Декларація територіальних претензій чи інформаційна атака? росія заявила про «перегляд кордонів» у Балтійському морі

Проєкт постанови уряду росії про односторонній перегляд державного кордону у Фінській затоці з'явився ввечері 21 травня на сайті правових актів.

Підготовлений ворожим міністерством оборони документ передбачає внесення змін до постанови ради міністрів срср від 1985 року, що визначала держкордони в Балтійському морі, оскільки вона нібито застаріла і «не повною мірою відповідає сучасній географічній обстановці».

Таким чином рф заявила свої претензії на морські зони на кордоні з Фінляндією біля островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вігрунд, а також поблизу північного вхідного мису річки Нарв.

Також країна-агресор намагається «відкусити» частину територій Литви в районі Куршської коси, мису Таран, мису на південь від мису Таран, а також Балтійської коси.

Цікаво, що міноборони рф заявило про те, що до кінця 2024 року планує провести «громадські обговорення» з цих питань. Після цього, коли росія перегляне кордон (і привласнить морські території, що знаходяться в сусідніх країнах), країна-агресор планує внести зміни до своїх карт і повідомити про це ООН.

Зазначимо, такими вельми цікавими планами вороже міністерство оборони поділилося практично одночасно з оголошенням про початок навчань з розгортання і використання тактичної ядерної зброї.

Втім, життя у цікавого документа поки що виявилося недовгим. Удень 22 травня проєкт постанови зник з урядового порту. Трохи раніше російські державні ЗМІ одночасно випустили коротке повідомлення з посиланням на якесь «джерело в дипломатичних колах» про те, що рф нібито «не планує змінювати або переглядати кордон у Балтійському морі».

Що ж тоді це було і навіщо росія пішла на такий крок?

Слід розуміти, що це була пряма декларація територіальних претензій росії до сусідніх країн, які є членами НАТО.

Кремлівський диктатор ще з середини 2000-х років згадував свої бажання «відновити справедливість» у питаннях кордону з балтійськими країнами, що склався в процесі розпаду радянського союзу. Однак цього разу це питання вийшло за рамки хотєлок путіна і набуло документальної форми.

Поки що міністерство закордонних справ Литви викликало російського посла для висловлення «глибокого обурення», а уряд Фінляндії заявив про те, що «уважно стежить за ситуацією». Ну що ж, подивимося, як розвиватиметься ситуація далі.

Несподівана поява документа і таке ж раптове його зникнення одночасно з заспокійливими публікаціями в російських ЗМІ вписуються в улюблену путінську гру «ескалація — деескалація», яка поки що на цьому фланзі використовувалася як інформаційна операція. Таким чином, росія демонструє опонентам вельми небезпечний варіант розвитку подій, а потім робить символічний крок назад, нібито дозволяючи їм «подумати про свою поведінку».

Публікацію документа можна сприйняти також як певний сигнал рф до НАТО, реакція на який вже цілком можливо пішла непублічними каналами комунікації між москвою та Вашингтоном або іншою західною столицею. Таким чином, може зустрічними погрозами, а може миролюбними запевненнями, Альянс поки що умовив кремлівських терористів зробити символічний крок назад.

Водночас слід брати до уваги притаманну російській системі державного управління традицію наділяти будь-які, навіть злочинні, рішення в «залізобетонну» оболонку юридичних обґрунтувань. Згадаймо, що держдума рф у 2014 році проголосувала за використання російських військ на території України.

Таким чином, проєкт рішення про перегляд кордонів є першою офіційно закладеною цеглинкою в новому треку територіальних зазіхань рф, спрямованих проти балтійських держав.

Зникнення проекту рішення з урядового порталу зовсім не ставить хрест на цій цікавій затії російського керівництва. Документ був заздалегідь підготовлений, написаний, найімовірніше, пройшов необхідні узгодження в кремлі. Він лежить у папочці і чекає свого часу.

Окреслені в ньому широкі часові рамки — ті самі «громадські обговорення» до кінця року — дають росії досить великий люфт для коригування своєї позиції і непоганий важіль тиску в переговорах із Заходом. Це свого роду інструмент горезвісного «управління ескалацією» по-російськи.

Цікаво буде стежити за розвитком ситуації. Колективна публічна позиція країн НАТО з цього питання може з'явитися найближчими тижнями.

Надалі росія може спробувати використати на Балтиці досвід своїх китайських товаришів у боротьбі за спірні острови в Східно-Китайському морі. У такому разі, не вступаючи в пряме військове зіткнення з НАТО, прикордонні кораблі агресора можуть блокувати судноплавство в зазначених морських районах, таранити борти опонентів і атакувати їх водометами.

Автори — Микола Яковенко, Сергій Смоленцев