Україні дуже потрібні сучасні бойові літаки четвертого покоління західного виробництва, тому недавнє повідомлення про передачу бувалих польських і словацьких МіГ-29 було зустрінуте без особливого ентузіазму: мовляв, союзники знову «зливають» нам колишній радянський мотлох, хоча обіцяли F-16.
«Думська» вирішила розібратися, які саме винищувачі отримають Повітряні сили ЗС України.
Кілька днів тому Польща і Словаччина нарешті заявили про передачу нам своїх МіГів — словацьке міністерство оборони повідомило про постачання 13 літаків, а польське — двадцяти, загалом 33 борти. Треба сказати, що літаки, справді, не нові, однак, як завжди, є нюанс.
Ці МіГи дісталися Польщі та Словаччині на початку 1990-х років від інших колишніх соцкраїн — Чехословаччини, НДР і Радянського Союзу, що розпадається. Вони належать до ранньої версії — так званого типу 9-12, який давно не експлуатується українською авіацією. Десятки цих бортів багато років «тиснули бетон» на базах зберігання авіаційної техніки, наприклад в Івано-Франківську, поступово перетворюючись на брухт.
Причина зняття їх з озброєння — в тому, що українські льотчики з середини 1990-х років літали на сучаснішому МіГ-29 тип 9-13, у якого було збільшене бойове навантаження і поліпшений склад радіоелектронної апаратури.
Дві ці версії добре відомого винищувача відрізняються навіть зовнішнім виглядом — пізній тип 9-13 інколи називають «горбатим» через невелике підвищення на спині одразу за «ліхтарем» кабіни пілота, де розмістили радіоелектронну станцію постановки перешкод «Гарденія».
Крім того, тип 9-13 може нести на підкрильних пілонах два паливні баки по 1150 літрів кожен, що набагато збільшило перегонну дальність польоту.
Ще на початку 2000-х міноборони Польщі та Словаччини потурбувалися про модернізацію своїх МіГів під стандарти НАТО, однак цей процес виявився нешвидким. Лише до 2015 року полякам вдалося провести перший етап модернізації 16 винищувачів — 13 бойових і трьох навчально-бойових Міг-29УБ. Ремонт продовжив термін життя літаків до 2030 року. На них встановили нові бортові комп'ютери, навігаційну систему, шини обміну даними, системи GPS і багатофункціональні дисплеї.
Подальші етапи передбачали встановлення обладнання, що давало змогу використання натівських ракет класу «повітря-повітря», зокрема американських AMRRAM. Чи вдалося це зробити, невідомо.
У будь-якому разі отримання машин із такою модернізацією — величезний крок уперед для Повітряних сил України. Це винищувачі, з якими в нас немає жодних технічних проблем в експлуатації, а аеродроми та злітно-посадкові смуги не потребують ремонту чи переоснащення.
Для наших льотчиків польоти на польських і словацьких МіГ-29 стануть своєрідною сходинкою до освоєння F-16. Кабіни цих винищувачів оснащені обладнанням та авіонікою натівських стандартів, що дасть змогу пілотам опанувати протоколи Альянсу, не маючи проблем із пілотуванням бортів. За будь-яких інших умов ми поставили б старі винищувачі на зберігання, щоб перевчитися на нові F-16, але варіант, запропонований союзниками, дає змогу провести поетапне навчання, не припиняючи бойові операції великої війни.
Важливо також зазначити, що літаки передаються напередодні ймовірного весняного контрнаступу. Величезною підмогою стане можливість використання модернізованими «мігарями» американських високоточних авіаційних бомб типу JADM, анонсованих союзниками для постачання в Україну.
33 МіГи — це приблизно стільки, скільки у країни було боєздатних бортів цього типу на момент початку повномасштабного вторгнення.
Треба сказати, що зараз у світі відчувається гостра нестача нових винищувачів, зокрема F-16 сучасних версій. Словаччина, списавши свої МіГи, сподівалася вже у 2023 році освоїти давно оплачені F-16, проте компанія Lockheed Martin зрушила їхнє отримання на 2025 рік. Польща, передавши нам свої МіГ-29, залишилася з критично малою кількістю літаків: сьогодні у складі ВПС республіки всього 48 F-16, а отримання F-35 заплановано не раніше 2032 року.
Щоб хоч якось пережити прийдешнє десятиліття і закрити «дірку», поляки закупили південнокорейські FA-50.
Загалом, Україна має сказати величезне спасибі своїм найближчим союзникам — за допомогою їхніх МіГів ми не тільки поповнимо бойовий винищувальний склад, а й зможемо перенавчитися на натовські алгоритми ухвалення рішень.
Автор Сергій Смоленцев, фото автора
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!