Два роки тяганини: чому мешканці зруйнованих в Одесі будинків-пам`яток не отримують компенсацію?

За майже три роки повномасштабного вторгнення внаслідок ракетних обстрілів і нальотів дронів в Одесі тією чи іншою мірою постраждали близько 130 пам'яток архітектури. Десятки людей втратили житло, проте на відміну від мешканців будинків без статусу, так і не отримали від держави компенсації на відновлення. Чому і як так вийшло, що проблему не можуть розв'язати ось уже два з половиною роки, з'ясовувала «Думська».

Для початку розберемося, як отримати компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

Дія перша — зафіксувати пошкодження. Для цього використовують затверджений Кабміном «Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженнями будівель і споруд». Спочатку хтось уповноважений оглядає пошкоджений об'єкт, розробляє та затверджує план технічного та комісійного обстеження, за результатами яких складає звіти та акти. Дія друга — ці документи передають до реєстру Держмайна, а вже звідти до порталу «Дія», і в рамках програми єВідновлення людина отримує компенсацію.

Цей механізм за майже три роки війни досить непогано відпрацьований, десятки тисяч людей скористалися ним. Однак у випадку з будинками-пам'ятками є заковика, і називається вона «пункт 2 порядку 473». Згідно з нею, дієвий порядок отримання компенсації не поширюється на пам'ятки архітектури.

«Проблема в тому, що закон не прописує, хто має право складати акти комісійного обстеження саме на об'єкти культурної спадщини. Це гостре, я б сказала, кричуще питання», — каже секретар міської комісії, яка розглядає питання компенсації за знищену росіянами нерухомість, Надія Швець.  

Ще одним регуляторним документом у цьому питанні є постанова Кабміну від 15.11.2022 № 1342, яка затверджує Порядок проведення окремих видів робіт на об'єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану, однак і вона не регламентує процедуру отримання компенсації, а має суто технічний характер.

«Це недопрацювання в масштабах усієї держави, — каже начальник міського управління по роботі з ЮНЕСКО та охорони культурної спадщини Федір Стоянов. — Існує постанова №1342, ухвалена ще 2022 року, яка регулює відновлення пам'яток архітектури і дає нам можливість працювати з цими об'єктами після прильотів. Проводити першочергові протиаварійні, консерваційні роботи, поточний ремонт, тобто вона суттєво спрощує наші дії, допомагає реагувати швидше. Фактично вона допомагає відновити пам'ятку, але вона не стосується виплати компенсації».

З літа 2022 року державні мужі намагаються вирішити цю проблему. У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій розробили проєкт методики визначення вартості шкоди та збитків, завданих об'єктам культурної спадщини. Протягом наступних шести місяців численні профільні міністерства розглядали проєкт і зрештою повернули його назад із численними зауваженнями. Здавалося б, потрібно врахувати їх, внести зміни й ухвалити документ, але де там.  

«Станом на поточний момент Міністерство культури та стратегічних комунікацій і Фонд державного майна в рамках робочих нарад здійснюють обговорення проєкту постанови Кабміну «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 26.09.2002 р. №1447», — ідеться у відповіді на звернення одного з нардепів, які намагалися розібратися в питанні, за підписом міністра Миколи Точицького.

Одесити, які постраждали від прильотів і втратили своє житло в будинках-пам'ятках, від такої неквапливості органів центральної влади, м'яко кажучи, шоковані. Серед них і Анна Шелест — її квартира на вулиці Пастера постраждала внаслідок удару російського безпілотника.

«А тепер найцікавіше. Держава знає про проблему з 2022 року. Як випливає з офіційної відповіді Мінкульту, вони навіть оперативно розробили методику, підготували документи, зібрали зауваження інших міністерств…. і….. з 5.01.2023 НІЧОГО. Тобто, за 3 місяці можна було розробити базові документи, а потім просто забули про проблему. Я розумію, якби слідували оцінки, погодження тощо — так буває довго, але «в рамках робочих нарад здійснюють обговорення проєкту постанови» — це означає, що хтось, можливо, на якійсь нараді в розділі «різне» запитав, чи не повернутися до теми. Я працювала на держслужбі — я вмію читати офіційні відповіді та документи», — написала вона у своєму акаунті на Facebook.

За 2024 рік наша мерія двічі зверталася до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства розвитку, громад територій та інфраструктури України, щоб урегулювати це питання. Простою мовою — просили внести зміни до згаданих постанов. На грудневій сесії депутати з тих самих питань звернулися до Кабміну, причому це було звернення від усіх фракцій.

Туди ж, до Кабміну, з тим самим питанням звертався і нардеп Олексій Гончаренко, він також подав звернення до Кабінету міністрів.

«Зараз через законодавчі прогалини постраждалі українці не можуть отримати компенсацію за пошкоджене майно через систему «єВідновлення». Саме тому закликаю внести зміни до нормативних актів, щоб мешканці таких будинків також могли фіксувати пошкодження та отримувати допомогу», — заявив народний депутат.