Як у одеської Батьківщини тануть шанси і до чого тут кладовищенська справа мерії

Якщо дивитися на одеську «Батьківщину» без ілюзій, то проблеми там наростають не перший місяць. Наш політичний оглядач Володимир Імуш вже писав про складну ситуацію з самою ЮВТ, про втрату одного з ключових спонсорів, про те, що партія в цілому переживає не найкращі часи.

Але місцеві вибори це не стільки гроші і бренди, скільки люди. І ось тут у «Батьківщини» в Одесі ситуація стає особливо тривожною.

При тому, що партія вже більше десяти років не проходить до міської ради, її керівництво продовжує активно працювати з потенційними кандидатами. Обіцяють перспективи, «прохідні» місця, вплив, участь у майбутній владі. Фактично обманюють людей, продаючи їм надію на результат, якого в Одесі у «Батьківщини» давно немає. Це, природно, підриває довіру всередині самої структури.

При цьому не можна сказати, що у партії зовсім немає живих організацій. Після того як з одеської «Батьківщини» прибрали Сергія Поживанова і в місто зайшла нова команда, дійсно з'явилися активні люди. Ми про це писали: старт був досить яскравим, особливо на рівні районів.

У колишньому Пересипському районі якраз і склалася одна з таких сильних структур. Старі «Юлькіні бабусі» пішли, замість них з'явилася нова команда. Причому дійсно сильна це визнають навіть ті, хто «Батьківщину» не любить. Мова, зокрема, йде про Наталію Мостовських. Вона професійний чиновник. Працювала в мерії ще за Едуарда Гурвіца, пройшла не одну виборчу кампанію, нехай і не завжди успішно, але дуже активно.

Для неї повернення до муніципальної влади було принциповим питанням. І під це вона вибудовувала організацію, вкладала ресурси, збирала людей. Багато хто вважав, що саме ця структура чи не найкраща в одеській «Батьківщині».

Але у цієї успішності є й зворотний бік. Мостовських фігурує в так званій «кладбищенській справі» одному з найгучніших корупційних розслідувань останніх років. Йдеться про схеми навколо закупівлі надгробків для полеглих українських воїнів.

У 2023 році міськрада затвердила  єдиний ескіз гранітних пам'ятників для Алеї героїв на Західному кладовищі. Замовником стало профільне КП, але у нього почали виникати систематичні (і вельми підозрілі) проблеми з тендерами.

Організатор схеми, за версією слідства, пов'язаний з похоронним будинком «Анубіс», вирішує заробити на компенсаціях надгробків. Він звертається до Наталії Мостовських, яка на той момент була головою департаменту міського господарства. Після цього вона ініціює зміну порядку виплат і збільшення граничної вартості надгробків. Далі слідує паперова тяганина, яка завершується 27 липня затвердженням міськрадою нового порядку виплат. Наприкінці листопада Мостовських звільняють з посади (не через це, Труханов посварився з її патроном, Дмитром Жеманом, за ним пішли і його люди, багато хто, до речі, в «Батьківщину»).

Поліцейські проводять обшуки в «Анубісі» і департаменті праці та соцполітики,вилучаються договори з підконтрольними фірмами («Монумент-Сервіс» і ФОПи). Здавалося б недоторканний Микола Пеструєв загримів в СІЗО.

У лютому 2025 року експертиза підтверджує істотне завищення вартості надгробків, а в березні з'являється розмір збитків міському бюджету (теж на підставі економічної експертизи).

Дізнавшись про підготовлюване підозру, 10 червня Мостовських перетинає кордон у пункті пропуску «Маяки-Удобне» і виїжджає з України.

Через два дні їй офіційно повідомляють про підозру в розкраданні в особливо великих розмірах організованою групою. Документ надсилають через WhatsApp і поштою, а також оголошують жінку в міжнародний розшук.

Вже 27 червня її затримують на кордоні при спробі повернутися в Україну. Печерський суд відправляє Мостовських під варту з можливістю виходу під заставу в 1,4 млн гривень, і 30 червня вона виходить на свободу в браслеті. 31 липня розслідування завершують і відкривають матеріали справи для ознайомлення захисту.

Родичів загиблих переконували замовляти пам'ятники у потрібних підрядників ПП «Монумент-Сервіс» і підприємця Сергія Дребота, пов'язаних з «Анубісом» і родиною Пеструєвих.

І ось тут ключовий момент. Навіть якщо не буде вироку, навіть якщо юридично все закінчиться нічим, політично шкода вже завдана. Подібні скандали підточують і без того невисокий рейтинг «Батьківщини» в Одесі. Більш того вони позбавляють партію можливості залучати нових людей. Тому що мало хто захоче заходити в структуру, де постійно спливають токсичні історії.

У підсумку виходить замкнуте коло. Партія втрачає спонсорів, не проходить до рад, при цьому продовжує продавати участь у виборах, а потім стикається з репутаційними ударами на місцях. І кожен такий удар робить розмову про реальне повернення «Батьківщини» в одеську політику все менш реалістичною. На сьогодні шанси партії не просто знижуються вони буквально тануть. І історія з Мостовських лише один, але дуже показовий елемент цього процесу.