одесского горсовета, но тогда директора Елены Буйневич не было на месте, поэтому она встретилась с ее замом, рассказала про побои и поборы, которые есть в лицее.

Читать дальше

10:49
Переговори в Туреччині: чи є надія на мир в Україні?



08:09
Верите, что переговоры в Стамбуле закончатся миром?
Anonymous Poll
Да
Нет
Сложно сказать
3,949 votes


08:07
Переговоры между Украиной и РФ в Стамбуле стартуют в 10:00 по киевскому времени. Об этом пишут росСМИ.

Российская делегация уже прибыла в Стамбул.

Также есть информация, что встреча между Зеленским и Эрдоганом запланирована на 13:00.



22:04
Прекрасный закат над не менее прекрасной Одессой



21:00
Правоохранители предотвратили попытку суицида.

Неравнодушные сообщили в полицию о мужчине, который пытается спрыгнуть с Тещиного моста. Прибывшие на место полицейские переместили мужчину в безопасное место и передали медикам. Теперь его жизни ничего не угрожает.

Читать дальше








Думская в Viber
Ми використовуємо cookies    Ok    ×