Соня Делоне справляє іменини. І вся Одеса має дізнатися про це!  

Виставкою «Ви знайомі з Сонею?» Музей сучасного мистецтва Одеси розпочав серію інформаційних виставок, присвячених 140-річчю відомої французької художниці, знаменитої одеситки Соні Делоне.

Вже на вході відвідувачі потрапляють спочатку до кав’ярні «Делоне», оформленої в стилі іменинниці. А коли спускаються на мінус перший поверх, занурюються у привабливий світ сімейних фото та барвистих репродукцій (є й один оригінал).

Шість років тому в Одесі проходила виставка «Соня Делоне: в пошуках ідентичності», про яку ми детально писали тут.

На тій виставці були показані й експонати МСМО. Потім відбулася виставка в Києві, масштабніша.

«Там були, схоже на те, всі роботи Соні Делоне, які є в Україні. Їх чи то сім, чи то вісім. Знов-таки, треба конкретизувати, що ми називаємо роботами. Вважається, що в Національному Художньому музеї України є дві її роботи. Хто не надто розбирається в мистецтві, пишуть: «дві картини». Ні, не дві картини, а, на жаль, тільки дві літографії. Дві чудові абстрактні літографії початку 1970-х років. Всесвітньо відомих мальовничих робіт Делоне в Україні, вірогідно, немає. В колекції засновника нашого музею Вадима Мороховського є офорт «Жінка біля ширми», відтворений на одній зі стін кафе. Другий наш експонат, що також знаходиться в колекції Мороховського, являє собою зразок декоративної тканини, створеної за ескізом Соні. Посуду, декорованого Делоне, в Україні також немає. Нещодавно наша колекція поповнилася ще одним оригіналом, наразі він знаходиться у Парижі. В залі присутня поки що репродукція», — повідомляє директор МСМО Семен Кантор.

Мисткині пощастило народитися в Одесі, а також вчасно опинитися у Європі, де її таланти розквітли.

«Соня навчалася в різних країнах, у Німеччині, у Франції, — каже кураторка виставки Анна Мороховська. – І в цілому її творча кар’єра розвивалася стрімко. В 1908 році критик та колекціонер Вільгельм Уде зробив у своїй галереї персональну виставку молодої мисткині Соні Терк, яка тільки-но закінчила академію. Згодом вона стала його дружиною, хоча це подружжя скоріше було фіктивним. Зате в неї з’явилася можливість потрапити до паризької художньої спільноти. Саме там вона познайомилася з Робером Делоне, а за рік і сама стала Сонею Делоне, коли вийшла за нього заміж. «Він дав мені форму, а я дала йому колір», — казала вона пізніше. Це був один з найромантичніших та найплідніших творчих дуетів світового сучасного мистецтва. Проживши 94 роки, Соня залишила помітний слід у мистецтві».

Прикро, що Одеса зберігає легенди про Соню Золоту Ручку, а про іншу Соню, свою достойну дочку, знає мало. Час це виправити.

Чим глибше занурюєшся в історію Соні Делоне, тим краще усвідомлюєш масштаб цієї людини. Навіть найпросунутіші наші арткритики, історики мистецтва недостатньо глибоко описують її життя.

«Наприклад, я нещодавно читав одну статтю, і там промайнула фраза про те, що крім відомих робіт Соні Делоне по розпису корпусів автівок, був досвід створення міських афіш з підсвіткою, — додає Кантор. – Відомо, що вона успішно розписувала автівки, що існували у 20-30 роки різних марок, від «Бугатті» та «Сітроена» до таких, про які я, автомобіліст зі стажем, навіть ніколи не чув. Але, виходить, вона створювала й перші лайтбокси? Діапазон вражає».

Соня була дуже продуктивною. Вона входить до десятки кращих жінок-художниць не тільки ХХ століття, але й світового мистецтва взагалі, вважають працівники МСМО.

«Ми не усвідомлюємо масштаби цієї особистості. Живопис і абстрактний, і фігуративний, графіка, ілюстрації книг, скульптура, кераміка, дизайн меблів, тканини, моделі одягу… Гадаю, ми повернемо в Україні в моду таку унікальну особистість, як одеситка Соня Делоне», — сподівається директор музею.

Друга виставка проєкту «Ода Соні» буде присвячена живопису мисткині, далі глядачі дізнаються про фешн-діяльність, дизайнерські знахідки. У квітні наступного року весь музей заповнять роботи одеських авторів, присвячені Соні Делоне.

«Хочу звернути вашу увагу на ці дві вази, що їх зробила для нашого музею художниця Франсуаза Оз за мотивами творчості Делоне, — говорить Семен Кантор. – Останніми днями і вивчаю інформацію про посуд з малюнками Соні Делоне. Франсуаза, обравши ось ці якісь варіанти асоціацій з її творчістю, не знала про існування тарілок із розписом, подібним до того, який виконала сама. Інтуїція веде її у вірному, дуже цікавому напрямку».

Цікаво, якою буде рефлексія інших творчих одеситів на Соніну творчість, а поки продовжимо знайомство зі спадком цієї дивовижної жінки.

Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського та Володимира Андреєва