Де взяти гроші? Чому ректори одеських вишів шоковані від нових планів уряду щодо зарплат  

На 40% мають збільшитися зарплати педагогів державних і комунальних установ з 1 січня 2026 року в Україні.

Зростання посадових окладів передбачено постановою Кабміну 1749 від 26 грудня 2025 року.

Для розуміння масштабу змін. У 2025 році професор зі стажем у кілька десятків років, з усіма класичними надбавками за стаж, науковий ступінь і звання, отримував на руки близько 18,7 тис. грн. Після січневого підвищення ця сума зросла приблизно до 25,6 тис. грн, а після другого етапу, запланованого на вересень, може досягти близько 30,5 тис. грн.

В одеських вишах попереджають: при загальному кадровому дефіциті та падінні частки як бюджетних, так і контрактних студентів різке підвищення може обернутися скороченням «живих» ставок, урізанням витрат на інфраструктуру і комунальні послуги, а також подальшим погіршенням якості навчального процесу.

Як пояснив «Думській» співрозмовник у сфері вищої освіти, нинішня фінансова модель більшості університетів тримається на двох джерелах: держдотації (перш за все на студентів держзамовлення) і спецфонду — грошей від контрактного навчання, з яких оплачують значну частину викладацьких ставок і поточні витрати. В останні роки, зазначає джерело, багато вишів вже економили на ремонтах, оновленні матеріально-технічної бази та закривали «дірки» по комуналці, а тепер значна частка спецфонду може піти виключно на фонд оплати праці.

Колишній голова ради ректорів Одеської області, член президії Спілки ректорів України Сергій Степаненко підтверджує: саме підвищення назріло, але момент і масштаб створюють для вишів серйозні ризики.

«Це дуже добре і похвально, що зарплати у науково-педагогічного персоналу зростають, тому що вони були нижче плінтуса, — зазначив Степаненко. — Викладачі, зарплата яких фінансується безпосередньо з державного бюджету, практично не відчують проблем. Але значна частина професорсько-викладацького складу працює за рахунок коштів контрактного навчання. Частка студентів-контрактників в одеських вишах зараз становить не менше 60%. Це означає, що приблизно стільки ж викладачів отримують зарплату з коштів спецфонду».

Проблема, за словами Степаненка, в тому, що вартість навчання встановлюється заздалегідь ще до початку вступної кампанії.

«Розрахунки були зроблені заздалегідь, і ніхто не очікував такого раптового підвищення окладів, пояснює Степаненко. — Тому тих грошей, які отримують від контрактного навчання, просто може не вистачити на фонд оплати праці. В результаті університети можуть вдатися до скорочення ставок. Швидше за все, будуть переводити їх з повної ставки, наприклад з 0,9 на 0,6. Тобто фактично викладачі просто не відчують цього підвищення».

Ректор Одеського національного економічного університету Анатолій Ковальов зазначає, що структура фінансування вишів сьогодні робить їх особливо залежними від контрактного навчання. — Держава знала, що у нас немає таких вільних резервів, накопичених на спецфонді, щоб ми так безболісно підняли заробітну плату. У нас структура співвідношення між бюджетними місцями та контрактними: 20% бюджетних і 80% контрактних»».

Ректор Одеського державного аграрного університету Михайло Брошков також визнає, що різке підвищення окладів створює серйозне навантаження на бюджети університетів.

«Проблематично, звичайно, тому що фінансів недостатньо», — каже він.

При цьому він підкреслює, що структура фінансування університетів залишається вкрай обмеженою: близько 40% коштів надходить з державного бюджету, решту 60% вищі навчальні заклади повинні заробляти самостійно в основному за рахунок навчання та проживання студентів у гуртожитках.

«Саме підвищення зарплат у сфері освіти необхідний захід, однак, у першу чергу державі варто було б зосередитися на оплаті праці шкільних вчителів, особливо в сільській місцевості, — зазначив ректор аграрного університету. — Саме вони, багато в чому формують майбутні покоління і закладають основу для подальшого розвитку системи освіти».

За словами Брошкова, в крайньому разі вищі навчальні заклади можуть опинитися перед необхідністю відправляти викладачів у відпустку за свій рахунок.

Варто зазначити, що така практика існує і зараз, коли деякі вищі навчальні заклади відправляють у відпустки за свій рахунок або весь колектив, або, як мінімум, викладачів пенсійного віку. Очевидно, що це не сприяє ентузіазму педагогів і точно не покращує якість навчального процесу.

В академічному середовищі також звертають увагу, що наслідки підвищення будуть різними для різних університетів.

«До підвищення зарплат наш університет спрямовував близько 80% коштів, зароблених на контрактному навчанні, на фонд оплати праці, а приблизно 20% — на розвиток, — розповів ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського Андрій Красножон. — Після збільшення окладів частину витрат на модернізацію та планові ремонти, ймовірно, доведеться тимчасово скоротити. Завдяки проведеній раніше кадровій та фінансовій оптимізації, а також економії на енергоресурсах ми розраховуємо  більш-менш спокійно зустріти заплановане підвищення зарплат».

В інших університетах, за словами джерел «Думської», ситуація може виявитися складнішою: багато хто вже зараз змушений шукати додаткові ресурси, переглядати витрати та відкладати проєкти розвитку.

В академічних кулуарах обговорюють і більш глобальну, приховану мету такої щедрої постанови. Раніше держава взяла курс на радикальне скорочення кількості вищих навчальних закладів, а в Одеській області, за різними прогнозами, планують залишити всього 3-4 великих університети. Зіткнувшись з опором і соціальним резонансом при спробах злиття вишів, тактику змінили. Замість скандальних об'єднань обрано «задушення в обіймах» через непідйомні зарплати, поставивши університети в умови, коли вони юридично зобов'язані платити високі зарплати, не маючи на це фізичних ресурсів. Ті, хто не витримає зарплатного марафону, будуть змушені просити про об'єднання самі, щоб просто вижити.

У вишівському середовищі тим часом чекають роз'яснень щодо механізмів практичного виконання постанови та джерел покриття витрат. В іншому випадку, попереджають співрозмовники «Думської», частина університетів буде змушена «різати по живому»: скорочувати ставки, урізати розвиток і відкладати ремонти — тобто економити на тому, що безпосередньо впливає на якість освіти.