Голова місцевої Спілки журналістів співпрацював із сектантом-зрадником? В Одесі призупинили видачу «корочок»

Уже близько місяця в Одесі палахкотить скандал навколо голови одеської регіональної організації Національної спілки журналістів Юрія Работіна. Співробітники ЗМІ звинувачують його у зливі особистих даних медійників Олегу Мальцеву, якому інкримінують підготовку збройного бунту в інтересах росії.

Усе почалося зі звинувачень на Фейсбуці та публікації листувань. При цьому сам Работін не коментував нічого і нікому. «Думська» писала і дзвонила, публічно зверталася в тому ж Фейсбуці. Національна спілка журналістів України спочатку не особливо реагувала на те, що відбувається, але ось 11 квітня її голова Сергій Томіленко заявив, що НСЖУ призупинила видачу своїх посвідчень через одеську філію. Здавалося б - внутрішньогалузева проблема. Переділ сфер впливу у творчій спілці. Чи ні? «Думська» розбиралася в питанні.  

^{Костянтин Слободянюк та Олег Мальцев}

Спочатку трохи історії. У 2014 році в Одесу із Севастополя переїхав такий собі Олег Мальцев. Він з'явився за кілька місяців до початку окупації Криму і створив розгалужену систему різних громадських організацій, по-простому — сект. Перетворившись на подобу зомбі, адепти виконували завдання свого лідера — в основному йдеться про шантаж заможних одеситів і жителів області. Тих, хто ставив під сумнів авторитет, титули і заслуги Мальцева, піддавали жорсткому цькуванню.

Сектанти тероризували журналістів і цілі редакції. У тому числі «Думську». Щоб приховати нашу публікацію з видачі пошуку Google, у мережі навіть з'явилося фейкове рішення суду. Автора матеріалів Дмитра Бакаєва переслідували, спеціально створивши для цього десятки блогів і поширивши відео «психологічних експертиз». При цьому Олег Мальцев отримував конфіденційну інформацію зі службових баз даних держорганів.

Здавалося, цьому не буде кінця. Однак 5 березня 2024 року до одеського СІЗО загримів найближчий помічник «гуру» — Костянтин Слободянюк, він же Костя Буржуй. Йому інкримінували, крім іншого, і державну зраду в умовах воєнного стану, що тягне на довічне. Опісля таку саму підозру оголосили самому Мальцеву та іншим керівникам секти. До чого додали створення незаконної воєнізованої організації та глорифікацію російської агресії.

Головного сектанта відправили в той самий СІЗО. А журналісти почали збирати підписи під його характеристикою, щоб обвинувачення могло використати її в суді. Серед них були ті самі медійники, які зазнавали пресингу. І ось ми підійшли до самої суті конфлікту.

Цей список з усіма даними потрапив до рук Мальцева. Причому, якщо вірити численним представникам журналістської спільноти, передав їх саме керівник нашої ж творчої спілки — одеського осередку НСЖУ Юрій Работін. Джерела «Думської» в правоохоронних органах повністю підтверджують цю інформацію.

^{Юрій Работін}

Після цього з'явилися публікації на Фейсбуці та спроби привернути увагу всеукраїнської Спілки журналістів. Ми не будемо вдаватися в подробиці. Зробимо лише кілька акцентів. Сам Юрій Работін ні нам, ні колегам ситуацію не пояснив. Днями він опублікував відкритий лист, який, на наш скромний погляд, більше схожий на явку з повинною.

«Мій соціальний експеримент надав свої плоди, адже спостерігання зовні, до чого здатна наша журналістська спільнота, привели до висновку, що повна юридична безграмотність та жадоба до «сенсацій», якщо їх не зупинити в правовому колі, можуть мати страшні наслідки для будь-якої людини будь-якого статусу», — заявив очільник одеської організації творчої спілки.

І ось, 11 квітня Національна спілка журналістів України призупинила видачу своїх посвідчень через одеську регіональну організацію.

«Ми рішуче засуджуємо будь-які випадки неправомірного збору та поширення персональних даних медійників, — зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. — Особливе занепокоєння викликає розкриття особистої інформації, зокрема контактів журналістів, які зараз служать у Збройних силах України».

До Одеси тимчасово не передаватимуться бланки журналістських посвідчень і прескарт до повного з'ясування обставин і відновлення довіри до керівництва регіональної організації, додає Томіленко. При цьому охочі можуть подати документи через будь-яку іншу регіональну організацію Спілки за власним вибором.

