«Зовсім не жорстока»: одеситка вчить дітей малювати «Кольорові світи»  

Виставка «Кольорові світи» почала свою роботу в читальній залі бібліотеки імені Едуарда Багрицького. Експозицію створили маленькі митці у віці від п'яти років та студенти першого курсу оформлювального відділення Одеського художнього коледжу імені М.Б. Грекова.

Кожна картина відображає кольорові мрії автора. За словами педагога Євгенії Ніколаєвої, чим молодша дитина, тим легше їй у втіленні своїх фантастичних зображень на папері.

«Напевно, тому що у них ще немає стереотипів з приводу правильності зображення. Перші роботи – це крок у майбутнє, знайомство з серйозністю композиції, кольору, намірів. Етапи складні, відповідальні, я намагаюся дітей знайомити з секретами майстерності так, щоб їм було в задоволення. Хочу навчити бачити прекрасне навіть у звичайних геометричних формах. Хочу, щоб діти цінували, поважали свою роботу, розуміли, як вона важлива», — додає педагог.

Найвразливіша студентка Орина Зезюкіна (завжди очі на мокрому місці) підтвердила, що Євгенія Вадимівна «зовсім не жорстока». А спочатку дівчинка дуже боялася будь-якого етапу творчості, боялася робити декілька варіантів натюрморту, боялася засуждення педагога. Проте все вийшло добре, красиво, емоції зробили картину тремтливою.

«В декоративному натюрморті ми вивчаємо закони композиції, знайомимося із прийомами, — підкреслює викладачка.- Це завдання вже ставить нас у рамки, змушує нас думати, як можна зробити не лише красиво, але ще й правильно».

Олександра Іващук показала на виставці малюнок з кульбабками. Євгенія називає Сашу «золотою дитинкою», котра, на відміну від Орини, намагається ховати емоції. А дарма…

«Ми починаємо з простого квадратику, — говорить про заняття паперопластикою Яна Павлін. – З цієї форми після всіх трансформацій виростає новий кольоровий світ, досконалість. Я з насолодою робила й натюрморт, а Євгенія Вадимівна інколи давала поради».

Варя Череватенко представила дві картини: з персонажем аніме та з букетом лілових хризантем. Той самий букет можна упізнати й на малюнках інших дівчат, і все ж таки квіти дуже відрізняються за кольором пелюсток, сприйняті по-різному. Цей букет, подарований вчительці, простояв у вазі цілий місяць, от й малювали…

«Займалася малюванням я, в основному, на уроках, — розповідає Орина Назарян. – А подруга моєї молодшої сестри покликала її з собою в художню студію. Мені того дня так не хотілося йти до школи, що я пішла з сестрою. Тепер я вчуся малювати, а сестра ходить на гімнастику. Потім в школі у нас з’явився предмет «Мистецтво», і виявилося, що я єдина в класі цікавлюся мистецтвом. Вчителька кожного разу просить показати їй фото моїх малюнків».

Євгенія Ніколаєва веде майже два роки в бібліотеці імені Багрицького гурток «Модульне оригамі», а кращі роботи продаються на благодійних ярмарках на користь армії. Колективно створений «Павич» напевно знайде бажаючих його придбати. Матеріал – звичайний папір, і готовий блакитний птах щастя для життя в кольорових світах. А коли настає зима, яскраві кольори стають особливо потрібними та важливими.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова