Слідчі дії в редакції «Думської»: що це було? (колонка головного редактора)

Думаю, треба пояснити те, що сталося сьогодні. Отже, вранці до редакції «Думской» прийшли з обшуком співробітники поліції та СБУ. На руках у них була ухвала судді Київського районного суду Одеси Юлії Федулєєвої, датована 9 травня 2023 року. Охочим я можу скинути фотокопії документа.

Ідеться, дійсно, про справу депутата облради Миколи Дерев'янка, якого намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за приватизацію бази відпочинку «Укрпошти» в Затоці та землі в Роздільнянському районі — я, до речі, розбирався в матеріалах цього провадження, там усе шито білими нитками (наприклад, ініціювали справу працівник СБУ і юрист громади, які і самі отримали земельку, і на родичів оформили — читайте про це тут).

Звісно, «Думська» жодного стосунку до ситуації з нерухомістю не має - якщо чесно, про те, що є такий депутат, я дізнався тільки в день, коли на нього та його дружину (матір п'ятьох дітей) одягли кайданки й відправили до слідчого ізолятора.

Чому тоді правоохоронці прийшли саме до нас? Усе просто. Дерев'янко — член фракції «Європейської Солідарності» в облраді, голова якої — Михайло Шмушкович. Михайло — член редакційної ради «Думської», співзасновник видання. І так, часто буває в редакції — це ніяка не таємниця. Поліція і СБУ вилучили телефон Дерев'янка і нібито знайшли там листування зі Шмушковичем — звичайний обмін повідомленнями між головою фракції і рядовим депутатом. І тим не менше вони вважають це зачіпкою — можна ж зв'язати воєдино цілу групу людей і організацій! І всіх застрахати. Тим більше, що керівництво країни, м'яко кажучи, недолюблює опозиційну політичну силу, а дружина Дерев'янка — далека родичка вельми колючого для «слуг» нардепа Олексія Гончаренка.  

У результаті на світ з'явилася ухвала судді Федулєєвої, яка ніколи не відмовляє поліцейським у таких питаннях. Ось тільки шановна служителька Феміди чомусь не вказала, в якому саме нежитловому приміщенні будинку по Канатній вона санкціонує слідчі дії. Крім того, в документі немає жодного слова про те, що в ньому розміщується редакція.

Чому це важливо? Значна частина інформації, яку мають у своєму розпорядженні ЗМІ, належить до таємниці, що охороняється законом — наприклад, нас не можна допитувати як свідків, якщо відомості були передані на умовах конфіденційності. Не можна просто так вилучати нашу техніку, паперові документи та інші носії — для цього необхідна особлива ухвала суду, який, так, має право зобов'язати журналіста розкрити джерела і розповісти все, що йому відомо з питання, яке цікавить слідство, віддати всі папери. Якщо не помиляюся, в Україні ще жодного разу моїх колег не зобов'язували робити такого. Але якщо таке трапиться, то, впевнений, більшість репортерів і редакторів скоріше стануть фігурантами справи про невиконання рішення суду і перешкоджання правосуддю, ніж здадуть людей, які їм довірилися. Просто тому, що, здавши, ти втратиш довіру всіх: ніхто ніколи не буде нічого тобі говорити. Це хрест на подальшій професійній діяльності.

За бажання будь-яке листування журналіста, будь-які документи, фотографії, які зберігаються в нього на жорсткому диску або в пам'яті телефону, можна використати проти нього і людей, які йому довірилися. І йдеться не тільки про кримінальні провадження або звільнення — можуть і вбити. У правоохоронних органів безліч інформаційних дірок: навіть сьогодні хтось із поліцейських або СБУшників не втримався і викинув у мережу скрін (можливо, підроблений) із листування Шмушковича і Дерев'янка. Нічого кримінального в ній, звісно ж, немає, але які будуть наслідки зливу бесід фронтових кореспондентів із військовослужбовцями, які перебувають на передовій?

Публікації фотографій, які не призначені для такого?

Документів, які були передані тільки для ознайомлення?

Хто нестиме відповідальність за долі людей, які ризикнули зв'язатися з пресою з тієї чи іншої причини?

Ми знаємо, як анонімні телеграм-канали отримують інформацію про переміщення військ і результати обстрілів — і адже частину її надають люди в погонах!

Але відповідальність нестимемо ми, і тільки ми. Саме тому «Думская» вкрай болісно і серйозно ставиться до сьогоднішніх слідчих дій, має намір відреагувати на них не тільки в інформаційному, а й у правовому плані, а ще запевняє своїх читачів, що ніколи жоден правоохоронний орган не отримає від редакції даних, переданих на умовах конфіденційності.

Навіть якщо ціною такого рішення стануть нові кримінальні провадження. Так, ми готові сісти на лаву підсудних.  

Зайшовши до приміщення і дізнавшись, що вони перебувають у редакції, правоохоронці були зобов'язані (така вимога Кримінального процесуального кодексу) зупинитися і подати нове клопотання — про розкриття інформації, захищеної законом. Вони цього не зробили, тим самим грубо порушивши закон.

І ми, як і раніше, наполягаємо: це не звичайні слідчі дії - це політичний тиск і спроба залякати опозиційне видання.

Без наслідків таке не залишиться. Обіцяємо.

Автор — Олег Константинов, головний редактор «Думської»