Правлінню Одеської регіональної організації НСЖУ належить невідкладно, до 18 квітня 2025 року, провести засідання, та розглянути конфліктну ситуацію і вжити заходів, які унеможливлять подібні інциденти в майбутньому.  

«Секретаріат і ревізійна комісія НСЖУ вже неодноразово ухвалювали рішення щодо неправомірності надання членства в НСЖУ стороннім особам. Вони закликають правління Одеської регіональної організації дати оцінку спробам надати членство особам із сумнівною репутацією, зокрема тим, кому інкримінують державну зраду», — додав Томіленко. Запам'ятайте цю тезу про корочки стороннім.

На захист Работіна виступила адвокатка Мальцева Євгенія Тарасенко. Мовляв, не від голови одеської НСЖУ отримала дані. А честь по честі, від слідчого СБУ. У юриста справді є така можливість.

Є, щоправда, одне «але». Самого списку в матеріалах справи просто немає. Відповідно нічиї прізвища там не фігурують.

«Вас (підписантів) планували викликати до суду, що мало бути сюрпризом для Мальцева. Ба більше, злив стався 25 січня, ще до того, як цей список потрапив до правоохоронців», — запевняє наше джерело.

Такий захист з боку захисту сектанта (вже вибачте за цей каламбур) виглядає максимально дивно, правда?

Що ж, давайте знову повернемося до історії. Ми вже багато розповіли про Олега Мальцева і його секту, але ви ж майже нічого не знаєте про Юрія Работіна.

У журналістиці він із 1974 року. Був військкором, брав участь у бойових діях, офіцер-прикордонник запасу. У 1996 році очолив правління Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України. Тобто він беззмінно керує вже майже 30 років.

А тепер — штрихи до портрета. В інтернеті пишуть, що він плідний автор, проте ми не знайшли жодної його журналістської роботи. Натомість знайшли збірки віршів, щось на кшталт біографії та масу матеріалів про нього самого — або суворо позитивні, або навпаки — різко негативні. Просто людина контрастів якась. Крім іншого, він повний кавалер міжнародних нагород Собору слов'янських народів «Слов'янська честь, доблесть, слава».

Пробував свої сили і в політиці. Двічі балотувався до міськради, обидва рази невдало. Але не це головне. Зверніть увагу, від кого він ішов. У 2002-му — від Партії зелених. Нічого цікавого. Але ось у 2020-му — від «Нашого краю». Так-так, це та сама не найбільш проукраїнська, а нині і зовсім заборонена політсила обраного від Бессарабії нардепа Антона Кіссе. Чиїм помічником Работін і був.

До речі, це не перша халепа, у яку потрапив Работін. У 2021-му його звинуватили в роздачі «корочок» абсолютно стороннім людям. Пам'ятаєте, ми просили вас запам'ятати тезу Томіленка? Тоді херсонські колеги виклали навіть відео вручення. Серед продемонстрованих посвідчень є виписані на: Дмитра Кірющенка, адвоката, якого 2019 року затримували за статтею 255 КК (створення злочинної організації); Віктора Текутєва, ексміліціонера, одіозного проросійського активіста, учасника «руської весни», та ще мінімум на трьох підприємців і точно не журналістів.

Тоді всеукраїнська НСЖУ обіцяла розібратися. Але скандал вщух. Хоча були й жертви. У депутата Одеської міськради від ОПЗЖ Володимира Корнієнка забрали посвідчення.

Питання з липовими посвідченнями то спалахувало, то вщухало і до того. Говорили, що з їхньою допомогою «журналістами» ставали десятки, якщо не сотні тітушок, що давало їм право на травматичну зброю.

У 2017-му InformNapalm опублікували злив листування «помічника» путіна Владислава Суркова. SurkovLeaks проливають світло на те, як готувалася «русская весна» в Україні та в Одесі. Ідеолог, зокрема, контактував з Антоном Давидченком. Судячи з усього, цей лист саме від нього.

Коротко нагадаємо, хто такий Антон Давидченко. Один із лідерів одеського Антимайдану. Він визнав свою провину в посяганні на територіальну цілісність України і зобов'язався співпрацювати з правоохоронними органами в розкритті інших злочинів. Отримав два роки умовно. Одразу ж після звільнення Давидченко втік до росії.

У 2013-2014 роках він разом із братом Артемом Давидченком, здавалося, прописалися в приміщенні НСЖУ на проспекті Шевченка. Ось лише кілька фотографій його пресконференцій там. Зокрема і з Работіним.

І ще трохи про одеську «журналістику». У Мальцева є кілька видань, зокрема «Нерозкриті злочини» або «Громадський прибій». Цікаво, у його співробітників є корочки НСЖУ?